04.08.2025 Справа №607/4918/25 Провадження №2/607/2291/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача-відповідача ОСОБА_1 , відповідача-позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно, в якому просила визнати за нею право власності на 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що власником житлового будинку АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки Підгороднянської сільської ради є: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , по 1/5 частці кожен, як члени колгоспного двору, які станом на 01.07.1990 були зареєстровані та проживали у спірному домогосподарстві. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . За життя спадкодавець заповіту не склала тому спадщину за законом прийняв її син ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги, оскільки проживав із спадкодавцем на момент смерті. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на обов'язкову частку після смерті ОСОБА_6 , немає. Таким чином, ОСОБА_5 успадкував 1/5 частку спірного будинковолодіння після смерті матері.
Чоловік позивачки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя спадкодавець заповіту не складав. На момент смерті йому належало 2/5 частки житлового будинку АДРЕСА_1 (1/5 частка особисто його, як члена колгоспного двору та 1/5 частка успадкована після смерті матері).
Після смерті ОСОБА_5 право прийняти спадщину мали: позивач та двоє їхніх дітей - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину або мали право на обов'язкову частку, крім названих осіб, немає.
Син позивачки ОСОБА_4 був зареєстрований із ОСОБА_5 , однак не проживав із спадкодавцем на момент смерті та до нотаріуса не звертався із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Починаючи з 2011 року він фактично не проживав у спірному будинковолодінні, оскільки виїхав за межі України і більше сюди не повертався. Відтак, на момент смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 із спадкодавцем не проживав впродовж семи років і не проживає до тепер (14 років) за місцем відкриття спадщини. За таких обставин, ОСОБА_4 , маючи право на прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги за законом, не прийняв спадщини після смерті свого батька, оскільки не проживав із спадкодавцем на момент смерті і не подав відповідної заяви у визначений законом компетентний орган відповідної заяви про прийняття спадщини. Отже, спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняли: дружина померлого та ОСОБА_7 , донька спадкодавця, в рівних частках по 1/5 частці кожна. Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка, позивач-відповідач та ОСОБА_7 звернулася в нотаріальну контору. Однак, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірне спадкове майно, свідоцтво про право на спадщину вона та дочка отримати не можуть. Нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 2350\02-31 від 27 листопада 2024 року. Одночасно їм роз'яснено право звернутися до суду з даним позовом з метою захисту свого невизнаного майнового права.
Ухвалою судді від 14.03.2025 відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідач - позивач ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, в якому просить визнати за нею право власності на 1/5 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м. в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач-позивач вказує, що після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняла ОСОБА_8 , донька спадкодавця та дружина померлого в рівних частка по 1/5 частки. Для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, вона та ОСОБА_3 звернулись в нотаріальну контору, однак оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спірне спадкове майно, свідоцтво про право на спадщину вони отримати не можуть, про що нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Протокольною ухвалою судді від 14.05.2025 постановлено прийняти зустрічну позовну заяву.
Протокольною ухвалою судді від 06.06.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено справі до розгляду по суті.
Представник позивача-відповідача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила суд позов задоволити.
Відповідач-позивач в судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві, просила суд позов задоволити. Щодо задоволення первісного позову не заперечила.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначено ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .
ОСОБА_5 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюб 12.11.1983, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.11.1983.
ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , та його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження виданого повторно, серії НОМЕР_3 від 13.03.2007.
ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , та її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 22.09.1984.
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_13 ) зареєстрували шлюб 14.02.2022, що стверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 14.02.2022.
Згідно акту складеного 23.03.2015, комісія в складі Почапинського сільського голови Палига М.С., депутат від виборчого округу №11 Машлюх В.Б., провели опитування свідків-сусідів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . При опитуванні встановлено, що ОСОБА_4 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , але за даною адресою не проживає з 11.11.2011 по даний час.
Аналогічне вбачається з довідки №18-07/5-15 від 27.02.2025.
Відповідно до акту №05 від 27.02.2025, комісія в складі старости с. Почапинці та депутата села провели опитування свідків-сусідів с. Почапинці. При опитування встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 , але з 11.11.2011 за даною адресою не проживає так, як знаходиться за кордоном.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 11.11.2010.
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 18.01.2018.
Згідно інформаційної довідки вих. №1079 від 14.10.2024, Тернопільське районне госпрозрахункове БТІ повідомляє про те, що за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 р. житловий будинок з прибудовою літ. «А» загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., гараж літ. «Б», вбиральня літ. «В», хлів літ. «Г», погріб літ «Пг», огорожа «1-2», криниця «К» по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, видане Тернопільською районною радою 30.11.1988 на підставі рішення виконкому № 275 від 21.11.1988 та записано 30.11.1988 в реєстрову книгу № 1 за реєстром № 94.
Відповідно до довідки №18-07/5-96 від 24.09.2024, виданої Почапинським старостинським округом Підгороднянської сільської ради про те, що на день смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня своєї смерті був зареєстрований в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Разом з померлим за вищевказаною адресою були зареєстровані: дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; онука - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Згідно довідки 18-07/5-105 від 07.10.2024, виданої Почапинським старостинським округом Підгороднянської сільської ради про те, що на день смерті гр. ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , до для своєї смерті була зареєстрована в житловому будинку по АДРЕСА_1 . Разом з померлою за вищевказаною адресою були зареєстровані: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; невістка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; онук - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; онука - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; правнука - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Відповідно до довідки №18-07/5-109 від 16.10.2024, виданої Почапинським старостинським округом Підгороднянської сільської ради про те, що будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 рахувалось за гр. ОСОБА_6 , станом на 01.07. 1990 р. - двір колгоспників. Голова двору - ОСОБА_6 , 1926 р.н. Невістка - ОСОБА_3 , 1966 р.н. Син - ОСОБА_5 , 1959 р.н. ОСОБА_17 , 1987 р.н. Онука - ОСОБА_7 , 1984 р.н.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2350/02-31 від 27.11.2024, винесеною державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Темніковою Л.Г., відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на все спадкове майно (одній другій) частці у спадщині, без врахування сина померлого ОСОБА_4 , також відмовлено їм у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на частку, що належала йому особисто, а також його матері ОСОБА_6 , після смерті якої він прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_18 показали, що ОСОБА_4 більше 10 років не проживає в Україні, оскільки виїхав за кордон на постійне місце проживання.
Розглянувши справу, суд доходить такого висновку.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК України в редакції 1963 року, які були виключені з кодексу у 1993 році (Закон від 16 грудня 1993 року № 3718-ХІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 18 січня 1994 року).
Відтак, у вказаній частині підлягають застосуванню норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Частиною першою статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).
Згідно зі статтею 120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.
За змістом статті 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-14 5цс 13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.
Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.
Оскільки вищевказаний житловий будинок збудовано в 1969 році, що стверджується копією технічного паспорта, тобто в період до 15.04.1991, до введення в дію Закону України «Про власність», всі члени колгоспного двору набули права спільної сумісної власності на вказаний будинок. Це право збереглося за ними і після припинення колгоспного двору після введення в дію вищезазначеного Закону.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 заповіту щодо належного йому, як члену колгоспного двору, майна - 2/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 не складав, спадщину після його смерті за законом прийняли його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_2 .
Встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми ЦК України 2003 року.
Відповідно до статтей 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першої статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 заповіту щодо належної йому частки, як члену колгоспного двору, а також частки, яку він прийняв після смерті матері, тобто разом 2/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 не складав, спадщину після його смерті прийняли за законом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
При цьому, суд враховує, що доказами, які досліджені в судовому засіданні підтверджено, що син померлого ОСОБА_4 , хоч і був зареєстрований за місцем проживання померлого батька ОСОБА_5 , разом із тим, фактично не проживав у вказаному будинку, оскільки виїхав на постійне місце проживання за кордон.
Відповідно до вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом та зустрічним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач-відповідач та відповідач-позивач не можуть реалізувати своїх спадкових прав, а тому їхнє право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_3 1/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та шляхом визнання за ОСОБА_2 1/5 частки житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 82, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/5 частину житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 66,4 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Реквізити учасників справи:
Позивач-відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Відповідач-позивач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Головуючий суддяВ. М. Позняк