Справа № 196/360/25
№ провадження 3/196/184/2025
06 серпня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Костюкова Д.Г., секретаря Дорошенко В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Царичанка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №4 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП - НОМЕР_1 , яка проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
06квітня 2025 року близько 01.12 год. в с-щі Царичанка по вул.Першотравнева Дніпровського району, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем MITSUBISHI LANCER н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинила правопорушення, яке передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, підтримала надіслану 14.04.2025 на електронну адресу суду заяву про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу правопорушення. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та інспектором грубо порушено процедуру проведення огляду її як водія на стан сп'яніння, передбачену Інструкцією №1452/735, Інструкцією №1395 та Порядку №1103. Вона є діючим військовослужбовцем Національної гвардії України та в той день поверталася на автомобілі зі служби. Жодних порушень ПДР під час руху вона не здійснювала, однак під час руху її почали переслідувати працівники поліції. Коли вона прибула до свого будинку за місцем проживання, поліцейські під'їхали до її автомобіля, тобто фактично вони її автомобіль у стані руху не зупиняли, а під'їхали до автомобіля, який був у стані стоянки, а тому і не мали права пропонувати їй проходити огляд на стан сп'яніння. Потім інспектор швидко "пробурмотів" чи будете проходити огляд на місці зупинки або у медичному закладі, на що вона повідомила, що не буде. Таким чином, їй не було надано чіткої і зрозумілої інформації щодо процедури огляду, його варіантів та не попереджено про негативні наслідки відмови від проходження такого огляду. Також, жодних направлень до медичного закладу їй поліцейські не вручали, що могло б свідчити про направлення її у встановленому законом порядку до медичного закладу для огляду. Таким чином, вважає, що працівниками поліції порушено, передбачену законом процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому такий огляд вважається недійсним. Оскільки вона вперше в житті зіткнулася з процедурою огляду і не мала жодного уявлення про право обирати місце проходження такого огляду чи про юридичні наслідки відмови від його проходження, то вважає, що поліцейські свідомо приховали зазначену інформацію. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні неї був складений невідомо де, невідомо коли та без її присутності, що свідчить про те, що протокол за місцем події не складався. Таким чином, вважає, що при складанні протоколу було грубо порушено вимоги, передбачені КУпАП. Також, зазначення поліцейським у протоколі відомостей про те, що водій від подальшого керування транспортним засобом був відсторонений є формальним, так як поліцейські не забороняли їй керувати автомобілем, а просто сіли в службовий автомобіль і поїхали. Зазначила, що водійське посвідчення є для неї критично необхідним, так як вона проходить військову службу і щоденно долає 90 км в одну сторону до місця служби, графік проходження служби у неї змінний, включає і нічні чергування, виїзди на бойове чергування, що виключає можливість використання громадського транспорту. Крім того, вона є єдиною особою, на утриманні якої перебувають двоє неповнолітніх дітей та матір з інвалідністю ІІ групи, яка не може самостійно пересуватися, у зв'язку з чим її регулярно необхідно доставляти до лікарень, реабілітаційних центрів і супроводжувати під час лікування. Прохала закрити провадження у справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постанові Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджені спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Відповідно до вимог цих нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані, що стосуються справи, зокрема наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні, інші обставини, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, підтверджується наступними матеріалами справи:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №292142 від 06.04.2025 року, від підпису протоколу та надання пояснень ОСОБА_1 відмовилася (а.с.3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння гр-ки ОСОБА_1 , згідно якого огляд проводився у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, та остання від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810 відмовилася під відеофіксацію, яка здійснювалася на бодікамери №799063, №799609 (а.с.4);
- DVD-R диском з відеозаписами події, які зафіксовані на технічні засоби №799063, №799609, 70maiM300 (а.с.6);
- довідкою інспектора САП Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області Бреус Н., наданої на підставі наявної інформації в базі ІПНП НП України, згідно якої гр-ка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 04.03.2009 (а.с.7).
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог ст.266 КУпАП та розділів ІІ,? ? ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 р. № 1026, при документуванні вчинення даного правопорушення працівниками поліції застосовано технічні засоби відеозапису та відповідні відеозаписи долучені до матеріалів справи.
З досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції та відеореєстратора, встановленого на автомобілі патрульної поліції, вбачається, що водій ОСОБА_1 керувала автомобілем MITSUBISHI LANCER н.з. НОМЕР_3 з явними ознаками алкогольного сп'яніння та на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я категорично відмовилася. Також, на відеозаписах зафіксовані відмова останньої від надання пояснень по справі, підписання протоколу та отримання його копії.
Вищевказані відеозаписи з портативних відеореєстраторів працівників поліції та відеореєстратора, встановленого на автомобілі патрульної поліції, повністю узгоджуються між собою як за часом, так і за зафіксованим у них змістом та відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, здійснені відповідно до вимог чинного законодавства та сумнівів у їх належності та допустимості не має.
Суд відноситься критично до доводів ОСОБА_1 про те, що вона не відмовлялася від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та їй не було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, оскільки вони спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами.
Заява ОСОБА_1 про те, що поліцейськими їй не було вручене направлення на проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, що є суттєвим порушенням, у даному випадку є неспроможною, оскільки остання до закладів охорони здоров'я не направлялася у зв'язку з її відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
Суд наголошує, що виконання вимог п.2.5 ПДР України є обов'язком водія та будь-яких виключень щодо можливості невиконання даного обов'язку водієм транспортного засобу чинне законодавство не містить.
Той факт, що на думку ОСОБА_1 вона зупинилася самостійно, а не на вимогу працівників поліції, не спростовує висновків суду та факт порушення водієм вимог п.2.5 ПДР України, який доведений вищевказаними доказами.
Щодо заяв ОСОБА_1 стосовно складення протоколу за її відсутність та нероз'яснення їй прав суд зауважує, що остання особисто заявила працівникам поліції про небажання надавати пояснення по справі, а також підписувати протокол та отримувати його копію, після чого відмовилась від подальшого спілкування з працівниками поліції. Зазначені дії суд розцінує як такі, що свідчать про свідому відмову останньої від участі в адміністративному провадженні, зокрема від реалізації її прав, які надані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Більш того, розгляд даного адміністративного матеріалу віднесено до компетенції суду (ст.221 КУпАП), а не органів Національної поліції (ст.222 КУпАП). В даному адміністративному провадженні ОСОБА_1 повністю реалізувала надані їй права шляхом ознайомлення з матеріалами справи, особистої участі у розгляді справи, надання суду доказів та відповідних процесуальних заяв.
Поміж тим суд зауважує, що чинне законодавство не містить вимоги здійснення обов'язкової відеофіксації працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Інші доводи ОСОБА_1 мають формальний характер, не свідчать про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення та не впливають на висновки суду.
Разом з тим, сукупність вищевказаних доказів підтверджує скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Досліджені та перевірені судом обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд керується вимогами ст.33 КУпАП.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч.1, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -
Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.? ? ? ? ? ? ? ?
Накласти на ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , судовий збір у дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, або її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Царичанський районний суд Дніпропетровської області.
? ? ? ? ? ? Суддя:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков