04 серпня 2025 рокуСправа №160/13595/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.01.2025 р. № 046050023202, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зарахуванні періоду навчання з 01.09.1981 р. по 30.06.1994 р. (2 роки 10 місяців) до пільгового стажу роботи за Списком № 2 та у призначенні пенсії за Списком № 2, відповідно до підпункту 2 частини 2 ст. 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію за Списком № 2, відповідно до підпункту 2 частини 2 ст. 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду навчання з 01.09.1981 р. по 30.06.1994 р. (2 роки 10 місяців);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за Списком № 2, відповідно до підпункту 2 частини 2 ст. 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 03 січня 2025 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за Списком № 2, відповідно до підпункту 2 частини 2 ст. 114 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 03 січня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою і документами про призначення пенсії за віком за Списком №2, натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовлено у призначенні пенсії з посилання на недостатність пільгового стажу, не зарахувавши при цьому всіх періодів роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року відкрито провадження у справі №160/13595/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзиви на позовну заяву у встановлений судом строк не надали.
Ухвалою суду від 18.07.2025 відповідачам було продовжено строк на подання відзивів на 15 днів.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористались.
За правилами ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач- ОСОБА_1 звернувся 03.01.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.01.2025 №046050023202 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (6 років 3 місяці).
Головним управлінням Пенсійного фонду зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 (Список №2) становить не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2.
Вік заявника 58 років.
Страховий стаж заявника становить 42 роки 10 місяців.
Пільговий стаж роботи за Списком №2 становить 4 роки 1 місяць 22 дні.
До пільгового стажу не зараховано:
Період з 22.05.1984 по 30.06.1984 згідно з довідкою від 28.10.2024 №1229, оскільки посада не передбачена постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1986 №1173, що дає право на призначення пенсії за Списком №2.
Не погоджуючись з рішенням відповідача-2, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів з даним позовом звернулася до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (Закон №1058-IV) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV).
Позивач звернувся з вимогами зарахувати йому до пільгового стажу періоду 01.09.1981 по 30.06.1994.
Записами трудової книжки НОМЕР_1 від 22.05.1984 підтверджено, що ОСОБА_1 :
до прийняття до Управління залізничного транспорту виробничого об'єднання "Кривбасруда» трудового стажу не має, є учнем Криворізького технікуму гірничого транспорту.
26.08.1981 зарахований до числа учнів денного відділення Криворізького технікуму гірничого транспорту відповідно до наказу №468 від 26.08.1981;
22.05.1984 прийнятий на час виробничої практики учнем слюсаря з ремонту обладнання (гірничого) відповідно до розпорядження №11-к від 21.05.1984;
01.07.1984 переведений слюсарем з ремонту гірничого обладнання 2-го розряду відповідно до розпорядження №18-к від 12.07.1984;
31.08.1984 звільнений у зв'язку із закінченням виробничої практики за п. 2 ст. 36 КЗпП УРСР відповідно до розпорядження №24-к від 31.08.1984;
01.03.1985 відрахований з числа учнів у зв'язку із закінченням повного курсу навчання відповідно до наказу №33 від 01.03.1985;
10.06.1987 прийнятий слюсарем з ремонту обладнання (гірничого) 3-го розряду відповідно до розпорядження №18-к від 10.06.1987;
18.07.1987 переведений слюсарем з ремонту обладнання (гірничого) 4 розряду відповідно до розпорядження №24-к від 18.07.1987;
04.01.1990 переведений до залізничного цеху №5 вантажником відповідно до розпорядження №2к від 03.01.1990;
01.06.1991 переведений складачем поїздів по четвертому розряду відповідно до розпорядження №33а від 31.05.1991;
02.01.1996 переведений черговим по станції залізничного цеху №1 відповідно до наказу №151-к від 22.12.1995.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
До трудової книжки вносяться, зокрема:
відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження;
відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення (п. 2.2.Інструкції №58).
За вимогами пунктів 2.3., 2.4.Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Верховний Суду у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 вказав, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Стосовно зарахування періоду навчання до пільгового стажу .
На підтвердження навчання за спеціальністю позивачем надано копію диплома серії НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_1 , відповідно до якого в період з 01.09.1981 по 25.06.1985 позивач навчався в Криворізькому технікумі гірничого транспорту за спеціальністю «Механізація вантажних робіт на транспорті». Позивачу було присвоєно кваліфікацію технік-механік.
Позивачем також було надано копію архівної довідки Відокремленого структурного підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету» від 24.10.2024 №01-13/376 відповідно до якої позивач був зарахований до числа студентів І курсу Криворізького технікуму гірничого транспорту на денному відділенні за спеціальністю «Механізація вантажних робіт на транспорті» на базі 8 класів з 01.09.1981 відповідно до наказу від 26.08.1981 №468 і відрахований з числі студентів, в зв'язку з закінченням навчання з 01.03.1985 відповідно до наказу від 01.03.1985 №33-у.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 затверджена Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників (Інструкція №58).
Згідно п. "д" ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XIІ, до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок №637).
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними документами.
Згідно п. 8 Порядку №637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Таким чином, як записами трудової книжки, так і дипломом навчального закладу підтверджено час навчання позивача.
Статтею 4 Закону України «Про професійно-технічну освіту» ( в редакції на час закінчення позивачем навчання) встановлено, що система професійно-технічної освіти складається з професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форм власності та підпорядкування, навчально-методичних, наукових,навчально-виробничих, навчально-комерційних,видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Професійно-технічна освіта здійснюється у професійно-технічних навчальних закладах за денною, вечірньою (змінною) формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами (ст. 12 Закону «Про професійно-технічну освіту».)
У ст. 15 Закону «Про професійно-технічну освіту» наведені освітньо-кваліфікаційні рівні професійно-технічної освіти.
Так, випускнику професійно-технічного навчального закладу, який успішно пройшов кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).
Випускнику, який закінчив відповідний курс навчання в акредитованому вищому професійному училищі певного рівня акредитації, може присвоюватись кваліфікація "молодший спеціаліст".
За приписами ст.ст. 17, 18 Закону «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я. До професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Суд звертає увагу, що в тексті і в позовних вимогах позивач просить зарахувати до пільгового стажу період навчання з 01.09.1981 по 30.06.1994 , уточнивши при цьому в дужках, що він складає 2 роки 10 місяців.
Разом з тим судом встановлено, що період навчання позивача складав з 01.09.1981 по 01.03.1985.
При цьому, відповідно до записів трудової книжки позивач після навчання лише 10.06.1987 був прийнятий слюсарем з ремонту обладнання гірничого , а не за набутою спеціальністю під час навчання технік-механік та з перевищенням тьохмісячного терміну, що не узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту».
За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а позов таким що не підлягає задоволенню.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не здійснює розподіл судових витрат на виконання ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до 1- Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, 2- Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона