8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" серпня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2306/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Горюшко В.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Конопля О.М. (довіреність № 01-17/9174 від 18.12.2024),
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", в якій просить суд:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» 61105, м.Харків, вул. Кіргізська, 15 код ЄДРПОУ 32564792 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» 10 769,29 грн., з яких: 3 949,33 грн. - 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії; 6 819,96 грн. - індекс інфляції за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії; 2422,40 грн. судового збору.
04.07.2025 від представника Акціонерного товариства "Харківобленерго" через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх.№ 15751/25), де представник товариства зазначає, що при завантаженні позовної заяви до підсистеми «Електронний суд» відбулась технічна описка щодо ціни позову, та просить розглядати позовні вимоги у відповідності до наданої позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.07.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вх.№ 2306/25) залишено без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Харківобленерго" строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено Акціонерному товариству "Харківобленерго" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: уточнення місцезнаходження відповідача; уточнення ціни позову. Попереджено позивача про те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
10.07.2025 від представника Акціонерного товариства "Харківобленерго" через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків (вх.№16192/25), де представник позивача просить вважати вірною ціну позову - 10 769,29 грн, вважати вірним місцем знаходження відповідача: Україна, 61105, Харківська обл., місто Харків, ВУЛ. КИРГИЗЬКА, будинок 15.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2306/25. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні "05" серпня 2025 р. о 11:00.
У судовому засіданні 05.08.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання, призначене на 05.08.2025 об 11:00, не з'явився.
Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Копію ухвали суду від 10.07.2025 доставлено в електронний кабінет відповідача 11.07.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи. Отже, враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" наданими відповідачу процесуальними правами не скористалося; у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк відзив на позовну заяву до суду не подало.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
У судовому засіданні 05.08.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 11.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», який розмежує діяльність суб'єкта господарювання з постачання та діяльність з розподілу електричної енергії.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1446 Акціонерне товариство «Харківобленерго» є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
Основними нормативно-правовими документами, які встановлюють вимоги та регулюють взаємовідносини між ОСР, електропостачальниками та споживачами (разом Учасники роздрібного ринку), є зокрема, Закон України «Про ринок електричної енергії» (надалі Закон), Кодекс систем розподілу (надалі КСР), затверджений Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 та Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі ПРРЕЕ), затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (надалі Постанова № 312), в яких визначені права, обов'язки та відповідальність сторін.
Доступ до системи розподілу та послуги з розподілу надаються ОСР з 01.01.2019 усім споживачам, електроустановки яких приєднані до мереж ОСР на території його діяльності на підставі публічного договору приєднання - Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір), який укладається між Товариством та споживачем, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, за формою (типовою формою) договору, що є додатком № 3 до ПРРЕЕ та розміщена на офіційному сайті АТ «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.
Договір споживача з розподілу вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання та/або сплати за рахунком, який надсилається одночасно з Договором споживача про розподіл та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії (п. 4 Постанови 312, п.п. 1.2.15, п.п. 2.1.6 ПРРЕЕ).
Відповідно до абз. 3, п. 5 Постанови 312, з дати набрання чинності договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ОСР надає послуги комерційного обліку споживачам.
Як вбачається з матеріалів справи, між АТ «Харківобленерго» (далі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» (далі - Споживач, Відповідач) укладено Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21,01 шляхом підписання заяви-приєднання, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 21.01 від 30.06.2005 за особовим рахунком № 0021,01 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом.
Відповідно до п. 1.2 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, та є однаковими для всіх споживачів, що відповідає положенням ст. 633, 634 ЦК України.
Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є основним документом та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Зокрема, укладення Договору означає, що між розподільчою організацією та споживачем досягнуто згоди з усіх його умов.
Відповідно до п.2.1.5. ПРРЕЕ Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи діє, якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного енергопостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує споживач.
Пунктом 1.1 Типового Договору встановлено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (надалі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам (надалі - Споживач) як послуги Оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
Згідно пункту 2.1 Типового Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є Додатком 2 до цього Договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 Типового Договору облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається Оператором системи розподілу та споживається Споживачем на межі балансової належності об'єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням вимог цього Договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт*год.). За підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу незалежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником Споживача. Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим договором забезпечує електропостачальник споживача. За необхідності для Споживача (його постачальника) забезпечувати визначення обсягу електричної енергії частіше ніж один раз на місяць Споживач (його Постачальник) має укласти із Оператором системи розподілу або іншим акредитованим постачальником послуг комерційного обліку окремий платний договір, у якому визначити порядок формування даних комерційного обліку про обсяг електричної енергії за розрахунковий місяць та передачу цих даних до Адміністратора комерційного обліку (за необхідності). Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати Постачальнику послуг комерційного обліку (Оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
Відповідно до п. 5.1-5.5 Типового Договору ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача, зазначена в Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Оплата послуг з розподілу електричної енергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок оператора. Тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 "Порядок розрахунків". Споживач оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послугу з розподілу Оператору системи, якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії.
Пунктом 11.1 Типового Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Згідно п. 1 Додатка №4 «Порядок розрахунків №2» до Типового Договору розрахунковим періодом є календарний місяць та встановлюється з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до п. 3 Додатка № 4 «Порядок розрахунків №2» до Типового Договору Оплата послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати визначеної на основі фактичного обсягу розподіленої електричної енергії за відповідний попередній розрахунковий період. Якщо авансовий платіж розраховується для споживача, фактичне значення обсягу розподіленої електричної енергії якого за попередній розрахунковий період дорівнює 0 (або для нових споживачів), сума попередньої оплати визначається на основі розрахункових значень обсягу розподіленої електричної енергії на наступний період.
Згідно пункту 4 Додатка № 4 «Порядок розрахунків №2» до Типового Договору розрахунок суми попередньої оплати здійснюється Споживачем шляхом множення чинного у розрахунковому періоді тарифу (ціни) на розподіл на фактичний обсяг розподіленої електричної енергії за відповідний попередній період та надається рахунок на попередню оплату.
Згідно пункту 6 Додатка №4 «Порядок розрахунків №2» до Типового Договору, остаточний розрахунок суми коштів, яку має оплатити Споживач за послуги з розподілу електричної енергії за розрахунковий період, визначається виходячи з фактичного обсягу розподіленої електричної енергії на діючий тариф (ціну) з розподілу у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 7, 8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків №2» до Типового Договору рахунки за послугу з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії надаються Споживачу Оператором системи протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду у відповідних структурних підрозділах Оператора системи. В разі неотримання Споживачем рахунків Оператор системи направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення. Рахунки за послугу з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем.
У разі порушення Споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування та 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочки, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Крім цього, згідно п. 1.1 Додатку №14 «Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії» до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно п. 2.2 Додатку №14 до Договору Споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).
Пунктом 7 Порядку розрахунку за перетікання реактивної електричної енергії визначено, що рахунки за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії мають бути оплачені протягом 5 робочих днів від отримання рахунку Споживачем.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з березня 2023 року по травень 2024 року позивач надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії відповідно до умов Договору, що підтверджується звітами про покази засобів обліку електричної енергії, які підписані уповноваженими особами та актами приймання-передачі.
За результатами розрахункового періоду та на підставі узгоджених документів Оператором системи розподілу надані відповідачу рахунки на оплату послуг з розподілу електричної енергії за період з березня 2023 року по травень 2024 року (включно), які отримані уповноваженим представником відповідача, а саме:
- за березень 2023 року на суму 41 397,16 грн, строк оплати рахунку до 10.04.2023;
- за квітень 2023 року на суму 27 270,18 грн, строк оплати рахунку до 09.05.2023;
- за травень 2023 року на суму 18 108,66 грн, строк оплати рахунку до 09.06.2023;
- за червень 2023 року на суму 15 076,86 грн, строк оплати рахунку до 11.07.2023;
- за липень 2023 року на суму 18 222,71 грн, строк оплати рахунку до 09.08.2023;
- за серпень 2023 року на суму 21 970,63 грн, строк оплати рахунку до 11.09.2023;
- за вересень 2023 року на суму 20 153,21 грн, строк оплати рахунку до 09.10.2023;
- за жовтень 2023 року на суму 27 538,01 грн, строк оплати рахунку до 09.11.2023;
- за листопад 2023 року на суму 46 305,95 грн, строк оплати рахунку до 11.12.2023;
- за грудень 2023 року на суму 64 615,48 грн, строк оплати рахунку до 09.01.2024;
- за січень 2024 року на суму 84 674,14 грн, строк оплати рахунку до 09.02.2024;
- за лютий 2024 року на суму 39 065,42 грн, строк оплати рахунку до 11.03.2024;
- за березень 2024 року на суму 17 855,42 грн, строк оплати рахунку до 11.04.2024;
- за квітень 2024 року на суму 6 691,69 грн, строк оплати рахунку до 10.05.2024;
- за травень 2024 року на суму 11 678,82 грн, строк оплати рахунку до 10.06.2024.
Проте, як стверджує позивач, відповідачем в порушення умов договору несвоєчасно здійснювалась оплата вартості отриманих послуг.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 3 949,33 грн - 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 - червень 2024; 6 819,96 грн - інфляційних втрат за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 - червень 2024.
Вказані обставини стали підставою звернення позивачем до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1, 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.
За змістом ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2ст. 205 ЦК України).
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).
Згідно з ч. 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Правовідносини щодо надання послуг регулюються положеннями Глави 63 ЦК України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між АТ «Харківобленерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» на підставі Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21,01, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання, що діє на умовах договору про постачання електричної енергії № 21.01 від 30.06.2005 за особовим рахунком № 0021,01 бази даних абонентів постачальника за регульованим тарифом, та на підставі Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який є додатком №14 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, суд дійшов висновку, що Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії № 21,01 за своєю правовою природою є публічним договором приєднання до Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, та, в свою чергу, Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, який є невід'ємною частиною (Додатком № 14) до Договору №21,01, є договором надання послуг, тому, враховуючи, що зазначені договори відповідають вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаних видів договорів, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, ці договори є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Як встановлено судом, позивач на виконання Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у період з березня 2023 року по травень 2024 року надавав відповідачу відповідні послуги.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати послуг за розподіл електричної енергії та за перетікання реактивної електричної енергії, позивачем нараховано суму 3% річних та інфляційних збитків, які відповідачем не сплачені, зокрема, 3 949,33 грн - 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 - червень 2024; 6 819,96 грн - інфляційних втрат за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 - червень 2024.
За приписами ст. 525-526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або невизначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, з аналізу ст. 625 ЦК України вбачається, що право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ч. 2 зазначеної статті виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов'язання.
За положеннями п. 8 Додатка № 4 «Порядок розрахунків №2» до Типового договору у разі порушення Споживачем строків оплати перетікання реактивної електричної енергії, передбачених п. 7 даного Порядку, Оператор системи проводить нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування та 3% річних від суми боргу, за кожен день прострочки, у тому числі за день оплати. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Вимагати сплату суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України входять до складу грошового зобов'язання та є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки носять компенсаційний характер та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 949,33 грн 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 - червень 2024 та 6 819,96 грн інфляційних втрат за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії за період листопад 2023 - червень 2024 підлягають задоволенню.
Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд також спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», де Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 13, 14, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 32564792) на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954) 10 769,29 грн (з яких: 3 949,33 грн - 3% річних за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії, 6 819,96 грн - інфляційні втрати за порушення строків оплати за надану послугу з розподілу електричної енергії), а також 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ 00131954).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Вінамекс» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, буд. 15, код ЄДРПОУ 32564792).
Повне рішення складено "07" серпня 2025 р.
Суддя О.О. Присяжнюк