Справа № 686/15951/25
Провадження № 2/686/5574/25
06 серпня 2025 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання Сікори Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
встановив:
В червні 2025 року позивач звернулася із заявою до суду про розірвання шлюбу, в якій вказала, що з відповідачем з 2020 року перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітню дитину. Подружні стосунки не склалися і спільного господарства не ведуть, просить розірвати шлюб.
Позивачка подала клопотання про слухання справи без її участі, позов підтримує.
Відповідач подав заяву про визнання позову, де вказав, що позов визнає в повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутності.
Суд, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 05 червня 2020 року, який зареєстрований Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 490. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст.ст. 3, 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу.
Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
У відповідності із ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписами статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Аналізуючи норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо.
У позовній заяві позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось через домашнє насильство, спільно не проживають понад один рік, також вказала, що примирення та збереження шлюбу між сторонами неможливе.
Відповідач просить шлюб розірвати.
Шлюб - це добровільний союз чоловіка та жінки. Суду не надано будь-яких заперечень щодо розірвання шлюбу, не спростовано доводи позивача про фактичне припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства.
Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання такого шлюбу.
Такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2018 року у справі № 569/458/18.
За таких обставин сім'ю неможливо зберегти без доброї на те волі сторін, а подальше сумісне життя подружжя та збереження їх шлюбу суперечило б інтересам як позивача, так і відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Шлюб, укладений ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05 червня 2020 року, Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 490, розірвати.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту рішення 06.08.2025.
Суддя :