490/6015/25
нп 1-кс/490/3187/2025
06.08.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/6015/25
06 серпня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 15.07.2025,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 15.07.2025.
Зазначає, що подав до Миколаївської обласної прокуратури заяву про внесення відомостей до ЄРДР за ст.376 КК України. Посилається на те, що упровадженні Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 перебуває справа № 296/7101/25, за поданою ним 29.06.2025 скаргою щодо бездіяльності уповноважених осіб Управління СБ України в Житомирській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (матеріали скарги додаються).
Заява стосувалась вчинення кримінального правопорушення з боку посадових осіб Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, передбаченого статтею 376-1 КК України.
Слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира 30.06.2025 постановлено ухвалу у справі № 296/7101/25 про відмову в задоволення скарги з урахуванням подій майбутніми датами без їх конкретизації.
Події пов'язані з прогалинами в посиланнях у судовому рішенні на сторону кримінального провадження - уповноважену особу УСБУ в Житомирській області, а також на майбутній висновок щодо відсутності доказів щодо звернення із заявою про кримінальне правопорушення та інших обставин, які не були з'ясовані.
Вважає, що вказане має ознаки втручання у діяльність слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 з метою добитися винесення нею неправосудного рішення.
Так, йому стало відомо про причетність до вказаного кримінального правопорушення депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_5 , який особисто або через третіх осіб здійснював вплив на суддю Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 .
Мотивами здійснення впливу слугувала причетність його сина начальника ГУВБ СБУ ОСОБА_6 (а також його заступника ОСОБА_7 ) до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 358 та 384 КК України, за якими оскаржувалась бездіяльність Коростенської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР у відповідному місцевому суді.
За можливої співучасті ОСОБА_8 , Коростенським міськрайонним судом Житомирської області здійснено втручання в ЄСІТС вказаного суду задля створення умов перешкоджанню розгляду справи та здійснення подальшого досудового розслідування.
Оскільки предметом судового розгляду являється бездіяльність щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, винесення неправосудного рішення внаслідок втручання в діяльність судді перешкодить запобіганню кримінального правопорушення та притягненню до відповідальності осіб, які його вчинили, вищезазначене містить у собі ознаки вчинення злочину відносно судді Корольовського районного суду міста Житомира, передбаченого частиною 2 статті 376 КК України.
В судове засідання скаржник не з'явився, повідомлявся належним чином, просив проводити судове засідання без його участі.
Представник Миколаївської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, надав відповідь на скаргу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відтак, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності скаржника, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених у статтях 303-308 КПК України, та розгляду справи в межах розумних строків.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається зі скарги, ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді на бездіяльність уповноважених осіб ГУНП в Миколаївській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 15.07.2025.
Зазначає, що подав до Миколаївської обласної прокуратури заяву про внесення відомостей до ЄРДР за ст.376 КК України. Посилається на те, що упровадженні Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 перебуває справа № 296/7101/25, за поданою ним 29.06.2025 скаргою щодо бездіяльності уповноважених осіб Управління СБ України в Житомирській області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (матеріали скарги додаються).
Заява стосувалась вчинення кримінального правопорушення з боку посадових осіб Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, передбаченого статтею 376-1 КК України.
Слідчим суддею Корольовського районного суду міста Житомира 30.06.2025 постановлено ухвалу у справі № 296/7101/25 про відмову в задоволення скарги з урахуванням подій майбутніми датами без їх конкретизації.
Події пов'язані з прогалинами в посиланнях у судовому рішенні на сторону кримінального провадження - уповноважену особу УСБУ в Житомирській області, а також на майбутній висновок щодо відсутності доказів щодо звернення із заявою про кримінальне правопорушення та інших обставин, які не були з'ясовані.
Вважає , що вказане має ознаки втручання у діяльність слідчого судді Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 з метою добитися винесення нею неправосудного рішення.
Так, йому стало відомо про причетність до вказаного кримінального правопорушення депутата Житомирської обласної ради ОСОБА_5 , який особисто або через третіх осіб здійснював вплив на суддю Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_4 .
Мотивами здійснення впливу слугувала причетність його сина начальника ГУВБ СБУ ОСОБА_6 (а також його заступника ОСОБА_7 ) до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 358 та 384 КК України, за якими оскаржувалась бездіяльність Коростенської окружної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР у відповідному місцевому суді.
За можливої співучасті ОСОБА_8 , Коростенським міськрайонним судом Житомирської області здійснено втручання в ЄСІТС вказаного суду задля створення умов перешкоджанню розгляду справи та здійснення подальшого досудового розслідування.
Оскільки предметом судового розгляду являється бездіяльність щодо внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, винесення неправосудного рішення внаслідок втручання в діяльність судді перешкодить запобіганню кримінального правопорушення та притягненню до відповідальності осіб, які його вчинили, вищезазначене містить у собі ознаки вчинення злочину відносно судді Корольовського районного суду міста Житомира, передбаченого частиною 2 статті 376 КК України.
Тобто, у поданій скарзі взагалі не зазначено об'єктивних даних та обґрунтованих обставин, які б свідчили про бездіяльність уповноважених осіб Миколаївської обласної прокуратури.
Навпаки, з відповіді начальника управління Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_9 від 17.07.2025 вбачається, що звернення ОСОБА_3 направлено до Житомирської обласної прокуратури, тобто фактично за місцем подій вказаним скаржником.
Слід зазначити, що положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Згідно п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що на переконання слідчого судді узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, - «про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу».
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Крім цього слід зазначити, що при безпідставно ініційованому досудовому розслідуванні порушується гарантія недоторканності суддів і їх незалежності у виконанні професійних обов'язків, спроба втручання у здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Статтею 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи, та у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення є одним з основних засад судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України.
Втім, як правило, заяви про вчинення суддею злочину (кримінального правопорушення) у вигляді, на думку заявника, ухвалення суддею відповідного процесуального рішення, викликані просто незгодою заявника з прийнятим рішенням, або бажанням таким чином вплинути на результат розгляду справи поза межами встановленої судової процедури.
Це є прямим тиском на суд, втручанням у здійснення правосуддя та прямо порушує норми Конституції України, суперечить Основним принципам незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада 1985 року та 13 грудня 1985 року щодо гарантування засад незалежності судових органів.
Таким чином суд вважає, що уповноважені особи Миколаївської обласної прокуратури отримавши заяву ОСОБА_3 дотрималася вимог чинного законодавства України, перевірили її, надали обґрунтовану відповідь та направили до відповідного органу, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 15.07.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1