ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2025Справа № 910/1892/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження
позовну заяву
Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантікор» (01133, місто Київ, провулок Лабораторний, будинок 1, офіс 551; ідентифікаційний код 38149217)
про стягнення 712 439,80 грн,
Представники:
від позивача: Головко В.П.;
від відповідача: Григорчук І.О.;
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантікор» (далі - ТОВ «Мантікор»/відповідач) про стягнення 712 439,80 грн - штрафних санкцій у зв'язку із несвоєчасним виконанням зобов'язань за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.02.2025 позовну заяву прийняв до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 24.03.2025.
17.03.2025 через систему «Електронний суд» ТОВ «Мантікор» подало відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на виникнення обставин непереборної сили, про що повідомлено позивача у встановлений договором строк. Також, відповідач просить суд залучити до участі у справі ТОВ ВКФ «Будтранспостач» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
21.03.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
24.03.2025 суд протокольною ухвалою відмовив ТОВ «Мантікор» у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі ТОВ ВКФ «Будтранспостач» та відклав підготовче засідання на 28.04.2025.
31.03.2025 через систему «Електронний суд» від АТ «Українська залізниця» надійшла відповідь на відзив.
07.04.2025 та 08.04.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Мантікор» надійшли заперечення на відповідь, а також клопотання про поновлення строку на подання копії сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-24-2022 від 04.11.2024 разом із відповідним сертифікатом.
28.04.2025 суд у підготовчому засіданні протокольною ухвалою поновив відповідачу процесуальний строк на подання доказів у справі, внаслідок чого прийняв до розгляду копію Сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-24-2022 від 04.11.2024.
Суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 02.06.2025.
02.06.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Мантікор» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
02.06.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14.07.2025.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Мантікор» надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
14.07.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 04.08.2025.
04.08.2025 у судове засідання з'явилися представники позивача та відповідача.
Зокрема, представник АТ «Українська залізниця» у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а представник ТОВ «Мантікор», у свою чергу, проти задоволення позову заперечував із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
12.09.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мантікор» (далі - постачальник) укладено договір поставки №ЦЗВ-03-03324-01, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Згідно з умовами пунктів 1.2. та 1.3. договору найменування товару: Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (Рукав Р17БУХЛ1 - Запасні частини до автогальмівного обладнання). Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікаціях до цього договору.
У відповідності до п. 1.6. договору постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.01.2024.
Сторони у п. 4.2. договору погодили, що поставка товару здійснюється протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
У відповідності до п. 4.5. договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів: на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення); вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис; шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Відповідно до п. 4.6. договору датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому-передачі товару або видаткової накладної.
Згідно з п. 9.3.1. договору при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% (п'ятнадцять) від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Пунктом 10.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цього договору (або існували на момент укладення, але не впливали на можливість виконання цього договору) та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.
Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Згідно з п. 10.2. договору сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцять) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
У відповідності до п. 10.3. договору, якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Строк дії договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2024 (п. 16.1. договору).
Крім того, між сторонами підписано специфікації №1 на суму 10 828 320,00 грн та №2 на суму 11 378 304,00 грн до цього договору, в яких погоджено, в тому числі рік виготовлення та виробника товару, зокрема: рік виготовлення - не раніше 01.01.2024; виробник - ТОВ ВКФ «Будтранспостач», Україна.
20.09.2024 позивач направив на електронну адресу відповідача рознарядку за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 на поставку товару згідно переліку на загальну суму 11 378 304,00 грн з ПДВ у загальній кількості 6 972 шт.
23.09.2024 позивачем зазначена рознарядка за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 надіслана засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, яка отримана останнім 26.09.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за №0304900018435.
24.09.2024 ТОВ «Мантікор» поставило, а АТ «Українська залізниця» прийняло товар на суму 1 795 200,00 грн згідно із видатковою накладною № 47.
15.10.2024 відповідач надіслав на електронну адресу позивача лист за вих. №15/10/02-01, в якому ТОВ «Мантікор» відповідно до п. 10.2. договору №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024 повідомило позивача про виникнення форс-мажорних обставин, які не дають можливості відповідачу вчасно виконати умови договору, а саме поставити весь обсяг продукції згідно рознарядки від 20.09.2024 №ЦЗВ-20/4425 з посиланням на те, що відбулось руйнування виробничого обладнання ТОВ ВК «Будтранспостача» (виробника продукції) внаслідок бойових дій: влучання уламків ракет у трансформаторну підстанцію ТП-1А, яка є джерелом живлення електроенергії для підприємства, спричинило різкий стрибок напруги, що призвело до виходу з ладу виробничого обладнання ТОВ ВКФ «Будтранспостач»: верстат тростильний для перемотування нитки Т-120-1 - згоріла плата пульта управління; установка для перевірки рукавів на стійкість до ультрафіолетового випромінювання; згоріло джерело ультрафіолетового випромінювання; машина МЧТ-90-Л-СБ з падаючим стіл-рольгангом і відбірковим транспортером-клин двигуна, лопнув шнек головного пристрою. Наразі обладнання непридатне для використання та підлягає ремонту, а виробництво рукавів зупинене до його відновлення.
Також ТОВ «Мантікор» одночасно повідомило, що відповідно до п. 10.2. договору на підтвердження наявності вищезазначених форс-мажорних обставин буде надано сертифікат, виданий Київською регіональною Торгово-промисловою палатою.
За таких обставин, ТОВ «Мантікор» просило позивача продовжити термін відвантаження продукції згідно з рознарядки від 20.09.2024 №ЦЗВ-20/4425 до 31.12.2024.
17.10.2024 ТОВ «Мантікор» поставило, а АТ «Українська залізниця» прийняло товар на суму 4 896 000,00 грн згідно із видатковою накладною № 58.
07.11.2024 ТОВ «Мантікор» поставило, а АТ «Українська залізниця» прийняло товар на суму 4 687 104,00 грн згідно із видатковою накладною № 60.
Разом із тим, 14.11.2024 АТ «Українська залізниця» надіслало на адресу відповідача претензію від 13.11.2024 за вих. №ЦЗВ-20/5690 про сплату штрафних санкцій у розмірі 712 439,80 грн, за неналежне виконання зобов'язань з поставки товару за договором №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024.
14.11.2024 Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою надано ТОВ «Мантікор» Сертифікат №3200-24-2084 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчило форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, ведення воєнних (бойових) дій, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури; постійні масові ворожі атаки (обстріли) та часті сигнали повітряної тривоги, пошкодження обладнання, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів у підприємства - виробника товару ТОВ «Будтранспостач», засвідчені Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-24-2022 (вих. №547/03.23 від 04.11.2024) та унеможливили своєчасне виконання зобов'язань ТОВ «Мантікор» за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024; зокрема: щодо обов'язку поставити товар: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (рукав Р17Б) запасні частини до автогальмівного обладнання) у кількості 13 607 шт.; у термін протягом 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем, за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024, укладеним з АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва «АТ «Українська залізниця». Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 10.10.2024; дата закінчення: тривають на 14.11.2024.
ТОВ «Мантікор» стверджує, що 15.11.2024 супровідним листом за вих. №15/11/02-01 надіслало на адресу позивача на виконання п. 10.2. умов договору № ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024, Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №3200-24-2084 від 14.11.2024, виданий Київською регіональною Торгово-промисловою палатою.
18.11.2024 листом від 18.11.2024 за вих. №18/11/02-01 ТОВ «Мантікор» відмовило позивачу у задоволенні претензії про сплату штрафних санкцій на суму 712 439,80 грн по договору поставки № ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2023, оскільки неналежне виконання відповідачем умов зазначеного договору в частині вчасного виконання рознарядки від 20.09.2024 №ЦЗВ-20/425, виникло внаслідок дії обставин або подій непереборної сили, що передбачено розділом 10 умов договору, а ТОВ «Мантікор» вчасно та належним чином повідомило позивача про факт виникнення форс-мажорних обставин та надало всі документи, передбачені розділом 10 Обставини непереборної сили умов договору № ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2023.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, АТ «Українська залізниця» зазначає, що з огляду на положення п. 4.2. договору № ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2023, кінцевою датою поставки товару, визначеного у рознарядці за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 є 20.10.2024, проте відповідачем поставлено товар 07.11.2024 згідно з видатковою накладною № 60 на суму 4 687 104,00 грн, тобто з простроченням строку понад 15 календарних днів, внаслідок чого позивачем на підставі п. 9.3.1. договору нараховано пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення та 15% штрафу від вартості непоставленого в строк товару.
За вказаних обставин, АТ «Українська залізниця» просить суд стягнути з ТОВ «Мантікор» штрафні санкції у розмірі 712 439,80 грн, які складаються зі штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару у сумі 703 065,60 грн та пені у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару у сумі 9 374,20 грн, нарахованої у період з 05.11.2024 по 06.11.2024.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом вище встановлено, що 12.09.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №ЦЗВ-03-03324-01, відповідно до якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивача товар, відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Так, до цього договору між сторонами підписано специфікацію №2 на суму 11 378 304,00 грн, в якій погоджено поставку товару: рукав Р176Б УХЛ1 та рукав з'єднувальний Р17Б, а також встановлено, що рік виготовлення - не раніше 01.01.2024, виробник - ТОВ ВКФ «Будтранспостач», Україна.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 4.2. договору поставка товару здійснюється протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки позивача, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності позивача до приймання товару. Партією товару вважається обсяг одиниць товару, визначений позивачем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до позивача з дати поставки товару.
Судом встановлено, що 20.09.2024 на електронну адресу та 23.09.2024 засобами поштового зв'язку позивачем направлено відповідачу рознарядку за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 на поставку товару згідно переліку на загальну суму 11 378 304,00 грн з ПДВ у загальній кількості 6 972 шт.
З огляду на положення п. 4.2. договору, а також ураховуючи, що сторони в п. 4.5. договору погодили, що рознарядка може бути направлена на електронну адресу відповідача, кінцевою датою поставки товару за рознарядкою за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 є 20.10.2024.
Судом встановлено, що на виконання умов договору №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024 та рознарядки за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 ТОВ «Мантікор» здійснило поставку товару, а саме:
- 24.09.2024 згідно видаткової накладної №47 на суму 1 795 200,00 грн;
- 17.10.2024 згідно видаткової накладної №58 на суму 4 896 000,00 грн;
- 07.11.2024 згідно видаткової накладної №60 на суму 4 687 104,00 грн.
З наведеного вбачається, що товар на суму 4 687 104,00 грн згідно із видатковою накладною №60 поставлено відповідачем із простроченням на 17 календарних днів.
Так,згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Так, згідно з п. 9.3.1. договору при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% (п'ятнадцять) від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання постачальником зобов'язання щодо поставки товару або до останнього дня строку дії цього договору (якщо постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього договору). При цьому постачальник звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Отже, як зазначено судом вище, АТ «Українська залізниця» внаслідок прострочення ТОВ «Мантікор» виконання зобов'язань за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024 та рознарядки за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 щодо своєчасної поставки товару згідно із видатковою накладною №60 від 07.11.2024, на підставі п. 9.3.1. договору нарахувало пеню у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару на суму 9 374,20 грн та 15% від вартості непоставленого в строк товару на суму 703 065,60 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, ТОВ «Мантікор» посилається на виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що підтверджується Сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати №3200-24-2084 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), про що позивача було повідомлено вчасно згідно із умовами п. 10.2. договору.
Так, форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов'язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").
Суд зазначає, що згідно із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 21.07.2021 у справі №912/3323/20 ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Так, пунктом 10.1. договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладення цього договору (або існували на момент укладення, але не впливали на можливість виконання цього договору) та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, акти тероризму, диверсія, піратство, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.
Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Згідно з п. 10.2. договору сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцять) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
У відповідності до п. 10.3. договору, якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Як встановлено судом вище, кінцевою датою поставки товару за рознарядкою за вих. №ЦЗВ-20/4425 від 20.09.2024 є 20.10.2024, проте, згідно із видатковою накладною № 60 ТОВ «Мантікор» поставило товар 07.11.2024, тобто із простроченням на 17 календарних днів.
При цьому, 15.10.2024 відповідач направив на електронну адресу позивача лист за вих. №15/10/02-01, в якому ТОВ «Мантікор» відповідно до п. 10.2. договору №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024 повідомило позивача про виникнення форс-мажорних обставин, які не дають можливості відповідачу вчасно виконати умови договору, а саме, поставити весь обсяг продукції згідно рознарядки від 20.09.2024 №ЦЗВ-20/4425 з посиланням на те, що відбулось руйнування виробничого обладнання ТОВ ВК «Будтранспостача» (виробника продукції) внаслідок бойових дій: влучання уламків ракет у трансформаторну підстанцію ТП-1А, яка є джерелом живлення електроенергії для підприємства, спричинило різкий стрибок напруги, що призвело до виходу з ладу виробничого обладнання ТОВ ВКФ «Будтранспостач»: верстат тростильний для перемотування нитки Т-120-1 - згоріла плата пульта управління; установка для перевірки рукавів на стійкість до ультрафіолетового випромінювання; згоріло джерело ультрафіолетового випромінювання; машина МЧТ-90-Л-СБ з падаючим стіл-рольгангом і відбірковим транспортером-клин двигуна, лопнув шнек головного пристрою. Наразі обладнання непридатне для використання та підлягає ремонту, а виробництво рукавів зупинене до його відновлення.
При цьому, ТОВ «Мантікор» просило позивача продовжити термін відвантаження продукції згідно із рознарядкою від 20.09.2024 №ЦЗВ-20/4425 до 31.12.2024.
Разом із тим, відповіді ТОВ «Мантікор» щодо продовження терміну поставки АТ «Українська залізниця» не надало.
Судом встановлено, що 14.11.2024 Київською обласною (регіональною) Торгово-промисловою палатою надано ТОВ «Мантікор» Сертифікат №3200-24-2084 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчило форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в Україні, ведення воєнних (бойових) дій, тривале аварійне, позапланове відключення електроенергії внаслідок пошкодження об'єктів енергетичної інфраструктури; постійні масові ворожі атаки (обстріли) та часті сигнали повітряної тривоги, пошкодження обладнання, що стало перешкодою для здійснення виробничих процесів у підприємства - виробника товару ТОВ «Будтранспостач» засвідчені Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Київської обласної (регіональної) ТПП №3200-24-2022 (вих. №547/03.23 від 04.11.2024) та унеможливили своєчасне виконання зобов'язань ТОВ «Мантікор» за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024; зокрема: щодо обов'язку поставити товар: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (рукав Р17Б) запасні частини до автогальмівного обладнання) у кількості 13 607 шт.; у термін протягом 30 календарних днів з дати надання письмової рознарядки покупцем, за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024, укладеним з АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр забезпечення виробництва «АТ «Українська залізниця». Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання: 10.10.2024; дата закінчення: тривають на 14.11.2024.
Так, частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
При цьому, суд зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Отже, дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні представників сторін, приймаючи до уваги, що сторонами чітко погоджено у специфікації виробника товару: ТОВ ВКФ «Будтранспостач» (місцезнаходження: Україна, м. Дніпр, Курсантська, 9), при цьому рік виготовлення продукції мав бути не раніше 01.01.2024, і цей виробник зазнав руйнувань виробничого обладнання внаслідок влучання уламків ракет у трансформаторну підстанцію ТП-1А, яка є джерелом живлення електроенергії для підприємства, що спричинило різкий стрибок напруги та призвело до виходу з ладу виробничого обладнання ТОВ ВКФ «Будтранспостач»: верстат тростильний для перемотування нитки Т-120-1 - згоріла плата пульта управління; установка для перевірки рукавів на стійкість до ультрафіолетового випромінювання; згоріло джерело ультрафіолетового випромінювання; машина МЧТ-90-Л-СБ з падаючим стіл-рольгангом і відбірковим транспортером-клин двигуна, лопнув шнек головного пристрою, що, в свою чергу, призвело до зупинення виробництва рукавів до відновлення пошкодженого обладнання і підтверджується актом №2024/10/10 про встановлення факту пошкодження обладнання, складеного ТОВ ВКФ «Будтранспостач» від 10.10.2024 та Сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати №3200-24-2084 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 14.11.2024, більше того, постійні обстріли з боку Російської Федерації об'єктів цивільної, енергетичної та критичної інфраструктури України є загальновідомими обставинами, суд дійшов висновку, що для ТОВ «Мантікор» мали місце форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливили виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки №ЦЗВ-03-03324-01 від 12.09.2024, зокрема, у погоджений договором строк здійснити поставку товару, внаслідок чого допущено прострочення поставки на 17 календарних днів за відсутності вини відповідача.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтікор» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 712 439,80 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Українська залізниця» - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повний текст рішення складено: 07.08.2025.
Суддя Віта БОНДАРЧУК