Справа № 462/7763/24 Головуючий у 1 інстанції: Колодяжний С.Ю.
Провадження № 22-ц/811/1042/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
05 серпня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Львівського апеляційного суду у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26 лютого 2025 року в складі судді Колодяжного С.Ю. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу, -
встановив:
У жовтні 2024 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу в сумі 6561 грн. 47коп за період з вересня 2023 року по липень 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ «Газорозподільчі мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільчі мережі України» з 01.09.2023 надає послуги з розподілу природного газу населенню, в тому числі відповідачу за адресою: м.Львів, вул.4-та Білогорська, буд.240, якими він користується. Відповідні послуги надаються на підставі типового договору розподілу природного газу, що затверджений постановою Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 року, який є публічним, та його умови розміщені на офіційному сайті позивача. На виконання вимог договору позивачем надаються послуги з розподілу газу, однак відповідач належним чином не виконує своїх обов'язків щодо оплати послуг з розподілу природного газу, що й спричинило виникнення заборгованості. Станом на 23.08.2024 у відповідача існує заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 6561,47 грн. за період з вересня 2023 року по липень 2024 року. У зв'язку із наведеним просив задовольнити позовні вимоги.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України». Вважає таке незаконним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на те, що судом проігноровано докази, які були долучені до матеріалів справи. Зокрема, судом не враховано, що згідно розрахунку відповідач оплачував послуги з розподілу природного газу за грудень 2023 і лютий 2024 року на загальну суму 1700 грн. Дана інформація жодним чином не оспорювалася і не спростована відповідачем. Водночас, така підтверджує той факт, що відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу, оскільки він періодично сплачує платежі, також періодично подає поточні показники з лічильника природного газу, встановленого у житловому об'єкті за адресою: АДРЕСА_1
Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 24 лютого 2025 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення заборгованості за розподіл природного газу, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільчі мережі України» суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електроенергії, зареєстрований, проживає чи є власником будинку АДРЕСА_2 .
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить із такого.
Судом встановлено, що у Львівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований побутовий споживач ОСОБА_1 , особовий рахунок якого № НОМЕР_1 (а.с.8).
Відповідно до розрахунку заборгованості у споживача за особовим рахунком № НОМЕР_1 за період з 01.09.2023 року по 31.07.2024 року сума заборгованості за послуги природного газу складає 6561,47 грн. (а.с.9).
З довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області від 11.11.2024 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 (а.с.18).
Згідно із інформаційною довідкою №413850114 від 18.02.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості про власника житла, що за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні (а.с.29).
Правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015року №2494(далі - Кодексом ГРМ).
Відповідно достатті 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
У відповідності до ст. 12 цього Закону постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку, за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Статтею 40 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
В свою чергу, пунктом 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ визначено, що його дія поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Доступ до газорозподільної системи - це право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи.
Оператор газорозподільної системи - це суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;
Споживачем природного газу (споживач) є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об'єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії. Відповідно до пункту 1 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ Оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.
Постановою НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», видано ТОВ «Газорозподільні мережі України» ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Постановою НКРЕКП від 31.08.2023 №1596 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу», розширено господарську діяльність ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розподілу природного газу на територію Львівської області, включаючи всі 7 районів цієї області.
Згідно із пунктом 5,6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділіVI цього Кодексу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об'єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 листопада 2021 року у справі № 591/4825/20 (провадження № 61-11470св21).
Таким чином, встановивши, що оператором газорозподільної системи на території Львівської області на підставі відповідної ліцензії є ТОВ «Газорозподільні мережі України», Львівська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» здійснює діяльність з розподілу природного газу на території Львівської області, а ОСОБА_1 є споживачем послуг природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , якому присвоєно номер особового рахунку № НОМЕР_1 , суд апеляційної інстанції доходить висновку, що між сторонами існують договірні правовідносини, оформлені шляхом приєднання побутового споживача до Типового договору розподілу природного газу.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримував послуги з постачання природного газу, і відповідно отримував послуги з розподілу природного газу до об'єкта газопостачання, однак з вересня 2023 року за такі не сплачував, внаслідок чого утворилася заборгованість перед ТОВ «Газорозподільні мережі України», Львівська філія ТзОВ «Газорозподільні мережі України», яке є оператором газорозподільної системи на території Львівської області, у розмірі 6561 грн. 47 коп.
Розрахунок вказаної заборгованості здійснено позивачем ТОВ «Газорозподільні мережі України», Львівська філія ТзОВ «Газорозподільнімережі України» за період з вересня 203 року по липень 2024 року, згідно якого обсяг споживання природного газу по об'єкту відповідача за газовий рік з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року склав 945,04 куб м., величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2023 рік становить 412,09 куб. м.
Обсяг споживання природного газу по об'єкту відповідача за газовий рік з 01 жовтня 2022 року по 30 вересня 2023 року склав 157,75 куб м., величина місячного обсягу річної замовленої потужності на 2024 року становить 346,48куб.м.
Отже, місячна вартість послуг для споживача у 2023 році становить 835,71 грн., у 2024 - 346,48 грн., виходячи із затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 №1944 тарифу на рівні 1,69 грн. за 1 м.куб без ПДВ (2,028 грн. за 1 м.куб на місяць з ПДВ.
Правильність розрахунку вартості розподілу природного газу за адресою споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 не спростована відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлено договором.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону України обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Стаття 525 цього Кодексу забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки ОСОБА_1 допустив неналежне виконання умов договору перед позивачем за послуги розподілу природного газу за період з вересня 2023 року по липень 2024 року в загальному розмірі 6561,47 грн, така заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог ТОВ «Газорозподільні мережі України», Львівська філія ТзОВ «Газорозподільні мережі України» повністю.
Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду з позовною заявою та апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір в загальному розмірі 6056 грн.00 коп. (2422,40+3633,60). Зазначені судові витрати необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» - задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду міста Львова від 24 лютого 2025 року скасувати.
Ухвали у справі нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 6561 (шість тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривень 47 копійок заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 05 серпня 2025 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді С.М. Бойко
С.М. Копняк