23.06.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2730/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від заявника: Чорнобривець Є.Є., представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області;
арбітражний керуючий: Касаткін Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року у справі №904/2730/23 (суддя Примак С.А.)
за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 17-А; ідентифікаційний код 44118658)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (50001, Дніпропетровська область, місто Кривий ріг, вулиця Казкова, будинок 58/2; ідентифікаційний код 33019165)
про визнання грошових вимог на суму 7 494 159,57 грн та 6 056,00 грн судового збору,-
До господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" про визнання грошових вимог на суму 7 494 159,57 грн та 6 056,00 грн судового збору.
Заявлені вимоги обгрунтовані тим, що в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" обліковується борг на загальну суму 7 494 159,57 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.12.2024 року у цій справі відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на суму 7 494 159,57 грн (пені) та 6 056,00 грн (судового збору).
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що вказаний борг у вигляді пені на суму 7 494 159,57 грн. виник під час дії мораторію у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" №904/2730/23, введеного ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року.
Не погоджуючись з рішенням, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року у справі №904/2730/23, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги податкового органу у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що пеня на суми податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), який залишився несплаченим станом на день порушення ухвалою господарського суду провадження у справі про банкрутство, нараховується відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України.
Заявлена сума пені нарахована в ІКП в автоматичному режимі 13.06.2023 року (станом на дату постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Павлоградський завод технологічного обладнання" і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів).
З розрахунку пені вбачається період нарахування та документ, по якому виник податковий борг, що став підставою для нарахування пені, структура пені (у розрізі податків (по ПДВ та орендній платі з юридичних осіб) та складових, у календарній черговості виникнення.
Арбітражний керуючий Касаткін Д.М. згідно відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що з наданих документів вбачається, що заявлені вимоги у загальному розмірі 3 577 014,87 грн виникли /нараховані 13.06.2023 року, тобто під час дії мораторію.
Вказує, що посилання податкового органу в апеляційній скарзі на норми ПКУ (в т.ч. ст.129) щодо нарахування пені саме у день відкриття провадження у справі про банкрутство є безпідставними та такими, що спростовуються правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 року у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 року у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05.02.2020 року у справі № 921/557/15-г.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.01.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 02.06.2025 року на 12:20 год.
У судовому засіданні 02.06.2025 року оголошено перерву до 23.06.2025 на 09:45 год.
У судовому засіданні 23.06.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод" відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання"; визнано грошові вимоги ТОВ "Дніпровський трубний завод" на суму 28 219 726,61 грн. (основний борг) - 4 черга задоволення вимог кредиторів та 87 140,00 грн. (судовий збір та авансування витрат арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 30.11.2023 року; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2023 року припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання"; припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича; визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Казкова, буд. 58/2, ідентифікаційний код юридичної особи 33019165) - банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 05.12.2024 року; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Казкова, буд. 58/2, ідентифікаційний код юридичної особи 33019165) призначено арбітражного керуючого Касаткіна Дениса Миколайовича.
До господарського суду надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" про визнання грошових вимог на суму 7 494 159,57 грн та 6 056,00 грн судового збору.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Відхиляючи грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровської області, місцевий господарський суд виходив з того, що вказаний борг у вигляді пені на суму 7 494 159,57 грн. виник під час дії мораторію у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання", введеного ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі №904/2730/23.
Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції безпідставними та помилковими.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).
Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов'язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 року у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 року у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі № 904/5743/20.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПК України).
Пункт 14.1.156. ПК України визначає: податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
У постанові від 15.12.2020 року у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов'язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов'язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов'язання, а також як неузгоджене зобов'язання, коли грошове зобов'язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов'язання не означає, що зобов'язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.
Зі змісту заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника вбачається, що в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" обліковується борг на загальну суму 7 494 159, 57 грн (основний платіж - 0 грн, штрафна санкція 0 грн, пеня - 7 494 159, 57 грн), а саме:
- податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 3 917 144,70 грн (основний платіж - 0 грн, штрафна санкція - 0 грн, пеня - 3 917 144,70 грн);
- податковий борг по орендній платі виник внаслідок несплати платником податків сум грошових зобов'язань у загальному розмірі 3 577 014,87 грн (основний платіж - 0 грн, штрафна санкція - 0 грн, пеня - 3 577 014,87 грн).
Відповідно до поданої заяви та письмових пояснень заявника, вказаний податковий борг у вигляді пені виник на підставі несплати грошових коштів (боргу) по податковим-повідомленням рішенням та податковим вимогам, що також були предметом розгляду у справах №804/5579/15, №804/4810/16, №804/7177/16, №804/3169/17, №804/6395/16, №804/7535/17, №804/19369/14, №804/12446/15, №160/238/22, №160/13353/19.
Відповідно до пп.129.3.3 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство). Механізм обліку сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску боржників, що перебувають у процедурах банкрутства, та їх погашення, передбачено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків і зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за № 321/35943. Облік податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) боржників, що перебувають у процедурах банкрутства, а також погашення таких сум здійснюються з урахуванням особливостей, визначених законодавством з питань банкрутства.
Згідно п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов'язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов'язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Водночас, згідно із положеннями статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (див. абз.3 ч.3 ст.41 КУзПБ).
Таким чином, у даному випадку, слід встановити період нарахування сум заявлених вимог.
Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 року у справі №904/2730/23 було, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
Із поданого розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування пені на заборгованість було здійснено не 13.06.2023 року, як то зазначено судом першої інстанції, а по 13.06.2023 року, а саме - пеня по податку на додану вартість - 3 917 144,70 грн була нарахована за період з 01.03.2015 року по 13.06.2023 року; по орендній платі з юридичних осіб - 3 577 014,87 грн була нарахована за період з 29.06.2016 року по 13.06.2023 року.
Відтак, грошові вимоги кредитора на вказану суму виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно, підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.
Як передбачено п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
В результаті нез'ясування обставин, що мають значення для справи, оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим його належить скасувати з прийняттям нового рішення про визнання грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на суму 7 494 159, 57 грн (пені) - 6 черга задоволення та 6 056,00 грн (судового збору) - 1 черга задоволення.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 року у справі №904/2730/23 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Павлоградський завод технологічного обладнання" на суму 7 494 159, 57 грн (пені) - 6 черга задоволення та 6 056,00 грн (судового збору) - 1 черга задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 07.08.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков