06 серпня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 734/4605/23
Головуючий у першій інстанції - Іванюк Т.І.
Апеляційне провадження № 22-з/4823/127/25
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого-судді: Онищенко О.І.
суддів: Висоцької Н.В., Мамонової О.Є.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»
Відповідач: ОСОБА_1
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву, подану адвокатом Савченко Людмилою Василівною в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 грудня 2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 64 090 грн., інфляційні втрати в сумі 17 368,39 грн., 3% річних в сумі 3 165,37 грн., судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 грудня 2023 року в частині вирішення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та розподілу судових витрат скасовано, в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат відмовлено. Заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 грудня 2023 року змінено в частині визначеного до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» загального розміру заборгованості, відсотків та трьох відсотків річних, зменшивши загальний розмір заборгованості з 64 090 грн до 44 986.30 грн; відсотків з 44 090 до 24986.30 грн, трьох відсотків річних з 2 147.20 до 96,14 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 361.27 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 285,95 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу понесені в суді першої та апеляційної інстанції.
3 липня 2025 від адвоката Савченко Л.В. надійшла заява в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 019 грн, що становить 46,73 % задоволеного розміру вимог апеляційної скарги.
Одночасно представник відповідача просить поновити строк на подання цієї заяви, зазначаючи, що справа була розглянута апеляційним судом у письмовому провадженні без повідомлення учасників, а постанова, ухвалена 11 червня 2025 року, надійшла до електронного кабінету представника відповідача 12 червня 2025 року. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, строк на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу сплинув 16 червня 2025 року. Водночас представник відповідача з 9 червня по 2 липня 2025 року перебувала у щорічній відпустці, тому вважає, що має підстави для поновлення строку подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення, оскільки відпустка є поважною причиною його пропуску.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки її розгляду.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Можливість подання сторонами доказів у підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу у відповідній інстанції, процесуальний закон ставить у залежність від процесуальної стадії розгляду справи у конкретній інстанції.
Тобто докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції подаються до закінчення судових дебатів у справі саме в суді першої інстанції, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом першої інстанції за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, відповідно подаються до закінчення судових дебатів під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, або протягом п'яти днів після ухвалення рішення судом за умови, що до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції сторона зробила про це відповідну заяву.
Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 278/1396/19.
Зазначене також узгоджується із положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.
Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалами колегії суддів Чернігівського апеляційного суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження у даній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Вказані ухвали надійшли 21 квітня 2025 року до електронного кабінету представника відповідача і вважаються отриманими 22 квітня 2025 року відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.
23 квітня 2025 року представник відповідача отримала відзив на апеляційну скаргу з доказами витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, та клопотання про витребування доказів, про що свідчить квитанція № 3273903 від 23 квітня 2025 року. 28 квітня 2025 року від адвоката Савченко О.В. надійшли заперечення на вказане клопотання. Заперечення на вимогу позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу до суду не надходили.
Зазначення про орієнтовний розмір понесених судових витрат у апеляційній скарзі є повідомленням іншої сторони про можливість стягнення таких витрат та їх розмір, а також є повідомленням суду у першій заяві по суті в суді апеляційної інстанції про намір відшкодування таких витрат судом шляхом їх стягнення з іншої сторони на свою користь.
Тобто, відповідачем відповідно до приписів ч.8 ст.141 ЦПК України вчасно заявлене клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
03 липня 2025 року представник відповідача заявила вимогу про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених витрат на правничу допомогу за результатами апеляційного розгляду подавши разом із заявою докази на підтвердження таких витрат. Також представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення
Апеляційний суд не заперечує, що відповідач отримав правничу допомогу адвоката, і що понесені витрати є судовими витратами в розумінні ст. 137 ЦПК України, але ввжає, що клопотання адвоката Савченко О.В. про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає.
Перебування представника відповідача у відпустці з 16 червня по 27 червня 2025 року згідно з наказом від 19 травня 2025 року саме по собі не є достатньою поважною причиною для поновлення строку, оскільки заявник мав можливість подати відповідну заяву та докази протягом встановленого процесуального строку, але не скористався цим правом. При цьому суд враховує, що процесуальний строк встановлений вимогами ч.8 ст.141 ЦПК України для відповідача розпочався з 13.06.2025 року, коли його представник не перебувала у відпустці. Крім того, Договір на надання правової допомоги № 25/48Ф та акт прийому-передачі наданих послуг були підписані адвокатом Савченко О.В. та відповідачем ОСОБА_1 27.03.2025 року, що не потребувало значного часу для подачі доказів понесення судових витрат.
Оскільки колегія суддів апеляційного суду відмовила у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення, то заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.
Керуючись ч.8ст.141, 270 ЦПК України,
У задоволенні клопотання поданого адвокатом Савченко Людмилою Василівною в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткової постанови - відмовити.
Заяву, подану адвокатом Савченко Людмилою Василівною в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: