20.06.2025
Справа № 642/1569/25
Провадження № 2/642/865/25
Іменем України
16 червня 2025 року Холодногірський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря Хахоєвої О.Р.,
представника позивача Дзюби І.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Хана А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У провадженні Холодногірського районного суду м. Харкова знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
02.05.2025 представник відповідача - адвокат Хан А.О. подав клопотання та в судовому засіданні його підтримав про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 642/1617/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕОЖБ «Олександрівський», третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Холодногірська 18» про захист прав споживача, визнання дій незаконними, припинення компенсаційних нарахувань за фактично спожиті комунальні послуги.
Позивач також підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість, зазначила, що предмет розгляду справ є різним, ОСОБА_1 взагалі не обґрунтував в заяві, та в судовому засіданні, чим ці дві справи є взаємопов'язаними: за предметом розгляду справи, підставами звернення, обставинами які підлягають доказуванню в цих двох справах, не зазначив які обставини встановлені в Рішенні Холодногірського районного суду м. Харкова від 04.06.2025 року по справі №642/1617/25, що не можуть бути з'ясовані при розгляді даної справи, або які обставини встановлені даним рішенням мають преюдиційне значення при розгляді даної справи, тобто взагалі не обґрунтував свою заяву про зупинення провадження обставинами, що відповідно до п.6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є підставами для зупинення провадження по даній справі, а тому дане клопотання є необґрунтованим з боку відповідача, який намагається таким чином затягнути розгляд справи.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до такого висновку.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Основним критерієм відповідно до вказаного пункту визначення наявності підстав для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи.
Відповідно до змісту п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність зупинення провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, провадження №61-5752сво21.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Такий же висновок застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16.
Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України в редакції 2004 року, (стаття 251 діючого ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Суд зазначає, що представником відповідача не доведено у чому саме полягає передбачена законом необхідність зупинення розгляду зазначеної справи до набранням рішенням у справи № 642/1617/25 законної сили, з огляду на те, що суд не позбавлений можливості зробити висновки, які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин. При цьому суд самостійно має можливість дослідити наявні у справі докази, з'ясувати обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених цими доказами.
Окрім того, відповідно до змісту рішення по справі № 642/1617/25, Холодногірським районним судом м. Харкова при його ухваленні не досліджувалися докази (договори укладені з комунальними установами, акти виконаних робіт, платіжні доручення про сплату позивачем комунальних послуг, адвокатські запити та інші докази), та не встановлювалися обставини (обставини щодо надання комунальними установами послуг у житловому будинку по АДРЕСА_1 , отримання ОСОБА_1 комунальних послуг, оплати ТОВ ПЕОЖБ «Олександрівський» комунальних послуг отриманих ОСОБА_1 та інш.), якими Позивач- ТОВ ПЕОЖБ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ» обґрунтовує свої позовні вимоги в даній справі, а також не досліджувалися докази та не встановлювалися обставини, якими Відповідач- ОСОБА_1 обгрунтовує свої заперечення проти позовних вимог Позивача в даній справі.
Холодногірським районним судом м. Харкова підставою для ухвалення рішення про задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слугували преюдиційні обставини, що встановлені рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 року у справі №642/7065/23 що набрало законної сили, а тому суд при ухваленні рішення взагалі не досліджував докази надані сторонами до матеріалів справи.
Окрім цього, преюдиційні обставини, які суд застосував при ухваленні рішення не заперечуються сторонами при розгляді даної справи та не впливають на оцінку доказів при розгляді даної справи.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року в справі № 333/6816/17 (провадження № 14-87цс20), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у іншому цивільному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, неналежним або недопустимим.
Таким чином, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, наслідком чого є відмова у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251,253,258-260,263,353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування житлових будинків «Олександрівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено 20.06.2025.
Головуючий суддя: