07 серпня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/2420/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційних скарг Фізичної особи-підприємця Тарасенка Олега Володимировича та Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гостромогильне"
до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Тарасенко Олег Володимирович,
про скасування державної реєстрації права власності,
31.07.2025 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли касаційні скарги Фізичної особи-підприємця Тарасенка Олега Володимировича та Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 (повний текст складено 15.07.2025) у справі № 911/2420/23.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Частиною першою статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
У касаційних скаргах викладені клопотання про поновлення строку касаційного оскарження з зазначенням про складання повного тексту постанови апеляційного суду 15.07.2025.
З урахуванням того, що касаційні скарги подані в межах двадцятиденного строку з дня складання повного тексту оскаржуваного рішення апеляційного суду, зокрема скарга Фізичної особи-підприємця Тарасенка Олега Володимировича надіслана поштою 28.07.2025, а скарга Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області сформована в електронному суді 31.07.2025, скаржниками строк на касаційне оскарження постанови пропущено не було, тому викладені у касаційній скарзі клопотання про поновлення вказаного строку безпідставні та підлягають залишенню без розгляду.
Приймаючи до уваги викладені скаржниками обґрунтування оскарження судового рішення, зокрема Фізичною особою-підприємцем Тарасенком Олегом Володимировичем з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, а Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області - пунктом 1 вказаної норми, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційних скарг відповідають вимогам статей 287-291 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження та відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України підлягають розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У прохальній частині поданої касаційної скарги Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області викладено клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, проте не зазначено жодних обґрунтувань.
Розглянувши клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення, суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Положення статті 332 ГПК України надають суду касаційної інстанції право зупинити виконання (дію) оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Водночас, застосування відповідних повноважень має бути обґрунтованим, а підстави - вагомими, оскільки у такому випадку інша сторона у справі (учасники справи), на користь якої постановлено рішення, буде обмежена у праві на задоволення своїх вимог.
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані.
Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали/не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов'язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19).
Заява (клопотання) про зупинення виконання (дії) судових рішень має бути мотивованою, містити підстави для зупинення виконання (дії) судового рішення, підтверджені належними доказами.
Однак викладене скаржником клопотання вказаним критеріям не відповідає, оскільки не містить жодних обґрунтувань та доказів, які суд міг би оцінити.
Саме по собі твердження скаржника, що судові рішення прийнятті з порушенням, не свідчать про автоматичну необхідність їх зупинення. Право на оскарження само по собі не є причиною зупинення виконання судового рішення, а сплата судового збору за подання касаційної скарги підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Касаційний суд не може ставити під сумнів законність судових рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі судові рішення оскаржено і скаржник вважає їх незаконними.
Статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі вищевказаного колегія суддів дійшла висновку, що надання стороні будь-яких переваг, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Керуючись статтями 234, 235, 287-291, 294, 301, 332 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційними скаргами Фізичної особи-підприємця Тарасенка Олега Володимировича та Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі № 911/2420/23.
2. Призначити розгляд справи у судовому засіданні 30 вересня 2025 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 332.
3. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 29.08.2025 з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
4. Відмовити Ставищенській селищній раді Білоцерківського району Київської області у задоволені клопотання про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2025 у справі №911/2420/23.
5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов'язковою.
6. Витребувати з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/2420/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Згідно з частинами п'ятою ? дев'ятою статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи ? підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Разом з цим, суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Такі учасники справи також мають можливість ознайомитись з матеріалами справи через ЄСІТС.
Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.