ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 серпня 2025 року Справа № 918/716/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В. , суддя Юрчук М.І.
без виклику сторін
розглянувши заяву Приватного підприємства "Глобус Транс" Галамазди Миколи Петровича про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги
за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Філлер" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/716/24 (суддя Войтюк В.Р.)
за позовом Приватного підприємства "Глобус-Транс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філлер"
про стягнення в сумі 234931 грн 83 коп.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 (головуючий суддя Саврій В.А., суддя Грязнов В.В., суддя Юрчук М.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Філлер" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16.09.2024 у справі №918/716/24 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
12.06.2024 від представника Приватного підприємства "Глобус Транс" Галамазди Миколи Петровича надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги.
Головуючий суддя Саврій В.А. у період з 12.06.2025 по 18.07.2025 включно перебував у відпустці.
Листом від 21.07.2025 матеріали справи №918/716/24 витребувано з Господарського суду Рівненської області.
28.07.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням в.о.керівника апарату суду від 28.07.2025, у зв'язку із звільненням судді Грязнова В.В., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №918/716/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І.
Ухвалою суду від 30.07.2025 розгляд заяви Приватного підприємства "Глобус Транс" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги - призначено в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу, за наявності, надати суду свої заперечення на заяву Приватного підприємства "Глобус Транс" про ухвалення додаткового рішення - протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали.
Ухвалу доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Філлер"30.07.2025 о 17:14 год, а тому остання вважається врученою 31.07.2025.
З огляду на викладене, останній день строку на подання заперечень на заяву 05.08.2025.
Станом на 07.08.2025 таких заперечень від відповідача не надходило.
Водночас, приймається до уваги положення ч.9 ст.42 ГПК України, яким встановлено, що якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Отже, відповідач не скористався правом надати суду свої заперечення на заяву Приватного підприємства "Глобус Транс" про ухвалення додаткового рішення, що не перешкоджає розгляду такої заяви.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.
Як передбачено ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частина 4 статті 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У заяві позивач просить розподілити судові витрати, понесені в зв'язку із наданням йому правничої допомоги по даній справі в суді апеляційної інстанції та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Філлер» на користь Приватного підприємства "Глобус транс" витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Як підтверджується наданими доказами, інтереси Приватного підприємства "Глобус транс" в суді апеляційної інстанції по даній справі представляло Адвокатське об'єднання «АФК» на підставі договору від 17.07.2024 р. про надання правничої допомоги.
Відповідно до підпункту 1.2.1. пункту 1.2. вказаного договору, правнича допомога надавалася у справі стягнення безпідставно набутих коштів з ТОВ «Філлер».
Згідно із пунктом 1.3. договору, для надання правничої допомоги Клієнту, Адвокатське об'єднання призначає адвокатів з складу адвокатського об'єднання. Конкретний адвокат зазначається в адвокатському ордері. На підставі вказаного договору адвокатським об'єднанням «АФК» було видано ордер на надання правової допомоги (знаходиться в матеріалах справи) на ім'я адвоката об'єднання Гламазди Миколи Петровича.
Пунктом 4.1. договору про надання правничої допомоги сторони визначити, що розмір оплати за надання правничої допомоги погоджується сторонами у Додатку №1 до договору. Додаток №1 від 17.07.2024 надавався суду разом із договором про надання правничої допомоги та позовною заявою і знаходиться в матеріалах справи.
Згідно Додатку 1 до складу правничої допомоги в суді апеляційної інстанції входить: аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, обговорення деталей відзиву на апеляційну скаргу, узгодження остаточної редакції з Клієнтом, участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції, компенсації витрат адвокатського об'єднання на відрядження адвоката у місто Рівне для участі у судових засіданнях.
Разом із Відзивом на апеляційну скаргу представником позивача було подано Попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом в суді апеляційної інстанції по справі №918/716/24.
Відповідно цього Попереднього розрахунку загальний попередній розмір (орієнтовний) суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи № 918/716/24 в суді апеляційної інстанції становить 10000,00 грн (без врахування судових засідань по справі).
Позивачем також були долучені документи, що підтверджують факт надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції та факт понесення позивачем витрат на її оплату, зокрема: рахунок №35 від 23.04.2025 на оплату правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, акт приймання - передачі правничої допомоги від 29.04.2025, платіжну інструкцію №7706 від 29.05.2025 про оплату правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, окрім документального обґрунтування та доведеності, мають відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, колегія суддів приймає до уваги, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Матеріалами справи встановлено, що витрати позивача на правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, які є доведеними належним чином, складають 10000,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідач не скористався правом, передбаченим ч.5 ст.126 ГПК України, подати клопотання про зменшення розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката, а також не надав жодного обґрунтування неспівмірності заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім цього, враховуючи імперативність положень ч.5 ст.126 ГПК України щодо можливості зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням сторони, підстави для зменшення розміру витрат позивача, пов'язаних із розглядом справи, відсутні.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, яким передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. ст. 77-79 ГПК України).
Таким чином, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розгляді спору в суді на суму 10000,00 грн.
Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного підприємства "Глобус транс" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Філлер" (33003, Рівненська обл., місто Рівне, вул. Василя Червонія, будинок 39, код ЄДРПОУ: 43397334) на користь Приватного підприємства "Глобус транс" (43020, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Князя Романа, будинок 7В, код ЄДРПОУ 38527379) 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
3. Видачу наказу доручити Господарському суду Рівненської області.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст додаткової постанови складено 07.08.2025
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Юрчук М.І.