65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"06" серпня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3027/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали (вх. №3107/25 від 01.08.2025),
за позовом: ОСОБА_1
до відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський комбікормовий завод №1»
про визнання недійсними актів та визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський комбікормовий завод №1» про визнання недійсними 2-х актів приймання-передачі часток від 13.02.2020 та визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників у товаристві наступним чином: розмір статутного капіталу 5000000,00 грн, частка ОСОБА_1 - 33%, що в грошовому еквіваленті складає 1650000,00 грн, частка ОСОБА_2 - 34%, що в грошовому еквіваленті складає 1700000,00 грн, частка ОСОБА_3 (громадянин Туреччини) - 33%, що в грошовому еквіваленті складає 1650000,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі ч. ч. 1-2 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
В свою чергу, у відповідності до ст. ст. 1 - 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (зі змінами) судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду. Судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатної особи з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
В ухвалі від 03.08.2023р. по справі №911/1330/21 Верховним Судом із посиланням на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21, було наголошено, що позовна вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі має вартісне грошове вираження, тому така вимога є вимогою майнового характеру і відповідно розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Слід зазначити, що у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21 Верховний Суд досліджував питання чи є вимога про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі товариства майновою вимогою. Так, за результатами дослідження вказаного питання Верховний Суд дійшов висновку, що вимога щодо прав на відповідне матеріальне благо (частку у статутному капіталі юридичної особи), яка має конкретно визначену грошову оцінку (про визначення розміру статутного капіталу юридичної особи; про визначення розміру частки позивача у статутному капіталі юридичної особи) є майновою, а, отже, розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі ч.1 та ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір".
У постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що за пред'явлення даного позову в електронній формі позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4 844,80 грн - за дві вимоги немайнового характеру; судовий збір у розмірі 60 000,00 грн - за одну позовну вимогу майнового характеру.
Суд зазначає, що вимога ОСОБА_1 на відповідне матеріальне благо (визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників) є позовною вимогою майнового характеру, а, отже, судовий збір за звернення до суду із даною позовною вимогою має визначатись із урахуванням як частки, на яку претендує позивач, так із урахуванням часток інших осіб, вимога про визначення яких була заявлена позивачем, тобто із урахуванням вартості всіх часток.
Проте на підтвердження сплати судового збору позивачем було надано суду квитанцію від 01.08.2025 на суму 7267,20 грн, що на 57 577,60 грн менше ніж визначено законом, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Приймаючи до уваги невідповідність позовної заяви ОСОБА_1 вимогам процесуального законодавства, на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України вказану позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Господарський суд звертає увагу позивача, що у випадку неусунення названих недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 164, 172, 174, 234 ГПК України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський комбікормовий завод №1» про визнання недійсними актів та визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників - залишити без руху.
2. Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів сплати судового збору у розмірі 57 577,60 грн.
Ухвала набрала законної сили 06.08.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна