ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
05.08.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/827/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У.І., секретар судового засідання Клапків Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, вул. Олени Степанівни, буд. 28, м. Надвірна , Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття", вул. Майданська, буд. 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405
про стягнення заборгованості за Договором №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій в сумі 618 490 грн 14 коп., з яких: 561 410 грн 64 коп. - основного боргу, 27 324 грн 38 коп. - пені, 1 309 грн 96 коп. - інфляційних втрат, 2 246 грн 00 коп. - 3% річних, 26 199 грн 16 коп. - 7% штрафу
за участю
від позивача: Гладиш О.І.
від відповідача: не з'явився
4 Державний пожежно - рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано - Франківській області звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості за Договором №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій (далі - Договір) в сумі 618 490 грн 14 коп., з яких: 561 410 грн 64 коп. - основного боргу, 27 324 грн 38 коп. - пені, 1 309 грн 96 коп. - інфляційних втрат, 2 246 грн 00 коп - 3% річних, 26 199 грн 16 коп. - 7% штрафу.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій, в частині оплати вартості послуг.
Відповідач не виконав у визначений Договором та погоджений сторонами строк взяте на себе зобов'язання щодо перерахунку коштів - плати за обслуговування об'єкту на суму 561 410 грн 64 коп. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на суму боргу нарахував пеню, інфляційні втрати, 3% річних та штраф.
Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст. 220, 231, 229 Господарського Кодексу України, ст. 530, 611, 612, 625, 627, 628, 629 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), ст. 2, 4, 5, 12, 20, 129, 162-164, 171, 172 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.
Позиція відповідача
Відповідач відзив на позов не подав.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін; судове засідання призначив на 05.08.2025; зобов'язав сторін подати заяви по суті спору, зокрема встановив відповідачу строк у 15 (п'ятнадцять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для надання суду відзиву на позов та доказу направлення копії відзиву позивачу (ст.165 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 14.07.2025 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана 14.07.2025 в електронній формі до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.
Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.
Відповідач в судове засідання не з'являвся; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; будь-яких клопотань не подавав.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання відповідача за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд в ухвалі про відкриття провадження від 14.07.2025 встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач відзив на позов не подав.
А тому згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
03.06.2024 між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області та Публічним акціонерним товариством "Нафтохімік Прикарпаття" укладено Договір №52/01-24 на постійне та обов'язкове обслуговування державними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій (далі - Договір).
Договір укладений в письмовій формі, підписаний сторонами, скріплений печатками сторін.
Цей Договір визначає правові та фінансові відносини між Сторонами, які його уклали, їх взаємні права і обов'язки, спосіб їх реалізації, а також порядок виконання Договору (п. 1.1.).
Обслуговування об'єкту здійснюється на підставі ст. 24 та 133 Кодексу Цивільного захисту України, постанови КМУ від 11.01.2017 № 5 "Про затвердження Порядку здійснення постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій" та постанови КМУ від 26.10.2016 № 763 "Про затвердження переліку суб'єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі" (п. 1.2.).
Предметом Договору є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", який розташований за адресою: Івано-Франківська область, місто Надвірна, вулиця Майданська 5, з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованій на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій (п. 2.1.).
Вартість функціонування підрозділу Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення ставить 2 245 642 грн 50 коп за один рік (п. 3.1).
Ця вартість встановлена на основі розрахунку (калькуляції), який додається до Договору (Додаток №1) і виконаний згідно з вимогами постанов Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства фінансів України, Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого наказом МНС України та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 495/369 від 15.12.2003 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України №1222/8543 від 25.12.2003 та інших нормативно - правових актах (п. 3. 2. )
Документом, що підтверджує факт виконання Аварійно-рятувальною службою умов, передбачених цим Договором, є акт здачі-приймання виконаних робіт, підписаний сторонами та скріплений їх печатками, який складається щомісячно не пізніше останнього числа місяця, в якому виконуються роботи (п. 3.3.).
Плата за обслуговування здійснюється об'єктом щомісячно шляхом перерахування коштів на вказаний у договорі розрахунковий рахунок Аварійно-рятувальної служби на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт та виставлених рахунків у безготівковій формі протягом 10 днів з моменту підписання зазначених актів у сумі, що дорівнює 187 136 грн 88 коп. за 1 місяць (п. 3.4).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 6.1.).
Договір набирає чинності з 01.07.2024 і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків за надане обслуговування до їх повного здійснення (п. 8.1.).
Договір вважається продовжений на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 8.2.).
Позивач надав вказані в Договорі послуги щодо організації та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", зокрема за період з березня 2025 по травень 2025 на суму 561 410 грн 64 коп., а відповідач прийняв їх, про що свідчать акти приймання - передачі наданих послуг: № 98/03 від 31.03.2025 на суму 187 136 грн 88 коп., № 136/04 від 30.04.2025 на суму 187 136 грн 88 коп., № 174/05 від 31.05.2025 на суму 187 136 грн 88 коп.
Відповідач підписав акти без заперечень чи зауважень.
4 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області звернувся до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" з претензіями: №54 64 01-355/54 64 від 30.04.2025, №54 64 01-395/54 64 від 15.05.2025, №54 64 01-560/54 6408 від 19.06.2025, з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання за Договором №52/01-24 від 03.06.2024 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій щодо оплати в повному обсязі наданих послуг в розмірі 187 136 грн 88 коп.
За невиконання грошових зобов'язань, крім основної заборгованості, позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за весь прострочення у розмірі 1309 грн 96 коп., пені у розмірі 27 324 грн 38 коп., штрафу у розмірі семи відсотків вказаної вартості за прострочення понад 30 днів у розмірі 26 199 грн 16 коп. та трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 2 246 грн 00 коп.
Відповідно до розрахунку, долученого позивачем до позовної заяви, сума заборгованості Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" перед 4 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області становить 618 490 грн 14 коп.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за Договором.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Предметом спору є стягнення заборгованості за Договором №52/01-24 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій від 03.06.2024.
Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Відповідно до ч.1 ст.67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В ч.1 ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Між сторонами по справі виникли правовідносини на підставі Договору № 52/01-24 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик виникнення надзвичайних ситуацій від 03.06.2024, який за правовою природою є договором надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як визначено ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ст.629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України)
Згідно із ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, надав відповідачу послуги з аварійно-рятувального обслуговування об"єктів ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" у період з березня по травень 2025 на суму 561 410 грн 64 коп.
Відповідач свого обов'язку з оплати послуг не виконав. Борг відповідача перед позивачем становить 561 410 грн 64 коп. Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.
Відповідач відзиву проти позову не подав, проти задоволення позовних вимог іншим чином не заперечував.
Приписами ст.611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.231 ГК України за порушення строків виконання зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються , якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.6.1 Договору сторонами передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
Суд встановив факт прострочення зобов'язання щодо оплати послуг по Договору №52/01-24 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій, на яких виникає ризик на підставі Актів наданих послуг, про що зазначалось вище.
За прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано відповідачу 27 324 грн 38 коп. пені, 1 309 грн 96 коп. інфляційних втрат, 2 246 грн 00 коп. 3 % річних, 26 199 грн 16 коп. 7% штрафу.
Суд, при здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, штрафу та пені встановив, що розрахунок відповідає правилам нарахування річних, інфляційних втрат, пені, штрафу.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих та досліджених у ході розгляду справи, враховуючи їх вірогідність та взаємозв'язок, у відповідності до ст. 86 ГПК України, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 237 Господарського процесуального кодексу України суд, при ухвалені рішення, вирішує питання щодо розподілу судових витрат по справі.
Згідно з приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 9277 грн 35 коп., що відповідає розміру визначеному законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 9277 грн 35 коп. покласти на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 231, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення 618 490 грн 14 коп. задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" (вул. Майданська, 5, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78405, ідентифікаційний код юридичної особи 00152230) на користь 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (вул. О. Степанівни, 28, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400, ідентифікаційний код юридичної особи 38200990) - 561 410 (п"ятсот шістдесят одну тисячу чотириста десять) грн 64 коп. основного боргу, 27 324 (двадцять сім тисяч триста двадцять чотири) грн 38 коп. пені, 1 309 (одну тисячу триста дев"ять) грн 96 коп. інфляційних втрат, 2 246 (дві тисячі двісті сорок шість) грн 00 коп. 3 % річних, 26 199 (двадцять шість тисяч сто дев"яносто дев"ять) грн 16 коп. 7% штрафу (р/р UA988201720313271001201082319) та 9 277 (дев"ять тисяч двісті сімдесят сім) грн 35 коп. судового збору (р/р UA668201720343161001200082319).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2025
Суддя У. І. Гула