25.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/6856/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
за участю:
від прокуратури: Скрипник К.Ю.
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 (повне рішення складено 29.08.2024, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/6856/23
за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради, м. П'ятихатки Дніпропетровської області
до Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича, м. Кривий Ріг
про внесення змін до пунктів договору оренди земельної ділянки,
Короткий зміст позовних вимог.
Керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить внести зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши їх у такій редакції:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200372132023 від 26.04.2023, становить 1466945,36гривень.";
"9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у формі та розмірі: - у грошовій формі з розрахунку 1466945,36 грн. *6%=88016,72грн на рік, щомісячно - 7334,73грн. Загальна сума орендної плати становить 88016,72грн /вісімдесят вісім тисяч шістнадцять грн 72 коп./ на рік, яка сплачується до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900.
Розрахунок орендної плати переглядається у випадках: зміни умов господарювання, передбачених Договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі з урахуванням індексації згідно законодавства; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки; в інших випадках передбачених законом".
Прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що між Виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради та ФОП Яцковським С.І., на підставі рішення П'ятихатської міської ради від 14.12.2007 № 418-1І/V, 24 червня 2008 року був укладений договір оренди земельної ділянки. Зазначений договір зареєстровано у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру (запис від 10.10.2008 №040813802543). П'ятихатською міською радою прийнято рішення від 28.04.2022 № 1099-20/VIII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п.1 затверджуються орендні ставки на землю на території П'ятихатської міської ради згідно з додатком. Пунктом 8 зазначеного рішення установлено, що воно набуває чинності з 01 січня 2023 року. Відповідно до Витягу №НВ-1200215882023 від 27.02.2023 з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки к.н. 1224510100:13:001:0003 становить 1 466 945,36 грн. Однак, відповідні зміни щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі та річної орендної плати за оренду земельної ділянки комунальної власності до нього до цього часу не внесено, внаслідок чого зменшено надходження до місцевого бюджету орендної плати у розмірі 88 016,72 грн. в рік. Прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008 не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 (п. 5 та п. 9) самого договору.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у даній справі позовні вимоги керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі П'ятихатської міської ради до Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича про внесення змін до пунктів договору оренди земельної ділянки - задоволено частково.
Внесено зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши їх у такій редакції:
"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) на дату укладення додаткової угоди відповідно до витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № НВ-1200372132023 від 26.04.2023, становить 1466945,36гривень";
"9. Орендна плата вноситься "Орендарем" у формі та розмірі: - у грошовій формі з розрахунку 1466945,36 грн. *6%=88016,72грн на рік, щомісячно - 7334,73грн. Загальна сума орендної плати становить 88016,72грн /вісімдесят вісім тисяч шістнадцять грн 72 коп./ на рік, яка сплачується до місцевого бюджету на розрахунковий рахунок UA778999980334119815000004623, ОКПО 37988155, код платежу 18010900."
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02909938; просп. Д. Яворницького, буд. 38, м. Дніпро, 49001) витрати по сплаті судового збору в сумі 1431,47грн, видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано наступним:
- оскільки у даній справі внесення змін до договору оренди землі пов'язано не тільки зі зміною нормативної грошової оцінки землі, а й зі зміною ставки орендної плати (6%), суд вважає, що обраний прокурором спосіб захисту є ефективним, а задоволення позовної вимоги про внесення змін до п.5 договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та п.9 договору щодо ставки орендної плати призведе до належного захисту прав орендодавця;
- щодо доповнення визначених договором підстав перегляду розрахунку орендної плати новою підставою, такою як "зміна нормативно грошової оцінки земельної ділянки", то в даному випадку суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в п.122 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22: "з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся ФОП Яцковський Сергій Іванович з апеляційною скаргою, в якій просить: відновити строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі №904/6856/23 з урахуванням дати його отримання та у зв'язку з поштовим перебігом; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі №904/6856/23; провадження у справі №904/6856/23 закрити.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Скаржник зазначає, що судом першої інстанції грубо порушено правила юрисдикції господарських судів, визначених, зокрема, ст. 20 ГПК України.
Як вбачається зі змісту самого Договору оренди від 24.06.2008, який додано Позивачем в обґрунтування своїх вимог, земельна ділянка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, статус особи Орендаря визначений як громадянин Яцковський Сергій Іванович. В розділі договору «Реквізити сторін», відсутня інформація про те, що договір оренди укладає Яцковський Сергій Іванович як фізична особа - підприємець, відсутні дані про реєстрацію громадянина Яцковського С.І. як підприємця, місця здійснення ним підприємницької діяльності тощо. Більше того, в реквізитах договору відсутній навіть РНОКПП Яцковського С.І. Додаток до Договору у вигляді розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, підписано також громадянином Яцковським С.І., а не ФОП. Акт про передачу та прийом земельної ділянки, що передається в оренду від 24.06.2008 підписано громадянином Яцковським С.І. Відтак, фактичним орендарем земельної ділянки, на якій розташовано належне йому на праві власності нерухоме майно, а відтак і стороною договору оренди є фізична особа, а за приписами пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Реєстрація громадянина Яцковського С.І. підприємцем в 2015 році ніяк не змінює його статус з громадянина на підприємця в Договорі оренди землі від 24.06.2008, зміни до якого мають бути внесені, виходячи з позовних вимог.
Посилання Господарського суду Дніпропетровської області на те, що Додаткова угода до Договору оренди земельної ділянки від 09.08.2013 укладена між П'ятихатською міською радою та фізичною особою-підприємцем Яцковським Сергієм Івановичем не може бути обґрунтуванням віднесення даної справи до господарської юрисдикції, оскільки, статус підприємця Відповідач отримав лише в 2015 році. Крім того, у зв'язку з відсутністю господарської діяльності, підприємницька діяльність в 2024 році припинена шляхом подання відповідної заяви до реєстратора та отримання виписки про припинення ФОП Яцковський С.П. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 18.03.2024, яка додана до матеріалів справи № 904/6856/24. Відсутність господарської діяльності та доходу від неї впродовж останніх двох років доводять і звіти, подані до контролюючого органу, додані до матеріалів справи. Тобто, станом на дату укладення Договору оренди земельної ділянки Яцковський С.І. ще не був фізичною особою-підприємцем, а станом на дату винесення рішення судом першої інстанції Яцковський С.І. вже не був фізичною особою - підприємцем.
Договір оренди земельної ділянки не містить умови здійснення відповідачем господарської діяльності, а тому висновки суду першої інстанції про наявність між позивачем та відповідачем господарських відносин не спростовують порушення процесуального закону під час визначення юрисдикції. Акт обстеження земельної ділянки від 06.03.2024 не доводить здійснення підприємницької діяльності, оскільки: огородження парканом земельної ділянки відбулось ще після оформлення правовстановлюючих документів на земельну у ділянку і паркан сам по собі ніяк не доводить наявність господарської діяльності; охорони як такої на території немає, договори на охорону території не укладались, собаки є бездомними і підгодовуються власниками суміжних ділянок та відповідачем; той факт, що будівлі і земельна ділянка є доглянутими і охайними, не мають ознак занедбаності, свідчить лише про те, що відповідач дбає про своє та орендоване майно, і не доводить здійснення впродовж останніх двох років підприємницької діяльності.
Апелянт вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/6856/23 має бути скасовано на підставі ст. 278 ГПК України, а справа підлягає закриттю, оскільки спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.
Від керівника Жовтоводської окружної прокуратури до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: відмовити в задоволенні апеляційної скарги фізичній особі-підприємцю Яцковському С.І. на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 по справі № 904/6856/23, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обґрунтований наступним.
Жовтоводська окружна прокуратура звертає увагу суду, що Апелянт не наводить жодних аргументів стосовно змісту судового рішення чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права до спірних правовідносин, а всі доводи апелянта зводяться лише до порушення судом першої інстанції судової юрисдикції при розгляді даної справи, а саме належності її до суду загальної юрисдикції, чому надано детальну оцінку судом першої інстанції при розгляді справи.
Статтею 20 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18). Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Ключовим критерієм в даному випадку віднесення справи до юрисдикції господарського суду за участю фізичної особи є використання нею майна для здійснення господарської діяльності. Так, у відповідності до витягу з ДЗК про земельну ділянку Відповідачу передано земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка відноситься до категорії Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Площа земельної ділянки значна й становить 7664 м2, а згідно п. 3 Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008, вона передається для обслуговування виробничих будівель. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав Відповідач є власником майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: приміщення будівлі станції технічного обслуговування тракторів та приміщення центральної майстерні, приміщення ТОП площею 857 кв.м., приміщення СТОТ площею 866,3 кв. м., центральної майстерні площею 1159,6 кв.м., та приміщення кузнечного цеху. Актом обстеження стану та використання земельної ділянки від 10.11.2023, складеним представниками П'ятихатської міської ради, підтверджується, що на території земельної ділянки, яка орендується Відповідачем знаходяться виробничі приміщення загальною площею 2900 м2. Земельна ділянка огороджена парканом, знаходиться під охороною, виробничі приміщення використовуються, на території знаходяться легкові та вантажні автомобілі, сільськогосподарська техніка. Також, основним видом діяльності Відповідача, як фізичної особи підприємця є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, а додатковим: 71.20 Технічні випробування та дослідження, що свідчить про використання зазначених приміщень для підприємницької діяльності.
Згідно листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 15.03.2024 № 120308/5/04-36-24-17-11, який міститься в матеріалах справи, за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС Яцковський С. І. перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку на третій групі). Основний вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20). У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Апелянт зареєстрований як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна.
Враховуючи суб'єктний склад спору, використання земельної ділянки та нерухомого майна у господарській діяльності відповідача, а також цільове призначення землі, між П'ятихатською міською радою та ФОП Яцковським С.І. виникли господарські правовідносини, а тому розгляд даної справи повинен провадитися у господарському судочинстві, що і було враховано судом першої інстанції при винесенні рішення від 26.08.2024. Тому, позов правильно подано прокурором до Господарського суду Дніпропетровської області за місцем розташування спірних земельних ділянок, і підстави для закриття провадження у зв'язку з порушенням підсудності відсутні, аналогічно як і відсутні підстави для відмови у задоволенні позовної заяви прокурора.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою ЦАГС від 27.09.2024 здійснено запит матеріалів справи №904/6856/23 із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
02.10.2024 матеріали справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/6856/23 залишено без руху. Апелянту надано строк, протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали, усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме здійснити оплату судового збору в сумі 4026 грн., докази чого надати суду.
16.10.2024 від Фізичної особи - підприємця Яцковського С.І. до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, якою долучено платіжні інструкції від 14.10.2024 на загальну суму 4026 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/6856/23; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.03.2025 о 10:00 год.
У судовому засіданні 05.03.2025 колегією суддів оголошено перерву до 25.06.2025 на 09:45 год.
24.06.2025 від представника відповідача - адвоката Стрюк Н.О. надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з відпусткою адвоката.
У судове засідання 25.06.2025 з'явився прокурор. Позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Колегія суддів, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відхилила зазначене клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а відповідач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, необхідність дотримання розумного строку розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами, без участі представника відповідача.
У судовому засіданні 25.06.2025 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Встановлені судом обставини справи.
24 червня 2008 року між виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради (орендодавець) та громадянином Яцковським С. І. (орендар), на підставі рішення П'ятихатської міської ради від 14.12.2007 № 418-11/V, був укладений договір оренди земельної ділянки, яка розташована по вул. Робоча, 2 у м. П'ятихатки (а.с.37-39 том 1).
Зазначений Договір зареєстровано у Жовтоводському відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 10.10.2008 № 040813802543.
За умовами договору орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, загальною площею 7644 кв.м. з кадастровим номером 1224510100:13:001:0003 для обслуговування виробничих будівель по вул. Робоча, 2 у м. П'ятихатки (п.3 Договору).
Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки виконана Українським науково-дослідним інститутом проектування міст "Діпромісто" м. Київ з урахуванням впливу локальних факторів та постанови Кабміну про зміну грошової оцінки індексується на коефіцієнт 1,035 з 01 січня 2006 року, та 1,028 з 01 січня 2008 року становить: 45,72х1,0х1,035х1,028=48,65 за 1м2 на рік.
Згідно п. 9 договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі з розрахунку функціонального використання як землі промисловості: 48,65 грн.х3%х7644м2=11156,42 грн. на рік. Загальна сума орендної плати становить 11156,42 грн./одинадцять тисяч сто п'ятдесят шість грн. 42 коп./ сплаченої на розрахунковий рахунок міськвиконкому.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10. договору).
Розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджуються документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).
24.06.2008 земельну ділянку, розташовану за адресою: м. П'ятихатки, вул. Робоча, 2 передано за актом приймання - передачі громадянину Яцковському С.І. для обслуговування будівель і споруд (а.с.42 на звороті том 1).
Рішенням П'ятихатської міської ради від 08.08.2013 № 852-32/VІ, в зв'язку з уточненням адреси, внесено відповідні зміни в договір оренди віж 10.10.2008 земельної ділянки площею 0,7644, яка розташована за адресою: вулю Робоча, змінивши номер 2 на 2в (а.с.71 том 1).
Додатковою угодою від 09.08.2013, яка укладена між виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради та Фізичною особою-підприємцем Яцковським С.І., внесено зміни до п.5 та п.9 Договору (а.с.42 том 1).
Відповідно до п. 5 Договору в редакції додаткової угоди від 09.08.2013:
нормативна грошова оцінка земельної ділянки (функціональне використання - як землі промисловості) виконана Державним підприємством "Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" м. Дніпропетровськ з урахуванням впливу локальних факторів відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок №2/08-905 від 28.08.2013, наданої відділом Держкомзему у П'ятихатському районі, становить: 88,68грн за 1 м.кв. на рік х 7644 кв..м. = 677869,92грн.
Відповідно до п. 9 Договору в редакції додаткової угоди від 09.08.2013, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: - у грошовій формі з розрахунку: 88,68 грн. х 3% х 7644м2 = 20336,10 грн. на рік. Загальна сума орендної плати становить 20336,10 грн./двадцять тисяч триста тридцять шість грн. 10 коп./ сплаченої на розрахунковий рахунок міськвиконкому № 33214815700262, МФО 805012, ОКПО 23929862, код платежу 13050500.
Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати, що є невід'ємною частиною додаткової угоди до договору оренди, прийнятий до розрахунку розмір орендної плати у співвідношенні до нормативної грошової оцінки - 3 % (категорія земель - землі житлової та громадської забудови), а.с.43 том 1.
Договір укладено терміном на 49 років, починаючи з дати підписання акта приймання передачі об'єкта (п. 8.).
Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 1224510100:13:001:0003 її категорія - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а цільове призначення 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
20.12.2018 П'ятихатською міською радою було прийнято рішення № 758- 36/VII "Про внесення змін до рішення міської ради від 27 липня 2018 року № 625- 33/VII "Про затвердження орендних ставок на землю" (а.с.63 на зворотному боці у томі 1).
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02 ) - у розмірі 6 відсотків.
У квітні 2022 року П'ятихатською міською радою прийнято рішення від 28.04.2022 № 1099-20/VІII "Про затвердження орендних ставок на землю на території П'ятихатської міської ради", відповідно до п.1 якого затверджуються орендні ставки на землю та території П'ятихаткої міської ради згідно з додатком (а.с.67-69 том 1).
Рішення міської ради набуває чинності з 01 січня 2023 року (п.8 рішення).
Згідно Додатку 1 до вищезазначеного Рішення визначено розмір орендної плати за земельні ділянки у відсотках від нормативної грошової оцінки, а саме: для земельних ділянок, які призначені для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02 ) - у розмірі 6 відсотків (а.с.68-70 у томі 1).
Відповідно до Витягу № НВ-1200215882023 від 27.02.2023 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки к.н. 1224510100:13:001:0003 становить 1 466 945, 36 грн. (а.с.50 на звороті, том 1).
Листом від 10.10.2022 на адресу Яцковського С.І. П'ятихатською міською радою направлено додаткову угоду від 09.08.2022 в 2-х примірниках про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (а.с.52, 55-56 том 1).
Зміни до договору оренди земельної ділянки, пов'язані зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в досудовому порядку не внесені.
Прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008 не відповідає чинному законодавству та умовам п. 13 (п. 5 та п. 9) самого договору, оскільки відповідні зміни щодо збільшення розміру нормативної грошової оцінки землі та річної орендної плати за оренду земельної ділянки комунальної власності до нього до цього часу не внесено, внаслідок чого зменшено надходження до місцевого бюджету орендної плати у розмірі 88016,72 грн. в рік. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі, тож наявні підстави для внесення змін до договору оренди землі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Предметом розгляду у цій справі є внесення змін до пунктів 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 (державна реєстрація права оренди земельної ділянки № 6350231 від 30.09.2013), яка розташована за адресою: вул. Робоча, 2в, м. П'ятихатки, загальна площа 0,7644га, кадастровий номер 1224510100:13:001:0003, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради та громадянином Яцковським Сергієм Івановичем.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції правил юрисдикції господарських судів, визначених п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, оскільки, спірний договір оренди земельної ділянки від 24.06.2008 був укладений з громадянином, а не з ФОП Яцковським С.І., колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа-учасник приватноправових відносин.
Отже, у порядку цивільного судочинства, зазвичай, можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є, як правило, фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно характер спірних правовідносин та суб'єктний склад учасників процесу.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності. Аналогічна правова позиція щодо розмежування господарської та цивільної юрисдикції наведена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.
Отже, ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.
Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 925/352/22.
Спір у цій справі виник із правочину - договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008, для обслуговування виробничих будівель, укладеного між виконавчим комітетом П'ятихатської міської ради та громадянином ОСОБА_1 .
За змістом статей 177 та 181 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі нерухомі (нерухоме майно, нерухомість), такі як земельні ділянки та об'єкти, розміщені на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни цільового призначення.
За статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а стаття 320 ЦК України надає право власнику майна використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.
Однак, для встановлення використання такого майна для здійснення підприємницької діяльності, потрібно з'ясувати, що воно використовується для ведення відповідної діяльності.
Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Втім, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб'єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб'єкта господарювання.
Колегія суддів зауважує, що зазначення у договорі оренди його сторону, як фізичну особу (без вказівки на статус суб'єкта господарювання) саме по собі не вказує на цивільну юрисдикцію спору щодо виконання такого договору, а з'ясуванню підлягає передусім використання об'єкту речових прав саме для здійснення підприємницької діяльності.
Так, у відповідності до витягу з ДЗК про земельну ділянку Відповідачу передано земельну ділянку з цільовим призначенням 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка відноситься до категорії - Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Площа земельної ділянки значна й становить - 7664 м2, а згідно п. 3 Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008, вона передається для обслуговування виробничих будівель.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав Відповідач є власником майна, яке знаходиться на орендованій земельній ділянці й до нього належить: приміщення будівлі станції технічного обслуговування тракторів та приміщення центральної майстерні, приміщення ТОП - площею 857 км.м., приміщення СТОТ площею 866,3 кв. м., центральної майстерні площею 1159,6 кв.м., та приміщення кузнечного цеху.
Актом обстеження стану та використання земельної ділянки від 10.11.2023, складеним представниками П'ятихатської міської ради, підтверджується, що на території земельної ділянки, яка орендується Відповідачем знаходяться виробничі приміщення загальною площею 2900 м2. Земельна ділянка огороджена парканом, знаходиться під охороною, виробничі приміщення використовуються, на території знаходяться легкові та вантажні автомобілі, сільськогосподарська техніка. Також, основним видом діяльності Відповідача, як фізичної особи підприємця є 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна, а додатковим: 71.20 Технічні випробування та дослідження, що свідчить про використання зазначених приміщень для підприємницької діяльності.
Колегія суддів, дослідивши наведені обставини у сукупності, а також додатки до Акта обстеження стану та використання земельної ділянки (фото, том 2, а.с. 41-52), висновує, що нерухоме майно, яке належить відповідачу на праві власності (ЄМК: приміщення будівлі станції технічного обслуговування тракторів та приміщення центральної майстерні, приміщення ТОП - площею 857 км.м., приміщення СТОТ площею 866,3 кв. м., центральної майстерні площею 1159,6 кв.м., та приміщення кузнечного цеху) може використовуватись виключно для здійснення підприємницької діяльності, що виключає його використання для особистих та/або побутових потреб.
Схожий за змістом правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у справі №915/120/22 від 06.09.2023, у справі №925/1043/22 від 15.05.2024.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Яцковський Сергій Іванович мав статус фізичної особи-підприємця у період з 03.02.2015 по 15.03.2024, основним видом діяльності якого було надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).
Таким чином, колегія суддів констатує, що спірні правовідносини за своїм характером та змістом є господарськими, оскільки нерухоме майно може використовуватися виключно з метою ведення господарської діяльності.
У свою чергу, доводів на спростування підтвердженого Актом обстеження від 10.11.2023 факту використання виробничих приміщень відповідача, знаходження на території легкових, вантажних автомобілів та сільськогосподарської техніки, апеляційна скарга не містить.
Відтак, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей спір підлягає розгляду в господарському суді.
У той час як доводи відповідача про необхідність скасування оскаржуваного рішення на підставі ч. 2 ст. 278 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм процесуального права та спростовуються наявними матеріалами справи.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у даній справі внесення змін до договору оренди землі пов'язано не тільки зі зміною нормативної грошової оцінки землі, а й зі зміною ставки орендної плати (6%), обраний прокурором спосіб захисту є ефективним, а задоволення позовної вимоги про внесення змін до п.5 договору оренди щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та п.9 договору щодо ставки орендної плати призведе до належного захисту прав орендодавця.
У цьому контексті, колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 та постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 925/406/22, міститься висновок про те, що рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.
Про те, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов'язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду, висловлено і в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, від 21.11.2018 у справі № 911/3627/17, від 27.11.2018 у справі № 910/21685/17, від 19.02.2019 у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020 у справі № 922/378/19.
Відповідно до п. 13 Договору оренди земельної ділянки від 24.06.2008 розмір орендної плати переглядається щорічно у випадках: зміни умов господарювання; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджуються документами; зміни ставок орендної плати, затверджених сесією міської ради; в інших випадках, передбачених законом (п. 13 договору).
При цьому, колегія суддів також враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 і якою було конкретизовано висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без необхідності внесення змін до договору оренди.
Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов'язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
Виходячи з цього, позиція Великої Палати Верховного Суду щодо автоматичної зміни прав та обов'язків сторін стосується виключно випадків зміни нормативно грошової оцінки та не розповсюджується на випадки зміни коефіцієнтів для нарахування орендної плати.
Наведене узгоджується з постановою від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17 колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; постановою Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №925/1524/23.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і обставини, надав їм належну правову оцінку.
Порушень або неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги не спростовують мотивів та висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Яцковського Сергія Івановича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/6856/23 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2024 у справі № 904/6856/23 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 07.08.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін