06 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/498/23
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу ліквідатора Виробничого кооперативу «Альянс» арбітражної керуючої Жмакіної Надії Вікторівни
на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2025
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025
у справі №920/498/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛГЧ Юніон»
до Виробничого кооперативу «Альянс»
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 зокрема, заяву ОСОБА_1 № 177/2023-27 від 14.09.2023 (вх. № 3544 від 14.09.2023) про визнання кредитором до боржника у справі №920/498/23 задоволено; вимоги ОСОБА_1 до боржника Виробничого кооперативу «Альянс» визнано у розмірі 14 308 439,73 грн та включено до реєстру вимог кредиторів, з яких 5368,00 грн судового збору - включено до першої черги, 14 303 071,73 грн заборгованість за рішенням суду - включено до четвертої черги (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів згідно з ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства).
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 апеляційну скаргу ліквідатора Виробничого кооперативу «Альянс» арбітражної керуючої Жмакіної Надії Вікторівни на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 у справі № 920/498/23 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 у справі № 920/498/23 залишено без змін. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподілено відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора Виробничого кооперативу «Альянс» арбітражної керуючої Жмакіної Надії Вікторівни з доданими до неї матеріалами (надіслана 15.07.2025, що підтверджується конвертом Укрпошта) на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі №920/498/23, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення; заяву ОСОБА_1 № 177/2023-27 від 14.09.2023 (вх. № 3544 від 14.09.2023) про визнання кредитором до боржника у справі направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Скаржник у касаційній скарзі як підставу касаційного оскарження визначає не врахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Проте скаржник не визначив відповідної підстави, передбаченої відповідним пунктом/пунктами частини другої статті 287 ГПК України та не зазначає підстави касаційного оскарження з урахуванням статті 310 ГПК (конкретна її частина/частини та конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на статтю 287 ГПК України у разі, якщо вважає, що суди порушили норми процесуального права.
Крім того, у разі оскарження судового рішення суду на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник має зазначити про відсутність такого висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах і чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Проте, скаржник не зазначає щодо якого питання та якої конкретно норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржників доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які самі заявники скарги не виклали у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -
1.Касаційну скаргу ліквідатора Виробничого кооперативу «Альянс» арбітражної керуючої Жмакіної Надії Вікторівни на ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі №920/498/23 - залишити без руху.
2.Надати ліквідатору Виробничого кооперативу «Альянс» арбітражному керуючому Жмакіній Надії Вікторівні строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
3. Роз'яснити скаржника у справі №920/498/23, що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.