21 липня 2025 рокуСправа №160/13961/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпровської митниці, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:
1) №UA 110130/2025/000068/1 від 17.03.2025 р.;
2) №UA 110130/2025/000081/1 від 20.03.2025 р.;
3) №UA 110130/2025/000086/1 від 22.03.2025 р.;
4) №UA 110130/2025/000090/1 від 24.03.2025 р.;
5) №UA 110130/2025/000089/1 від 24.03.2025 р.;
6) №UA 110130/2025/000097/1 від 27.03.2025 р.;
7) №UA 110130/2025/000094/1 від 27.03.2025 р.
Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
1) №UA 110130/2025/000155 від 17.03.2025 р.;
2) №UA 110130/2025/000170 від 20.03.2025 р.,
3) №UA 110130/2025/000177 від 22.03.2025 р.;
4) №UA 110130/2025/000180 від 24.03.2025 р.;
5) №UA 110130/2025/000181 від 24.03.2025 р.;
6)№UA 110130/2025/000191 від 27.03.2025 р.;
7) №UA 110130/2025/000188 від 27.03.2025 р., винесені Дніпровською митницею.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за ціною договору, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/13961/25 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Від Дніпровської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 3 ст. 53 МКУ).
У наданій відповіді на відзив позивач підтримав свою правову позицію та звернув увагу на те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
11.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» - (Покупець) і Компанією MURAT ERDOGAN SEBZE MEYVE VE ARACILIK HIZMETLERI GIDA TURIZM INSAAT SANAYI ТІCARET LIMITED SІRКЕТІ, Туреччина (Продавець), був укладений контракт № 03/24-U, за яким Продавець зобов'язується продати, а Покупець купити товари, в асортименті, за цінами, вказаними в інвойсах, прийнятих до оплати, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Відповідно до п. 3.1. контракту товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід'ємною частиною цього контракту.
Постачання товару здійснюється партіями, сформованими на підставі замовлень Покупця в усній формі та за наявності товару на складі Продавця (п. 3.2. контракту).
В пунктах 4.1., 4.2. контракту сторони погодили, умови оплати -100% попередня оплата, якщо інше не вказується в інвойсах, сума оплати також вказується в інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту. Всі платежі за цим контрактом здійснюються в доларах США банківським переказом, комісію за переказ грошей оплачує сторона, що відправляє кошти.
1.На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №29 від 11.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000029 від 11.03.2024 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20000,00 кг, вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD.
Оплата товару підтверджується платіжною інструкцією від 13.03.2025.
З метою митного оформлення товару декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 17.03.2025 митну декларацію №25UA11013003005439U3.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD за один кілограм.
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024, додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-фактура (інвойс), №29 від 11.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000029 від 11.03.2025, платіжна інструкція від 13.03.2025, митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ000012911 від 11.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR070900001085L0 від 11.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 11.03.2025, сертифікат якості №В1681403 від 11.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5632673 від 11.03.2025.
2. На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №30 від 13.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000030 від 13.03.2025 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD .
Оплата товару була здійснена шляхом безготівкового перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.03.2025.
Декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 20.03.2025 митну декларацію №25UA110130005740U8.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024, додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-фактура (інвойс), №30 від 13.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000030 від 13.03.2025, платіжна інструкція від 13.03.2025, митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ00001320 від 13.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR070900001109L7 від 13.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 13.03.2025, сертифікат якості №С1571341 від 13.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5632690 від 13.03.2025.
3. На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №31 від 13.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000031 від 15.03.2025 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD.
Платіжною інструкцією від 17.03.2025 підтверджується оплата товару.
Декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 22.03.2025 митну декларацію №25UA110130005929U5.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD.
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024,додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-фактура (інвойс), №31 від 13.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000031 від 15.03.2025, платіжна інструкція від 17.03.2025 , митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ00001361 від 15.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR07090000001142L1 від 15.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 15.03.2025, сертифікат якості №С1571342 від 15.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5632731 від 15.03.2025.
4. На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №32 від 17.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000032 від 18.03.2025 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD.
Платіжною інструкцією від 18.03.2025 підтверджується оплата товару.
Декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 12.03.2025 митну декларацію №25UA110130005982U9 від 24.03.2025.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD .
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024, додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-проформа (інвойс), №32 від 17.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000032 від 18.03.2025, платіжна інструкція від 18.03.2025 , митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ00001422 від 18.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR070900001190L6 від 18.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 18.03.2025, сертифікат якості №C1571345 від 18.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5632741 від 17.03.2025.
5. На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №33 від 19.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000033 від 19.03.2025 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD.
Платіжною інструкцією від 21.03.2025 підтверджується оплата товару.
Декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 24.03.2025 митну декларацію №25UA110130005963U9.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD.
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024, додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-фактура (інвойс), №33 від 19.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000033 від 19.03.2025, платіжна інструкція від 21.03.2025 , митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ00001465 від 19.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR070900001224L8 від 20.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 19.03.2025, сертифікат якості №С1571346 від 19.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5632779 від 19.03.2025.
6. На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №34 від 19.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000034 від 21.03.2025 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20 000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD.
Платіжною інструкцією від 21.03.2025 підтверджується оплата товару.
Декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 27.03.2025 митну декларацію №25UA110130006370U6.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD .
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024, додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-проформа (інвойс), №34 від 19.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000034 від 21.03.2025, платіжна інструкція від 21.03.2024 , митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ00001502 від 21.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR0709000001259L7 від 21.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 21.03.2025, сертифікат якості №С1571347 від 21.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5632807 від 21.03.2025.
7. На виконання вказаного контракту, на підставі рахунку-фактури (інвойсу) №35 від 19.03.2025, рахунку е-FATURA №ЕFА2025000000035 від 22.03.2025 позивачем був придбаний і ввезений на митну територію України товар томати в кількості 20000,00 кг, загальною вартістю 15000,00 USD, ціна за один кілограм 0,75 USD.
Платіжною інструкцією від 21.03.2025 підтверджується оплата товару.
Декларантом через уповноважену на митне декларування особу до Дніпровської митниці було подано 27.03.2025 митну декларацію №25UA110130006318U1.
Митна вартість товару була визначена декларантом за основним методом - ціною договору в розмірі 0,75 USD .
Для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №03/24-U від 11.01.2024, додаткова угода №1 від 14.03.2024 до контракту, рахунок-проформа (інвойс), №35 від 19.03.2025, рахунок, е-FATURA №ЕFА2025000000035 від 22.03.2025, платіжна інструкція від 21.03.2025 , митна декларація країни відправлення №25070900ЕХ00001538 від 22.03.2025, вантажна митна декларація №25ТR07090000128L6 від 22.03.2025, ЦМР міжнародна автомобільна накладна від 22.03.2025, сертифікат якості №С1571348 від 22.03.2025, фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А5311837 від 22.03.2025.
Відповідачем, з урахуванням положень ст. 53 МКУ, декларанту за вказаними МД надіслано електронні повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: 1. за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3. виписку з бухгалтерської документації; 4. каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 5. висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; На підставі ст. 254 МКУ повідомлено про необхідність надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу II Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 № 631 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672. Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
У відповідь на запити митного органу декларантом позивача були надіслані повідомлення від 17.03.2025 №17/03-1, від 20.03.2025 №20/03-1, від 22.03.2025 №22/03-1, від 24.03.2025 №24/03-3, від 24.03.2025 №24/03-2, від 27.03.2025 №27/03-3, від 27.03.2025 №27/03-2, якими він повідомив про відсутність можливості надати додаткові документи протягом 10 календарних днів відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, та просив завершити митне оформлення товару.
На підставі наявних документів Дніпровською митницею були прийняті наступні рішення про коригування митної вартості товарів:
1.№ UA 110130/2025/000068/1 від 17.03.2025р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
2. № UA 110130/2025/000081/1 від 20.03.2025р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
3. № UA 110130/2025/000086/1 від 22.03.2025р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
4. № UA 110130/2025/000090/1 від 24.03.2025р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
5. № UA 110130/2025/000089/1 від 24.03.2025р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
6. № UA 110130/2025/000097/1 від 27.03.2025р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
7. .№ UA 110130/2025/000094/1 від 27.03.2024р., яким визначено вартість товару за резервним методом -2r та грунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товару, випущеного у вільний обіг за ЕМД від 23.02.2025 №25 UА110130003740U0 (UA110130/2025/003740), товар №1 -1,2100 дол. США/кг;
Додатково митним органом були прийняті картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №UA110130/2025/000155 від 17.03.2025; №UA110130/2025/000170 від 20.03.2025; №UA110130/2025/000177 від 20.03.2025; №UA110130/2025/000180 від 24.03.2025; №UA110130/2025/000181 від 24.03.2025; №UA110130/2025/000191 від 27.03.2025; №UA110130/2025/000188 від 27.03.2025.
З метою отримання товару, що швидко псується і випуску у вільний обіг, декларант подав нові митні декларації: №25UA 110130004342U3 від 01.03.2025, №25UA 110130004741U3 від 06.03.2025, №25UA 110130004744U0 від 06.03.2025, №25UA 110130005040U7 від 10.03.2025, №25UA 110130005217U7 від 12.03.2025, №25UA 110130005367U1 від 14.03.2025, №25UA 110130030091U4 від 27.12.2024, в яких вартість товару вказана відповідно до рішення про коригування митної вартості товару та розраховано митні платежі 20% ПДВ з урахуванням збільшення вартості товару.
Загальна сума, яку надмірно сплатив позивач складає 856138,75 грн.
Позивач вважає, що зазначені вище рішення про коригування митної вартості товару і картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню у зв'язку з чим подав позовну заяву до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст.49,50 МК України).
За частинами 1, 2ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 24 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу(ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідачем митна вартість товарів була визначена за другорядним -резервним методом згідно з положеннями ст. 64 МК України.
В рішеннях про коригування митної вартості товару крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен був також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були надані всі документи, витребувані митницею, суд зазначає наступне.
Надання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України вимагається у разі, якщо надані декларантом документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митним органом не зазначено конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви у документах, неточності або помилки, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
Щодо підтвердження оплати товару та розміру сплаченої суми, до кожної митної декларації позивачем були надані платіжні доручення, що підтверджують факт сплати грошових коштів за товар. За поясненнями позивача він не має фінансової можливості сплачувати грошові кошти за кожний інвойс (рахунок) окремо, оскільки за кожне перерахування коштів компанії нерезиденту банк утримує комісію. До ого ж чинним законодавством не заборонено здійснювати перерахунок коштів нерезиденту однією транзакцією за декілька інвойсів.
Графа 70 платіжних доручень містить посилання на інвойс (рахунок) і товар, за який було сплачено грошові кошти.
Слід також зазначити, що грошовий переказ здійснюється через банк, з наданням контракту, інвойсу, супровідних листів, а платіж перевіряється службою безпеки банку і відділом фінансового моніторингу.
Відділ валютного контролю банку перевіряє призначення коштів, розмитнення товару, за який сплачено кошти і має доступ до реєстру митних декларацій.
За поясненнями позивача специфікою закупівлі товару в Туреччині, є той факт, що спочатку продавець виписує інвойс на оплату з номером який веде бухгалтерія продавця. Після оплати інвойсу, через 24-48 години продавець отримує грошові кошти на свій рахунок. Після отримання коштів, представники продавця завантажують товар та замитнюють товар. В Туреччині діє єдина митна база. При замитненні товару формується, на автоматичному рівні, пакет документів для перетину кордону. В митній базі Туреччини формується Е-Futura замість інвойсу. При розрахунку митних платежів (мито та податок на додану вартість) враховується саме вартість за один кілограм товару, який Документ сформований в системі «Електронний суд» 18.06.2025 2 імпортується до країни. Вартість за один кілограм в інвойсі та E-Fatura однакова
Стосовно умов поставки, суд звертає увагу на наступне.
Як зазначалось вище, за умовами контракту товар поставляється на умовах СРТ або FCA згідно з Інкотермс-2010. Остаточні умови поставки обумовлено в інвойсах, прийнятих до оплати та є невід'ємною частиною цього контракту.
В графі 44 декларації, декларант зазначає перелік документів, які додані до декларації. Під кодом 0380, в декларації зафіксовано номер та дата інвойсу (рахунка). В даному рахунку зазначено, що доставка товару здійснюється на умовах СРТ м. Дніпро/Україна. Надання копії договору перевезення, який вимагав відповідач не передбачено ст. 53 Митного кодексу України. Відповідно до п. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
До кожної декларації було подано вантажні митні декларації (CMR, вантажна накладна) та міжнародна автомобільна накладна. Міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною, що застосовується при міжнародних вантажних автомобільних перевезеннях і використовується у країнах, які приєднались до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ( Конвенція).
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів», Україна ратифікувала дану конвенцію у 2006 році. Згідно ст. 9 Конвенції, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
В вантажній митній декларації та міжнародній автомобільній накладній містяться дані про умови поставки товару, вартість товару та вагу імпортованого товару.
Митним органом зазначено, що документально підтверджені відомості про виконання зобов'язань з оплати витрат перевезення товару до місця призначення саме продавцем (Туреччина) відсутні з документами митного оформлення.
Разом з тим, з документів, поданих до митного оформлення вбачається, що згідно інвойсів, поставка товару заявлена до митного оформлення на комерційних умовах поставки CPT UA Дніпро.
Відповідно до міжнародних правил тлумачення комерційних термінів (Інкотермс) за терміном СРТ продавець зобов'язаний укласти договір перевезення та понести витрати по доставці товару до узгодженого місця призначення.
Згідно відомостей CMR перевезення партій товару здійснювали українські перевізники.
Відповідно до умов контракту продавець повинен передати разом з товаром: інвойс, накладну, фітосертифікат (п. 5.2 контракту). Передача інших документів покупцю контрактом не передбачено.
Не зважаючи на те, що перевізником є українська компанія, згідно з правилами Інкотермс, продавець несе витрати по перевезенню товару, тому у нього знаходяться документи, що підтверджують вартість перевезення. З огляду на це, позивач повідомив відповідача про відсутність у нього таких документів.
Щодо накладання електронного цифрового підпису на платіжну інструкцію. Відповідно до пп. 13 п. 14 розділу 2 постанови НБУ від 28.07.2008 № 216, підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації . Саме код автентифікації зазначений в кожній платіжній в рядку 72.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність перекладів у сертифікатах якості і фітосанітарному сертифікаті, що за твердженням митного органу впливає на числові значення митної вартості товару та не підтверджує якісні характеристики.
Відповідно до ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.
При цьому, подані до митного оформлення документи потребують перекладу на українську мову тільки у разі якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей зазначених у митній декларації.
Офіційними мовами СОТ, до якого приєдналася Україна 16.05.2008 року, є англійська, французька, іспанська. Зі змісту ст. 254 МК України видно, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов'язку подання документів саме українською мовою.
Разом з тим ця стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Відповідачем під час проведення консультацій у процесі митного оформлення товару не надано пояснень стосовно того, чому мова, якою були складені та надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземної мови міжнародного спілкування.
При цьому, ст.254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.
Обов'язок надати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, виникає у декларанта тільки у разі відповідної вимоги митного органу, мотивованої тим, що дані, які містяться в таких документах, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.
Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 МК України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 12.11.2021 у справі№815/3976/16, органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність в органу доходів і зборів обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.
В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12842,08 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №143 від 13.05.2025.
З врахуванням наведеного, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, сплачений судовий збір у сумі 12842,08 грн.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» (пр. Гагаріна, буд. 74, оф. 316, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44008454) до Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів:
1) №UA 110130/2025/000068/1 від 17.03.2025 р.;
2) №UA 110130/2025/000081/1 від 20.03.2025 р.;
3) №UA 110130/2025/000086/1 від 22.03.2025 р.;
4) №UA 110130/2025/000090/1 від 24.03.2025 р.;
5) №UA 110130/2025/000089/1 від 24.03.2025 р.;
6) №UA 110130/2025/000097/1 від 27.03.2025 р.;
7) №UA 110130/2025/000094/1 від 27.03.2025 р.
Визнати протиправним та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення:
1) №UA 110130/2025/000155 від 17.03.2025 р.;
2) №UA 110130/2025/000170 від 20.03.2025 р.,
3) №UA 110130/2025/000177 від 22.03.2025 р.;
4) №UA 110130/2025/000180 від 24.03.2025 р.;
5) №UA 110130/2025/000181 від 24.03.2025 р.;
6)№UA 110130/2025/000191 від 27.03.2025 р.;
7) №UA 110130/2025/000188 від 27.03.2025 р., винесені Дніпровською митницею.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КДВ ПЛЮС» (пр. Гагаріна, буд. 74, оф. 316, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44008454) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 12842 (дванадцять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 08 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона