Справа № 195/762/25
Провадження № 2/195/346/25
31.07.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Колодіної Л.В.,
при секретарі судового засідання - Левкович Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», в інтересах якої діє представник - Поляков Олексій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду через свого представника Полякова О.В., з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за кредитним договором №00-9697443 від 29.03.2024 у розмірі 34161,6 грн., яка складається з 6300,00 грн. заборгованості за тілом та 27861,60 грн. заборгованості за відсотками.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.03.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №00-9697443 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт первісного кредитора -https://treba.credit/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику, після чого добровільно без примусу чи тиску заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Пунктом 4.3.4 Договору передбачено, що позичальник при реєстрації на сайті кредитодавця зобов'язується вказувати повні, точні та достовірні відомості, включаючи свої персональні дані.
Відмова клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову кредитодавця від встановлення ділових відносин з клієнтом та відмову від надання йому кредиту.
Первісним кредитором здійснено ідентифікація/верифікація у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото (п. 2.1. Договору).
Таким чином ТОВ «МАКС КРЕДИТ», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику.
Пунктом 2.4. передбачено, що після отримання позичальником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту, позичальнику для ознайомлення надається паспорт споживчого кредиту.
Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після підписання паспорту споживчого кредиту, кредитодавець формує та надає позичальнику для ознайомлення оферту щодо укладання договору.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 14407 відправлено 29.03.2024 о 09:10:53 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 29.03.2024 о 09:11:01, зокрема дана інформація підтверджується Розділом 8 Кредитного договору та довідкою про ідентифікацію Боржника.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 6000,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 2.8 Розділу 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.
Згідно п. 1.6. Договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 300.00 (триста гривень нуль копійок) грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього договору.
Отже, відразу після вчинених дій відповідача, 29.03.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9697443 від 29.03.2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-9210, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАКС КРЕДИТ».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 30.10.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до нього.
Всупереч умов Договору №00-9697443 від 29.03.2024 відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі -
37161,60 грн., яка складається з наступного:
6300,00 грн. - заборгованість по кредиту;
27861,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;
3000,00 грн. - штрафні санкції згідно умов договору.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 21.10.2024 - 22.04.2025 року.
Відповідно до п 1.3 Кредитного договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «24» березня 2025р. згідно умов пункту 3.4 цього Договору.
Пункт 1.4. позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на «13» квітня 2024р., та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). дата(и) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в пункт 7.20 цього Договору. У разі, якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору. У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за цим договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.
Відповідно до п. 1.5 сторони погодили тип процентної ставки-фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1. стандартна процента ставка складає 2,47% (два цілих 47 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).
Пунктом 1.5.2. знижена процентна ставка становить 1 (один цілих)% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
Відповідач, під час укладення договору ознайомився з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни викладу не висловив та з ним погодився, зміст договору жодним чином не порушує його законних прав та інтересів, про що свідчать його електронний підпис (одноразовий ідентифікатор).
З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Вимог щодо стягнення штрафних санкцій не заявлено, у зв'язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить: 34161,6 грн., що складається : 6300,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 27861,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
21.10.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС згідно умов якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9697443 від 29.03.2024.
Відповідно до даного договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ "ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37161,60 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024- МК/ЕЙС від 21.10.2024 та платіжною інструкцією, яка свідчить про виконання фактором своїх обов'язків за Договором факторингу.
Аргументи учасників справи
Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2025 року відкрито провадження по справі, з призначенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представником позивача у позовній заяві разом з позовними вимогами заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Мартинюк М.Р. подала відзив на позовну заяву у якому просить позовні вимоги ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» задовольнити частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 18420,00 грн. боргу за кредитним договором №00-9697443 від 29.03.2024 року, з них: 6000 грн. заборгованість за тілом кредиту та 12420 грн за процентами, у задоволені іншої частини позовних вимог відмовити. Відзив обгрунтовує тим, що згідно з умовами Договору №00-9697443 від 29.03.2024 року розмір кредиту 6000 грн., кредит було надано на строк 360 днів, розмір процентної ставки 2,47 % в день. Надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують отримання відповідачем кредиту в сумі 6000,00 гривень. Водночас, як слідує із змісту позовних вимог, позивач вимагає стягнути з відповідача на його користь заборгованість за тілом кредиту в сумі 6300,00 гривень.
Так, п. 1.6 вищевказаного кредитного договору визначено, що за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити у останній день повного погашення кредиту одноразову комісію у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає 300,00 гривень. Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Однак, звертаємо увагу, що комісія це плата за послуги, пов'язані, в даному випадку, із наданням кредитних коштів, а тіло кредиту це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб.
Тобто, правова природа комісії і тіла кредиту є різною. Зі змісту позовних вимог слідує, що сума заборгованості за комісією за надання кредиту, визначена як заборгованість по тілу кредиту. Водночас установлено, що тіло кредиту становить 6000,00 грн, а з вимогами про стягнення комісії позивач не звертався, а тому підстави стягнення комісії та розмір її заборгованості не є предметом спору. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 6000,00 гривень. Відповідно вимоги в частині стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 300,00 гривень задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.
Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг'набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Договір кредитної лінії №00-9697443 від 29.03.2024 року був укладений між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідачем 29.03.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії, передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний договір.
Договір кредитної лінії №00-9697443 від 29.03.2024 року був укладений між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та Відповідачем 29.03.2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому строк дії, передбачений пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний договір.
Позивач здійснює нарахування відсотків за період з 29.03.2024 року по 21.10.2024 рік, що становить 207 календарних днів.
За таких обставин, з урахуванням викладеного, з відповідача підлягають до стягнення відсотки за вказаним договором у розмірі 12420,00 грн, виходячи з розрахунку: 6000,00 грн х 207 днів х 1%.
Враховуючи вищезазначені обставини, законною сумою нарахованих відсотків за кредитним договором №00-9697443 від 29.03.2024 року є 12420,00 гривень.
Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 18420,00 гривень боргу за кредитним договором №00-9697443 від 29.03.2024 року, з них: 6000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 12420,00 гривень за процентами.
В судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, за зареєстрованим місцем проживання (перебування).
Відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади». Повістка про виклик до суду разом з копією позовної заяви та додатками до неї надіслані на зареєстровану адресу місця проживання відповідача. Згідно трекінгу поштового відправлення за номером 0610266976936 поштовий конверт з судовою повісткою повернуто відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
29.03.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , укладено Договір кредитної лінії №00-9697443 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а отже належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 14407 відправлено 29.03.2024 о 09:10:53 на номер телефону НОМЕР_1 відповідача та введено ним 29.03.2024 о 09:11:01, що підтверджується Розділом 8 Кредитного договору та довідкою про ідентифікацію відповідача.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, кредитодавець надав відповідачу кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії, у розмірі 6000,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Відповідно до п. 2.8 Розділу 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування кредитодавцем зі свого поточного рахунку на карту позичальника, емітовану банком України.
Згідно п. 1.6. Договору кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає: 300.00 (триста гривень нуль копійок) грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього договору.
29.03.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» переказало кошти згідно договору № 00-9697443 від 29.03.2024 у безготівковій формі зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-9210.
Позивачем підтверджено належними достатніми достовірним доказами факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів за договором кредитної лінії № 00-9697443 від 29.03.2024 року.
Інформаційною довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 15.06.2025 року підтверджується той факт, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано карту № НОМЕР_3 IBAN НОМЕР_4 , на яку 29.03.2024 року здійснено переказ коштів на суму 6000 грн.
Отже, первісний кредитор ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 30.10.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та інформаційною довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 15.06.2025 року №20.1.0.0.0/7-250611/42347-БТ.
Позивач вказує на те, що відповідач не виконувала належним чином умови Договору №00-9697443 від 29.03.2024, що створило заборгованість у розмірі - 37161,60 грн., яка складається з наступного: 6300,00 грн. - заборгованість по кредиту; 27861,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 3000,00 грн. - штрафні санкції згідно умов договору, що підтверджується випискою з особового рахунку на період 21.10.2024 - 22.04.2025 року.
Відповідно до п 1.3 Кредитного договору строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «24» березня 2025 р. згідно умов пункту 3.4 цього Договору.
Пункт 1.4. позичальник зобов'язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме: на «13» квітня 2024 р., та на кожний 15 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування), дата(и) повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та комісії за надання кредиту зазначаються в графіку платежів, який міститься в пункт 7.20 цього Договору. У разі, якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цим договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору. У разі, якщо позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за цим договором по сплаті нарахованих процентів на періодичну дату оплати процентів та поверне повністю суми кредиту не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що позичальник повністю достроково погасив кредит.
Відповідно до п. 1.5 сторони погодили тип процентної ставки-фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1. стандартна процента ставка складає 2,47% (два цілих 47 сотих) від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).
Пунктом 1.5.2. знижена процентна ставка становить 1 (один цілих)% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
21.10.2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС згідно умов якого, ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9697443 від 29.03.2024.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ "ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 37161,60 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024- МК/ЕЙС від 21.10.2024 та платіжною інструкцією, яка свідчить про виконання фактором своїх обов'язків за Договором факторингу.
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач уклав кредитний договір, на підставі заяви - згоди № 1082408 від 27.08.2019 року, які власноручно підписані останнім. Наведене вказує на те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення статті 638 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив, що первісний кредитор за кредитним договором надав ОСОБА_2 кредит шляхом перерахування коштів на рахунок відповідачки, який використовувався відповідачкою, що підтверджується випискою по особовому рахунку, тобто виконав свої зобов'язання з надання коштів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача, за кредитними договором від 29.03.2024 року № 00-9697443, відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 21.10.2024 року ТОВ «ФК «ЕЙС» стало кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 34161,6 грн.
Оскільки кредит надавався відповідачу строком з 29.03.2024 року до 24.03.2025 року в розмірі 6000,00 грн., сторони узгодили розмір нарахованих відсотків за цей період, суд вважає про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9697443 від 29.03.2024 року в розмірі 33861 грн., який складається з 6000 грн. - тіло кредиту та 27861,60 грн. - проценти за користування кредитом.
Оцінюючи розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9697443 від 29.03.2024 року станом на 21.10.2024 року в загальному розмірі 34161,60 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 6000 грн., заборгованість за комісією 300 грн., заборгованість за відсотками 27861,60 грн., заборгованість зі штрафів 3000 грн., суд враховує, що ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24 грудня 2023 року, відсотки з 25 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5 %, а з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5 %.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом за спірний період з 29 березня 2024 року по 12 квітня 2024 року нараховувались в розмірі, меншому за законодавчо встановлене обмеження (1 %, а з 15 квітня 2024 року - 2,47 %).
Разом із тим, суд не може погодитись з доводами позивача щодо нарахування заборгованості за штрафами в загальному розмірі 3000 грн., враховуючи, що згідно п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зі змісту позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за тілом кредиту в сумі 6300,00 гривень.
Так, п. 1.6 вищевказаного кредитного договору визначено, що за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити у останній день повного погашення кредиту одноразову комісію у розмірі 5 % від суми кредиту, що складає 300,00 гривень.
Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022року у справі №496/3134/19.
Позивач не визначив в розрахунку заборгованості суму комісії, однак не довів збільшення суми тіла кредиту на 300 грн., тоді як згідно договору сума кредиту становила 6000 грн., тому суд доходить висновку, що вимоги в частині стягненні на користь позивача заборгованості понад 300 грн. є недоведеними.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (див. постанову Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).
При цьому як зазначено у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 № 913/618/21, у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
Щодо судових витрат
Положеннями ст. ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження оплати позивачем судового збору надано Платіжну інструкцію №10779 від 16.05.2025 року в сумі 2422,40 грн.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачена сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 401,08 грн.
07 квітня 2025 року адвокат АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02, згідно п. 3.1, 3.5 яких за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 даного договору, замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, який фіксується в акті приймання-передачі виконаних робіт. Замовник зобов'язаний перерахувати суму, зазначену в акті приймання-передачі виконаних робіт, не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактично отримання коштів на рахунок клієнта.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 07.04.2025 року, підписаного адвокатом Тараненко Артемом та ТОВ «ФК «ЕЙС», відповідно до договору про надання юридичної (правничої) допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року за правову допомогу, замовник сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 7000 грн.
Натомість позивач не надав доказів фактичної оплати вартості виконаних послуг з надання професійної правничої допомоги за договором № 07/04/25-02 від 07.04.2025 року, у виді квитанції про сплату вартості послуг у заявленому розмірі, або платіжного доручення на перерахування обумовлених коштів, тому у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн.
Представник відповідача - адвокат Мартинюк М.Р. 27.06.2025 року надала суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 2564,32 грн., які вважає співмірними враховуючи складність справи та виконання адвокатом робіт.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 (провадження № 11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, у постановах від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.
Відповідно до статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Враховуючи клопотання представника відповідача про визнання суми витрат на правничу допомогу суд вважає необхідним відшкодувати на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2564,32 грн.
Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 - 81, 141, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», в інтересах якої діє представник - Поляков Олексій Володимирович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, (місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №00-9697443 від 29.03.2024 у розмірі 33861 (тридцять три тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 60 коп., яка складається з 6000,00 грн. грн. заборгованості за тілом та 27861,60 грн. заборгованості за відсотками.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, (місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд 19, офіс 2005) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2401 (дві тисячі чотириста одна) грн. 08 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2564 (дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн 32 коп.
Повний текст рішення виготовлено 05.08.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: https://court.gov.ua/sud0442/.
В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, (місцезнаходження 02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд 19, офіс 2005) ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1
Суддя: Л. В. Колодіна