Справа №522/10506/25
Провадження №1-кс/522/3862/25
05 серпня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про арешт майна, -
Прокурор Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 звернулась до суду (суддя ОСОБА_7 ) з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилученого майна, яке було вилучене 09.05.2025 року, в ході проведення обшуку, за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено:
- мобільний телефон марки « Хіаоmi Redmi» Note M1 903C3EG в корпусі синього кольору;
-мобільний телефон марки Realme, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 ;
- мобільний телефон «Redmi» модель 23026RN54G в чохлі червоного кольору;
- мобільний телефон «Хіаоmi Redmi» модель M1901F7G чорного кольору в чохлі чорного кольору;
-мобільний телефон марки Хіаоmi Redmi M2004J19AG в корпусі синього кольору в прозорому чохлі;
-планшет марки «Lenovo» зеленого кольору;
-планшет марки «Apple iPad A1395», серійний номер DXTJF95ROFHW ЮСБ;
- флеш носій марки TOSHIBA, об'ємом 16 GB;
- ноутбук марки LENOVO, модель V330-14IKB, серійний номерMP1EJ5N3;
-жорсткий диск марки «SAMSUNG», серійний номер S2RSJ9FC907654;
-жорсткий диск марки HITACHI серійний номер 2166UJ;
- ноутбук марки «DELL», серійний номер F7RP7T2, два зарядних пристрої до ноутбуків;
- грошові кошти купюрами 100 евро RB 4019513378, SA 6023496092, VA3962267183, VA 3962267111, купюри номіналом 50 евро - UD 2630186775, VB 5283039394;
- грошові кошти купюрами 100 доларів США: PB 44703482L, LB 35961217C, LF 54304204E, MC 12860078A, MK 68702972C, MK 00147130 A, MC 46368547A, MB 28822014 E, MB 95090986 Q, PB 43760108L, PH 31882003 B, PB 95532455J, PП 46275728B, PF 40625364 D, PF 76679638 K, PB 58826996 B, PG 58013219 A, PB 11379055 J, PF 56406055 F, PB 43760101L, PA 79688374 A, PB 09651143 J, BB 35574626 L, PF 13776195J, PB 03759847 J, PB 09651134J, PC 52159855B, PG 18138885 D, PA 80476749 B, PE 32617305 C, PB 79003859 A, PB 56836103 G, PA 81634979 A, PD 61643837 A, PB 70265364 E, PK 05634588H, PB 12567085 S, PK 68181782 D, PB 35574623L, PB 35574622L, PB 35574621L, PB 35574620L, PF 13776196J, PD 53695342A,PG75783317B, PB 35574617L, QA 02615443 A, QA 01353433A, PE 76919770E, PD 90326878B, QG 13722691A, PK 54764043I, загалом 5 200 доларів США.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор посилається на наступне.
СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025163520000288 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України.
Далі, 09.05.2025, слідчим СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , з метою виявлення, вилучення та збереження речових доказів проведено невідкладний обшук за місцем мешкання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та в подальшому вилучено вищезазначені ручі.
Як зазначає прокурор у своєму клопотанні, виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, а також зважаючи на те, що зазначена у клопотанні порошкоподібна речовина та електронні ваги мають значення речових доказів, потребують спеціальних досліджень, проведення оглядів, з метою недопущення її пошкодження та втрати та забезпечення їх належного зберігання, прокурор просить накласти арешт на вищезазначено майно.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року зроблено висновок, що клопотання подано в порушення вимог ч.2 ст.171 КПК України, а саме у клопотанні прокурор зазначає, що зважаючи на те, що «зазначена у клопотанні порошкоподібна речовина та електронні ваги» мають значення речових доказів, потребують спеціальних досліджень, проведення оглядів, з метою недопущення її пошкодження та втрати та забезпечення їх належного зберігання, необхідно накласти арешт.
Проте, відповідно до матеріалів клопотання зазначені речі 09.05.2025 під час проведення обшуку за зазначеною адресою не вилучались.
Водночас, у клопотанні не зазначено яка мета і правові підстави вилученого під час обшуку майна: грошових коштів, мобільних телефонів та комп'ютерної техніки.
За таких обставин, у вказаному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання прокурора не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам КПК України та підлягає поверненню прокурору.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року вирішено клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_6 , поданого в рамках кримінального провадження № 12025163520000288 від 01.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України, про арешт майна - повернути прокурору, який здійснює процесуальне керівництво, для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали.
Встановити строк усунення недоліків протягом сімдесят двох годин з моменту отримання цієї ухвали.
17.06.2025 року від прокурора надійшло повторне аналогічне клопотання про арешт тимчасово вилученого майна в якому просили поновити строк для усунення недоліків клопотання.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив задовольнити його в повному обсязі.
Представники власника майна в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на його необгрунтованість поважності причин для поновлення строків.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заперечення, приходжу до висновку, що в задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно зі ст.94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно ч.1 ст.318 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального права, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до слідчого судді у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
У своєму клопотанні про арешт майна прокурором не наведено жодних доказів на підтвердження наявності істотних обставин або перешкод, які б завадили йому звернутись до слідчого судді з зазначеним клопотанням у встановлений кримінально-процесуальним законом строк.
У висновку Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 02.03.2018, зазначено про те, що процесуальний строк може бути поновлено за умови його пропуску з поважних причин, а поняття поважності причин пропуску строків є оціночним і його вирішення покладається на розсуд суду.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» констатовано, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
З огляду на приписи п.18 ч.1 ст.3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників, головуючий дійшов висновку, що прокурором не доведені поважні причини пропуску строків зі зверненням з клопотанням про накладення арешту.
Тому у задоволенні клопотання прокурора про арешт необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 376 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про поновлення строків звернення до суду з клопотанням про арешт майна - відмовити.
В задоволенні клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
05.08.25