Справа № 686/10217/25
Провадження № 1-кп/686/983/25
06 серпня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025243060000119 від 01.04.2025 р., №12025243060000185 від 13.05.2025 р. та №12025243000001011 від 01.04.2025 р., за обвинуваченям
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.126-1, 390-1 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 умисно не виконав обмежувальний припис, будучи особою, щодо якої такий захід застосований судом, за таких обставин.
Так, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 07.03.2025 у цивільній справі №686/6333/25 винесено рішення про видачу обмежувального припису строком на шість місяців, згідно з яким ОСОБА_4 заборонено: перебувати за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 - у кв. АДРЕСА_1 , та наближатись до цього місця на 500 метрів; вести листування, телефонні переговори з ОСОБА_5 або контактувати з ним через інші засоби зв'язку, особисто та через третіх осіб, яке набрало законної сили та з яким ОСОБА_4 особисто ознайомлений.
Однак, ОСОБА_4 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження - не зупиняє його виконання, діючи умисно, о 21 год. 40 хв. 22.03.2025 р., о 22 год. 35 хв. 23.03.2025 р., о 12 год.35 хв. 24.03.2025 р. прийшов до місця проживання ОСОБА_5 - у кв. АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт та контактував із ОСОБА_5 . Означеними діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, ОСОБА_4 порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме: перебував у місці проживання ОСОБА_5 - у кв. АДРЕСА_1 , наблизився до вказаного місця на відстань менше 500 метрів та контактував із ОСОБА_5 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Також, ОСОБА_4 , нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями суду, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч.4 ст.350-6 ЦПК України, відповідно до якої видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження - не зупиняє його виконання, діючи умисно, о 19 год. 30 хв. 12.05.2025 р. та о 19 год. 25 хв. 29.05.2025 р. прийшов до місця проживання ОСОБА_5 - у кв. АДРЕСА_1 , вчинив конфлікт та контактував із ОСОБА_5 . Означеними діями, які виразились в умисному невиконанні обмежувального припису, ОСОБА_4 порушив встановлені судом заходи тимчасового обмеження, а саме: перебував у місці проживання ОСОБА_5 - у кв. АДРЕСА_1 , наблизився до вказаного місця на відстань менше 500 метрів та контактував із ОСОБА_5 , чим заподіяв шкоду суспільним інтересам, що забезпечують нормальну, регламентовану законодавством діяльність суду і органів, які йому сприяють, щодо реалізації завдань і цілей у сфері здійснення правосуддя, державній політиці у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямованій на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
За умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосований судом, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ст.390-1 КК України.
Також, ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку осіб в категорії «Кривдник» (особа, яка вчинила домашнє насильство) у Хмельницькому РУП ГУНП в Хмельницькій області, в порушення вимог ст.28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», в період часу з 11.08.2024 р. по 27.03.2025 р., маючи прямий умисел на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, систематично вчиняв психологічне та фізичне насильство відносно свого батька ОСОБА_5 , за місцем їхнього спільного проживання - у кв. АДРЕСА_1 , яке виразилось у систематичних словесних образах нецензурними словами, погрозах фізичною розправою, штовханині, нанесенні ударів, шарпанні за одяг, що призвело до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, за таких обставин.
Так, о 22 год. 40 хв. 11 серпня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою свого, спільного з батьком, проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого батька ОСОБА_5 , домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного та фізичного характеру, що полягали у висловлюванні в його сторону нецензурною лайкою та штовханні, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психічному та фізичному здоров'ю, за що, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.11.2024 р., ОСОБА_4 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Також, о 16 год. 00 хв. 24 січня 2025 року ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози та образи нецензурними словами в сторону свого батька ОСОБА_5 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю останнього, за що, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.02.2025 р., ОСОБА_4 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Окрім цього, о 18 год. 00 хв. 22 лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив відносно батька ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного характеру, а саме: штовхав останнього та шарпав за одяг, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров'ю потерпілого, за що, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04.03.2025 р., ОСОБА_4 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Також, о 17 год. 00 хв. 23 лютого 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив відносно свого батька ОСОБА_5 домашнє насильство фізичного і психологічного характеру, а саме: ображав його нецензурною лайкою, шарпав за одяг, завдав удар рукою в ділянку голови, внаслідок чого була завдана шкода його фізичному та психологічному здоров'ю, за що, постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13.03.2025 р., ОСОБА_4 за вказаним фактом визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на вчинення систематичного домашнього насильства, ОСОБА_4 близько 10 год. 30 хв. 27 березня 2025 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_5 , яке виразилось у висловлюваннях нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою та яке призвело до психологічних і фізичних страждань потерпілого ОСОБА_5 та погіршення якості його життя.
Внаслідок систематичного вчинення ОСОБА_4 відносно батька - ОСОБА_5 домашнього насильства, ситуації, які склались 11.08.2024 р., 24.01.2025 р., 22.02.2025 р., 23.02.2025 р. та 27.03.2025 р., були психотравмувальними для потерпілого ОСОБА_5 та завдали йому психологічних страждань у вигляді пониженого настрою, пригніченості, вразливості, внутрішньої напруженості, фіксованості на емоційно-негативних сімейних хвилюваннях, підвищеного рівня тривожності, порушеного почуття власної безпеки, відчуття безвиході, почуття приниження та образи.
За вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ст.126-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, пояснивши, що не оспорює обставини, викладені в обвинувальних актах, щиро кається та жалкує про вчинене, а також підтвердив, що дійсно у вищевказаних місці та часи він, знаючи, що Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 07.03.2025 був виданий, строком на шість місяців, обмежувальний припис, згідно з яким йому заборонено, зокрема, контактувати з його батьком ОСОБА_5 та перебувати в місці проживання останнього - у кв. АДРЕСА_1 , цей припис не виконав, а саме: 22.03.2025 р., 23.03.2025 р., 24.03.2025 р., 12.05.2025 р. та 29.05.2025 р. приходив до вказаного місця проживання свого батька, контактуючи із ним вчиняв конфлікти, та перебував там до приїзду працівників поліції. Також, підтвердив ОСОБА_4 у суді й факти умисного вчинення ним 11.08.2024 р., 24.01.2025 р., 22.02.2025 р., 23.02.2025 р., 27.03.2025 р., у вказаній квартирі, що належить його батькові, та за викладених в обвинувальному акті обставин, домашнього насильства відносно ОСОБА_5 , який щоразу викликав працівників поліції, а останні, прибувши на виклики, фіксували батькові заяви, виносили термінові заборонні приписи та складали відповідні протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_4 . У подальшому, вказані протоколи були скеровані до суду та ОСОБА_4 неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно його батька - ОСОБА_5 , однак він, ОСОБА_4 , розуміючи, що його батько може зазнавати психологічних страждань, всеодно епізодично (не щоденно) продовжував вчиняти психологічне насильство відносно ОСОБА_5 , ображав його нецензурною лайкою, шарпав його та штовхав, а також погрожував фізичною розправою. На сьогоднішній день ОСОБА_4 розуміє, що вчиняючи вказані дії, він був не правий, критично оцінив свою поведінку та в майбутньому неправомірних дій відносно батька вчиняти не буде.
Вказані обставини вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному поряду, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження інших доказів щодо вищевказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.390-1 КК України, як умисне невиконання обмежувального припису особою, щодо якої такий захід застосований судом, та кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного та фізичного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань, а також погіршення якості життя потерпілої особи.
Обвинувачений ОСОБА_4 на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає ОСОБА_4 осудним та відповідальним за скоєне.
При обранні обвинуваченому виду та міри покарання, судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, у тому числі: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу виного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також положення ч.2 ст. 50 КК України, згідно з якими, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Суд враховує, що ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, яка негативно характеризується за місцем проживання, одружений, непрацевлаштований, за повідомленнями КНП «Хмельницький обласний медичний центр психічного здоров'я» на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, вчинив кримінальні правопорушення, які, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії проступків (ст.390-1 КК України) та нетяжких злочинів (ст.126-1 КК України).
Також суд враховує, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень та щиро розкаявся, що пом'якшує йому покарання. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину, передбаченого ст.126-1 КК України, щодо особи похилого віку.
Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного, обставин, які пом'якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, позиції прокурора та потерпілого, висновку органу пробації щодо середніх ризиків вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 слід призначити покарання за ст.ст.390-1, 126-1 КК України у виді пробаційного нагляду в межах санкцій цих статтей та в силу ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Саме такий принцип призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень просив застосувати прокурор.
Також, враховуючи позицію та інтереси потерпілого, а також те, що ОСОБА_4 є працездатною особою, разом з тим ніде не працює, суд вважає за доцільне покласти на нього, окрім обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, й обов'язок, визначений у п.3 ч.3 ст.59-1 КК України. Крім того, з урахуванням вказаних обставин та систематичного характеру вчиненого ОСОБА_4 домашнього насильства щодо особи похилого віку, до ОСОБА_4 слід застосувати строком на три місяці й обмежувальний захід, згідно з п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, у виді направлення його для проходження програми для кривдників.
На переконання суду, вищеозначене покарання, яке призначається ОСОБА_4 , буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Надані прокурором документи слід зберігати у матеріалах справи.
Кримінальними правопорушеннями майнової шкоди не завдано, процесуальні витрати відсутні, цивільний позов та клопотання про застосування обвинуваченому до набрання вироком законної сили запобіжного заходу не заявлялися.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374-376, 532 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.126-1, 390-1 КК України, та призначити йому покарання:
-за ст.126-1 КК України - три роки пробаційного нагляду,
-за ст.390-1 КК України - один рік пробаційного нагляду.
В силу ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох років пробаційного нагляду.
У відповідності до ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу).
Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, та направити для проходження програми для кривдників строком на три місяці.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки його на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Документи, надані прокурором, зберігати в матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя