Справа 127/24343/25
Провадження 1-кс/127/9811/25
05 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , в рамках кримінального провадження № 42022022110000653 внесеного до ЄРДР 13.10.2022, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гирине, Хорольського р-ну, Потавської обл., зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022022110000653 внесеного до ЄРДР 13.10.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4, 5 ст. 190 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що в березні 2021 року більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 15.04.2021, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення шляхом незаконного придбання права на об'єкти нерухомості шляхом обману, на території міста Вінниці з їх подальшим відчуженням добросовісним набувачам та одержання коштів від продажу, діючи за попередньою змовою, отримали інформацію від ОСОБА_9 , яка не була обізнана про злочинні наміри останніх, про смерть ОСОБА_10 та перебування у його власності нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , що протягом двох останніх місяців здійснювала догляд за ОСОБА_10 .
З метою виконання свого єдиного злочинного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення від продажу нерухомого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вирішили незаконно заволодіти квартирою ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_9 із покійним ОСОБА_10 , з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною їм особою - ОСОБА_9 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
У подальшому, ОСОБА_9 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , виконуючи надані останніми вказівки, 15.04.2021 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_12 із заявою про вступ у спадщину на майно, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , однак не маючи встановленого факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_10 , зазначила, що документи необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину будуть подані додатково.
З метою доведення злочинного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , ОСОБА_9 за вказівкою останніх 19.10.2021 звернулась до Вінницького міського суду із заявою про встановлення факту спільного проживання із покійним ОСОБА_10 , однак рішення залишись без розгляду, у зв'язку із не подачею усіх необхідних документів.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_8 09.02.2022 сприяли реєстрації місця проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого звернення до Калинівського районного суду із заявою, щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_9 із покійним ОСОБА_10 .
Так, 03.03.2022 на виконання вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , ОСОБА_9 подала заяву до Калинівського районного суду Вінницької області про встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_9 із ОСОБА_10 .
В подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 усідомлючи неможливість самостійного доведення спільного злочинного умислу до кінця, залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_13 , який виступав у даній судовій справі представником Вінницької міської ради та повинен був усунути перешкоди та сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а саме забезпечити ухвалення позитивного рішення суду шляхом не вжиття передбачених законом заходів щодо безпосередньої участі в судовому засіданні та не оскарження даного рішення суду про визнання факту спільного проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , в суді апеляційної інстанції.
У подальшому, на виконання єдиного злочинного умислу та вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , обіймаючи посаду начальника відділу господарських відносин Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради, будучи уповноваженим на представництво інтересів Вінницької міської ради в суді, 10.03.2022 підготував та скерував до Калинівського районного суду Вінницької області заяву щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_9 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_10 без участі представника Вінницької міської ради, таким чином усунувши перешкоди та сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною ОСОБА_4 та ОСОБА_11 особою - ОСОБА_9 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
Надалі, 16.03.2022 рішенням Калинівського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_9 щодо встановлення факту проживання протягом останніх 5 років однією сім'єю із ОСОБА_10 задоволено.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_8 надали вказівку ОСОБА_9 прибути 03.10.2022 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_12 для надання рішення Калинівського районного суду від 16.03.2022 про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_10 , після чого ОСОБА_9 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому, 14.12.2022 ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_11 надали вказівку ОСОБА_9 прибути до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_14 , де під контролем останніх, перебуваючи у офісному приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_9 здійснила продаж уже належної їй на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 841 088 грн громадянці ОСОБА_15 , відповідно до договору купівлі - продажу № 403 від 14.12.2022, за грошові кошти у сумі 851 000 грн, а грошові кошти, отримані від зазначеного правочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 привласнили та розподілили між собою.
Окрім того, в березні 2022 року більш точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 22.03.2022, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 переслідуючи корисливий мотив особистого незаконного збагачення шляхом незаконного придбання права на об'єкти нерухомості шляхом обману, на території міста Вінниці з їх подальшим відчуженням добросовісним набувачам та одержання коштів від продажу, діючи за попередньою змовою, отримали інформацію від ОСОБА_9 , яка не була обізнана про злочинні наміри останніх, про смерть ОСОБА_16 та перебування у її власності нерухомого майна, а саме будинку за адресою: АДРЕСА_5 . При цьому ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , що протягом двох останніх місяців здійснювала догляд за ОСОБА_16 .
З метою виконання свого єдиного злочинного умислу, направленого на особисте незаконне збагачення від продажу нерухомого майна, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вирішили незаконно заволодіти будинком ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_5 , шляхом встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_9 із покійною ОСОБА_16 , з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійній нерухоме майно за підконтрольною їм особою - ОСОБА_9 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
У подальшому, ОСОБА_9 , не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , виконуючи надані останніми вказівки, 22.03.2022 звернулась до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_17 із заявою про вступ у спадщину на майно, а саме будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_5 , однак не маючи встановленого факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_16 , зазначила, що документи необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину будуть подані додатково.
З метою доведення злочинного умислу ОСОБА_4 та ОСОБА_11 ОСОБА_9 , за вказівкою останніх, 01.08.2022 звернулась до Калинівського районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту спільного проживання із покійною ОСОБА_16 .
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 усвідомлюючи неможливість самостійного доведення спільного злочинного умислу до кінця, залучили до своєї протиправної діяльності ОСОБА_13 , який виступав у даній судовій справі представником Вінницької міської ради та повинен був усунути перешкоди та сприяти вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а саме забезпечити ухвалення позитивного рішення суду шляхом не вжиття передбачених законом заходів щодо безпосередньої участі в судовому засіданні та не оскарження даного рішення суду про визнання факту спільного проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_16 у будинку за адресою: АДРЕСА_5 , в суді апеляційної інстанції.
У подальшому, на виконання єдиного злочинного умислу та вказівок ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , обіймаючи посаду начальника відділу господарських відносин Департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради, будучи уповноваженим на представництво інтересів Вінницької міської ради в суді, 07.10.2022 підготував та скерував до Калинівського районного суду Вінницької області заяву щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_9 про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_16 без участі представника Вінницької міської ради, таким чином усунувши перешкоди та сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, з метою подальшого набуттям права спадщини на належне покійному нерухоме майно за підконтрольною ОСОБА_4 та ОСОБА_11 особою - ОСОБА_9 , та продажу цього майна добросовісному набувачу.
Надалі, 18.10.2022 рішенням Калинівського районного суду Вінницької області заяву ОСОБА_9 щодо встановлення факту проживання протягом останніх 5 років однією сім'єю із ОСОБА_16 задоволено.
Продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_8 надали вказівку ОСОБА_9 прибути 30.12.2022 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_17 для надання рішення Калинівського районного суду від 18.10.2022 про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_16 , після чого ОСОБА_9 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на будинок ОСОБА_16 за адресою: АДРЕСА_5 .
У подальшому, 14.06.2023 ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_11 , надали вказівку ОСОБА_9 прибути до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_17 , де під контролем останніх, перебуваючи у офісному приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_6 , ОСОБА_9 надала довіреність № 3815, якою уповноважила ОСОБА_4 на продаж будинку за адресою: АДРЕСА_5 .
Доводячи до кінця свій спільний злочинний умисел, 16.06.2023 ОСОБА_4 прибув до приватного нотаріуса Вінницького нотаріального округу ОСОБА_18 , де під контролем останніх, перебуваючи в офісному приміщенні нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_7 , діючи на підставі довіреності від імені ОСОБА_9 здійснив продаж уже належного їй на праві власності будинку за адресою: АДРЕСА_5 , вартістю 69 390 грн громадянину ОСОБА_19 , відповідно до договору купівлі - продажу № 618 від 16.06.2023, за грошові кошти у сумі 400 000 грн, а грошові кошти, отримані від зазначеного правочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 привласнили та розподілили між собою.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Полтавської області, Хорольського району, с. Гирине, громадянин України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, тобто придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та придбання права на чуже майно шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
- Заявою про заволодіння нерухомим майном покійного ОСОБА_10 шляхом обману від потерпілої ОСОБА_20 - відповідно до якої остання повідомляє, що невстановлені особи шляхом шахрайства заволоділи нерухомим майном її батька ОСОБА_10 , а саме квартирою, що за адресою АДРЕСА_2 ;
- Протокол допиту свідка ОСОБА_21 - відповідно до якого остання повідомляє, що знайшла для свого сусіда ОСОБА_10 , який хворів доглядальницю ОСОБА_9 , яка здійснювала догляд за останнім протягом близько 2-х місяців.
- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 , відповідно до якого остання повідомила, що невстановлені особи шляхом шахрайства заволоділи нерухомим майном її родички ОСОБА_16 , а саме будинком, що за адресою АДРЕСА_5 ;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 відповідно до якого остання повідомила, що не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виконуючи їх вказівки вступила в спадщину та у подальшому отримала у власність нерухоме майно, а саме квартиру, що за адресою АДРЕСА_2 та будинок, що за адресою АДРЕСА_5 , шляхом визнання проживання однією сім'єю із покійними власниками через Калинівський районний суд Вінницької області, також повідомила, що зазначеним майном розпорядились ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ;
- Документами отриманими в ході тимчасового доступу до Калинівського районного суду Вінницької області у справі № 132/579/22 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із спадкодавцем ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 , та у справі № 132/1652/22 щодо встановлення факту проживання однією сім'єю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із спадкодавцем ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_5 з поміж яких встановлено наявність у обох судових справах заяв ОСОБА_13 , як представника Вінницької міської ради, щодо здійснення розгляду заяви ОСОБА_9 про встановлення факту спільного проживання з покійними без участі представника Вінницької міської ради;
- Протоколами проведення обшуків за місцями проживання фігурантів даного кримінального провадження в ході яких було вилучено речі, предмети та документи, які є доказами у кримінальному провадженні.
- протоколами про результати проведення НСРД, а саме зняття інформації з електронних інформаційних систем стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_13 відповідно до яких зафіксовано вчинення ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 інкримінованих їм кримінальних правопорушень;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 КПК України.
При вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 190 (чинні в редакції Закону на момент вчинення кримінального правопорушення) Кримінального кодексу України, які згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого та особливо тяжкого відповідно, а тому тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Зокрема, саме по собі покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, може спонукати останнього вдатися до спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду;
- п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України - знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Є підстави вважати, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення;
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_4 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його та співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо;
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв'язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги майновий стан підозрюваного, враховуючи, що ОСОБА_4 спільно із іншими співучасниками вчинили тяжкий та особливо тяжкий злочини чим спричинили потерпілим матеріальну шкоду на загальну суму 1 251 000 гривень, що є більше ніж триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, таким чином є підстави вважати, що розмір застави зазначений у п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатний забезпечити підозрюваним покладених на нього обов'язків, у зв'язку з чим, слід призначити підозрюваному заставу у розмірі чотириста двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У разі внесення застави визначити необхідність виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, а саме: м. Вінниця, в якому проживає ОСОБА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 420 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 під час судового розгляду заперечив проти задоволення клопотання, просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що підозра оголошена ОСОБА_4 є необґрунтованою, матеріали клопотання не містять додатків у повному обсязі підтверджуючих обставини викладені у самому клопотанні та його кваліфікацію, розмір застави зазначений у клопотанні є непомірним для підозрюваного та жодним чином не обґрунтованим, окрім того зазначив, що ОСОБА_4 є особою похилого віку та являється особою з інвалідністю, а тому просив слідчого суддю застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у випадку, якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою - визначити менший розмір застави ніж зазначений у клопотанні, а саме в межах розмірів передбачених для даної категорії кримінальних правопорушень.
Під час судового розгляду адвокат ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснив, що підозра оголошена ОСОБА_4 є необґрунтованою та недоречною, ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, являється особою з інвалідністю, має міцні соціальні зв'язки, а тому просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Надав додаткові матеріали на підтвердження своїх доводів.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України, підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК України, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.
На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.
Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.
За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.
В даному випадку, з'ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_4 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 , має постійне місце проживання, одружений, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Разом із тим, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, у справі «Гафа проти Мальти» ЄСПЛ дійшов висновку про порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши, що заявник перебував під вартою протягом майже 12 місяців після прийняття рішення про звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою надання підозрюваному права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, підозрюваному ОСОБА_4 необхідно визначити заставу, яка буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього обов'язків.
Враховуючи те, що стороною обвинувачення в клопотанні та в судовому засіданні доведено виключний випадок того, що розмір застави за тяжке кримінальне правопорушення не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, тому слідчий суддя вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, визначити розмір застави, який перевищує встановлений КПК України розмір для тяжкого кримінального правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 03 жовтня 2025 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання) в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 03 жовтня 2025 року.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 420 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 271 760,00 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
- не відлучатися із населеного пункту, а саме: м. Вінниці, в якому проживає ОСОБА_4 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_4 - визначити термін їх дії відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, тобто в межах строку досудового розслідування на час покладення обов'язків.
Організацію затримання ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_7 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя