вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"06" серпня 2025 р. Cправа № 902/975/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого-судді Міліціанова Романа Валерійовича, при секретарі Московчук Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-РОДОС", вул. Козацька, буд. 122 А, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область, 30000, код - 32065083
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ", вул. Привокзальна, буд. 3б, м. Вінниця, 21001, код - 44618933
про стягнення 97 272,30 грн
14.07.2025 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 11.07.2025 року) (вх. № 1038/25 від 14.07.2025 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-РОДОС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" про стягнення 97 272,30 грн за Договором поставки №158 від 23.10.2023 року.
Ухвалою суду від 18.07.2025 року відкрито провадження у справі № 902/975/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.08.2025 року.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року забезпечено участь представника позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
У судовому засіданні 06.08.2025 року прийняла участь представник позивача, представник відповідача правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Щодо обізнаності відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.
Ухвалу суду від 18.07.2025 року надіслано відповідачу до електронного кабінету у системі ЄСІТС.
Згідно довідки про доставку електронного листа, що оформлена відповідальним працівником Господарського суду Вінницької області ухвалу суду від 18.07.2025 надіслано ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" та доставлено до електронного кабінету 21.07.2025.
Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В силу п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, однак сторони не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.
Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності належно повідомленого відповідача.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
Позивач, в якості підстави позовних вимог, зазначає про укладення між ТОВ "АКВА-РОДОС" до ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" Договору поставки №158 від 23.10.2023 року.
ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" неналежно виконано умови договору, в частині зобов'язання передати оплачений товар.
З метою захисту своїх прав ТОВ "АКВА-РОДОС" звернулось з позовом до суду про стягнення з ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" передплати в сумі 97 320,30 грн за Договором поставки №158 від 23.10.2023 року.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що між ТОВ "АКВА-РОДОС" та ТОВ "АРМЕРІЯ ОЙЛ" виникли договірні відносини з приводу поставки паливно-мастильних матеріалів.
Відповідачем виставлено рахунки-фактури з метою внесення попередньої оплати за товар, які оплачені позивачем, а саме:
- рахунок-фактура №0005/0000225 від 02.02.2024 року: проведено оплату платіжною інструкцією №343 від 02.02.2024 року в сумі 46 500,00 грн;
- рахунок-фактура №0005/0002180 від 03.10.2024 року: проведено оплату платіжною інструкцією №3268 від 03.10.2024 року на суму 31 194,00 грн;
- рахунок-фактура №0005/0001587 від 15.07.2024 року: проведено оплату платіжною інструкцією №2241 від 16.07.2024 року на суму 62 394,00 грн;
- рахунок-фактура №0005/0002468 від 25.11.2024 року: проведено оплату платіжною інструкцією №3918 від 26.11.2024 року на суму 73 985,00 грн.
Сторонами підписано видаткові накладні про передачу скретч-карток на отримання паливно-мастильних матеріалів на АЗС, а також оформлено податкові накладні: податкова накладна від 29.02.2024 року порядковий номер 13; видаткова накладна №0005/0000602 від 29.02.2024 року на суму 23 250,00 грн; податкова накладна від 03.10.2024 року порядковий номер 11; видаткова накладна №0005/0002032 від 04.10.2024 року на суму 31 194,00 грн; податкова накладна від 16.07.2024 року порядковий номер 121; видаткова накладна №0005/0001504 від 18.07.2024 року на суму 62 394,00 грн; податкова накладна від 26.11.2024 року порядковий номер 92; видаткова накладна №0005/0002312 від 26.11.2024 року на суму 73 985,00 грн.
За твердженням позивача, загальна вартість невикористаних талонів становить 97 272,30 грн, в т.ч. ПДВ 16 212,05 грн.
ТОВ «АКВА-РОДОС» зверталося до відповідача із Листом-претензією №80/1 від 21.01.2025 року з проханням: у разі неможливості виконати зобов'язання з відпуску пального, повернути сплачені грошові кошти за непоставлений товар.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно вимог ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
На підставі ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки позивачем було проведено повну оплату палива, що підтверджується дослідженими платіжними інструкціями.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідач повинен був забезпечити передачу позивачу паливно-мастильних матеріалів на підставі переданих талонів (скретч-карток) (т. 1 а.с. 9-21) шляхом заправки автомобілів у мережі АЗС.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, авто газозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).
Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Однак, позивачем частково отримано паливно-мастильні матеріали на АЗС.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Крім того, відповідачем отримано претензію 29.01.2025 року (т. 1 а.с. 25), однак не виконано вимог стосовно поставки товару або повернення грошових коштів.
Обставини не передання відповідачем товару підтверджено вірогідними доказами (ст. 79 ГПК України), належність та допустимість яких не спростовано відповідачем з дотриманням вимог ст. ст. 73-78 ГПК України.
Отже, суд доходить висновку про порушення відповідачем умов договору поставки щодо своєчасної передачі позивачу товару, відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 97 272,30 грн за пальне, вартість якого сплачена.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 97 272,30 грн правомірною та обґрунтованою, тому задовольняє її у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Як вбачається з позовної заяви позивачем, згідно платіжної інструкції № 1РР5385 від 11.07.2025 року, сплачено судовий збір в сумі 3 028,00 грн.
Сума надмірно сплаченого судового збору становить 605,60 грн та може бути повернута позивачу та підставі поданого клопотання.
Враховуючи повне задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, на підставі ст. 129 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача в сумі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10-18, 42, 45, 46, 73-80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 202, 242, 232-242, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код - 44618933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-РОДОС" (вул. Козацька, буд. 122 А, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область, 30000, код - 32065083) 97 272,30 грн - попередньої оплати, 2 422,40 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомленням про вручення поштового відправлення: позивачу - akva.rodos.sl@gmail.com, представнику позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачу - armeriya@ukr.net; avias180@ukr.net.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 07 серпня 2025 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Козацька, буд. 122 А, м. Славута, Шепетівський р-н, Хмельницька область, 30000)
3 - відповідачу (вул. Привокзальна, буд. 3б, м. Вінниця, 21001)