Справа № 405/11662/13-ц
4-с/405/18/24
27 травня 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого судді Драного В.В.
при секретарі Дятел О.В.
за участі:
представника скаржника ОСОБА_1
старшого державного виконавця Прокопенко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», заінтересовані особи: старший державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прокопенко Яна Олексіївна, ОСОБА_2 (боржник), ОСОБА_3 (боржник) на рішення та бездіяльність державного виконавця, -
17.07.2024 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Подільського ВДВС у місті Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 51914641. В обґрунтування скарги заявником вказано, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2014 року у справі № 405/11662/13-ц стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є правонаступниками померлого боржника ОСОБА_4 , на користь банку 182500 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.
Зазначено, що на виконання даного судового рішення судом 23.04.2014 року було видано два виконавчі листи та 17.08.2016 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження № 51914641. Однак, 11.03.2024 року постановою державного виконавця Подільського ВДВС Прокопенко Я.О. виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із забороною щодо звернення стягнення на майно боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти. З даною постановою скаржник не згоден, так як державним виконавцем не вчинено всіх необхідних заходів, направлених на виконання даного судового рішення, зокрема не вжито дій щодо опису предмета іпотеки, визначення його вартості та його передачі на реалізацію. Так, державному виконавцю стало відомо, що у вказаному будинку після укладання іпотечного договору зареєстровано місце проживання малолітньої дитини, а тому вона повинна була звернутися до органу опіки та піклування про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дитині та подальших заходів щодо виконання рішення суду. Натомість, державний виконавець в оскаржуваній постанові вказала, що орган опіки та піклування може відмовити у наданні такого дозволу у разі, якщо такий правочин призведе до звуження прав дитини, тобто допустила припущення та не отримала відповідну відмову на своє звернення від органу опіки та піклування. При цьому, необхідність згоди органу опіки та піклування при виконанні відповідного судового рішення взагалі не передбачена. Також зазначив, що оскаржувану постанову скаржник отримав лише 03.07.2024 року, а тому строк на оскарження даної постанови не пропустив. За таких обставин просить: 1) визнати протиправною бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів щодо опису предмета іпотеки, визначення його вартості та його передачі на реалізацію; 2) визнати протиправною та скасувати постанову від 11.03.2024 року про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою суду від 21.09.2023 року прийнято до розгляду скаргу АТ «Державний ощадний банк України» та призначено її судовий розгляд, витребувано у Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса) належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 51914641.
Представник скаржника у судовому засіданні скаргу підтримав, просив її задовольнити та пояснив, що виконавцем не вчинено всіх необхідних виконавчих дій. Вважає, що оскаржувана постанова винесена передчасно, не перевірено чи наявне у боржника інше житло.
Старший державний виконавець Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса) Прокопенко Я.О. у судовому засіданні вимоги скарги не визнала та пояснила, що оскільки у будинку, на який звернуто стягнення, зареєстрована малолітня дитина, їй для здійснення виконавчих дій необхідний дозвіл органу опіки та піклування. Іншого майна у боржника виявлено не було.
Боржники у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши представника скаржника та державного виконавця, розглянувши скаргу, дослідивши надані учасниками справи докази та матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у Подільського ВДВС у м. Кропивницькому Південного МУМЮ (м. Одеса) з 15.08.20216 року перебувало виконавче провадження № 51914641 з примусового виконання виконавчого листа № 405/11662/13-ц, виданого 23.04.2014 року Ленінським районним судом м. Кіровограда про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь банку 182500 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження (а.с. 66).
Згідно листа Департаменту надання адміністративних послуг Кропивницької міської ради від 29.01.2024 року № 131/13 станом на 27.01.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (з 31.07.2007 року), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 31.07.2007 року) та малолітня дитина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (з 07.07.2012 року) (а.с. 93).
16.02.2024 року державний виконавець подала до Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради запит, в якому просила надати дозвіл щодо реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, оскільки за вказаною адресою зареєстрована малолітня дитина ОСОБА_6 (а.с. 95-96).
04.03.2024 року Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради надано відповідь № 2644/30.15-25/3, в якій зазначено, що для вирішення питання щодо надання дозволу органу опіки та піклування на відчуження нерухомого майна, право користування яким має дитина, батькам, як законним представникам дитини необхідно звернутися із заявою та відповідними документами до Управління (а.с. 97-98).
Постановою державного виконавця Подільського ВДВС Прокопенко Я.О. від 11.03.2024 року виконавчий документ відносно боржника ОСОБА_2 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із забороною щодо звернення стягнення на майно боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти. В обґрунтування постанови вказано, що встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника. Так, із посиланням на п. 7 ч. 5 ст. 177 СК України вказано, що органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини, якщо вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини (а.с. 100-101).
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби також регламентований статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно частини першої цієї статті, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини п'ятої цієї статті рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається із ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з п. а) ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Так, скаржник отримав оскаржувану постанову 03.07.2024 року, що підтверджується відповідним конвертом (а.с. 34) та в подальшому 17.07.2024 року він звернувся до суду з відповідною скаргою. Відтак, враховуючи спеціальну норму ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено строк для звернення зі скаргою, а також те, що скаржник дізнався про порушення своїх прав лише 03.07.2024 року, а до суду зі скаргою звернулася 17.07.2023 року, суд вважає, що скаржник не пропустив строк для звернення зі скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця.
Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Також, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною першою статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає можливість реалізації предмета іпотеки за рішенням суду.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Суд звертає увагу, що в основу мотивів оскаржуваної постанови державним виконавцем покладено неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, в якому зареєстрована малолітня дитина, - у зв'язку з відсутністю дозволу органу опіки та піклування на проведення відповідних виконавчих дій.
Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» передбачено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.
Згідно п. 7 ч. 5 ст. 177 СК України органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
За змістом цієї норми закону, а також статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 177 СК України дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах - обов'язок батьків. З метою гарантування декларованого державою пріоритету інтересів дитини закон передбачає додаткові засоби контролю з боку держави за належним виконанням батьками своїх обов'язків, установлюючи заборону для батьків малолітньої дитини вчиняти певні правочини щодо її майнових прав без попереднього дозволу органу опіки та піклування.
Системний аналіз статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» дає підстави для висновку про те, що попередній дозвіл органу опіки та піклування при відчуженні нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким, в разі використання його як житла, має дитина, надається лише в разі, коли власниками відчужуваного майна є батьки або особи, які їх замінюють, а також коли останні укладають угоди від імені дітей.
Однак, суд звертає увагу, що у даній справі судове рішення, яке виконувалося державним виконавцем, безпосередньо передбачає звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення у конкретно визначений спосіб.
Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).
Згода органу опіки та піклування при виконанні судових рішень, які безпосередньо передбачають звернення стягнення на конкретно визначене житлове приміщення в конкретно визначений спосіб, законом не вимагається. У інших випадках, такий висновок є обов'язковим.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2021 року в справі № 755/12052/19, Верховного Суду від 02.10.2019 року в справі № 754/15589/14-ц, від 06.12.2023 року в справі № 466/2588/19.
Повертаючи виконавчий документ стягувачу державний виконавець на зазначені вимоги законодавства увагу не звернула та не врахувала, що у неї на виконанні перебував виконавчий лист, виданий на виконання рішення суду, яким вирішено спір та звернуто стягнення на предмет іпотеки, визначено конкретний спосіб реалізації конкретного предмета іпотеки, а тому наявність чи відсутність згоди органу опіки та піклування на примусову реалізацію предмета іпотеки у даному випадку не може перешкоджати виконанню судового рішення.
Крім того, державний виконавець в рамках даного виконавчого провадження не вживала жодних заходів щодо опису предмета іпотеки, визначення його вартості та його передачі на реалізацію, а також наявності у боржника іншого майна, на яке можливо звернути стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнили вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що державний виконавець в порушення обов'язку, встановленого ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» не вжила достатніх заходів для отримання даних, необхідних для реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах (електронному аукціоні) та безпідставно повернула виконавчий документ стягувачу у зв'язку зі відсутністю дозволу органу опіки та піклування на вчинення відповідних виконавчих дій, а тому скарга АТ «Державний ощадний банк України» про визнання протиправною бездіяльності та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 258-260, 448-451 ЦПК України, суд,-
Скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк», заінтересовані особи: старший державний виконавець Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прокопенко Яна Олексіївна, ОСОБА_2 (боржник), ОСОБА_3 (боржник) на рішення та бездіяльність державного виконавця - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прокопенко Яни Олексіївни у виконавчому провадженні № 51914641.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Прокопенко Яни Олексіївни про повернення виконавчого документа стягувачу від 11.03.2024 року у виконавчому провадженні № 51914641.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 02.06.2025 року.
Суддя Подільського районного суду
міста Кропивницького В.В. Драний