79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" серпня 2025 р. Справа № 914/1694/18
Західний апеляційний господарський суд у складі:
Суддя доповідач Кравчук Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу "Будєвростиль" за вих. №25/07-3 від 29.07.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/2344/25 від 29 .07.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 (повний текст
рішення складено та підписано 24.06.2025, суддя - Рим Т.Я.)
та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.07.2025 (повний текст складено 16.07.2025, суддя - Яворський Б.І.)
у справі № 914/1694/18
за позовом ОСОБА_1 , м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будєвростиль" (надалі - ТОВ "Будєвростиль"), м. Львів
третя особа ОСОБА_2 , м. Львів
про стягнення 4 619 912, 20 грн
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.06.25 у справі №914/1694/18 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будєвростиль" на користь ОСОБА_1 2 074 576,50 грн вартості частки в статутному капіталі, 2 093 475, 89 грн інфляційних втрат, 451 859, 81 грн 3 % річних, 1 863,68 грн відшкодування витрат на оплату судового збору та 22 718,40 грн відшкодування витрат на проведення судової експертизи. Стягнуто з ТОВ "Будєвростиль" в дохід Державного бюджету України 53 948,01 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 14.07.2025 у справі №914/1694/18 заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Будєвростиль" на користь ОСОБА_1 40'000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог за заявою - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ТОВ "Будєвростиль" звернулося повторно до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих. № 25/07-3 від 29.07.2025). Дана апеляційна скарга подана через систему «Електронний суд» - 29.07.2025.
Скаржник в апеляційній скарзі просить: зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги від 09.07.2025 на рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1694/18 від 24.06.2025 до 5% від загального доходу скаржника за 2024 рік, а саме до 12 065 грн. У випадку відмови у зменшенні розміру судового збору - відстрочити його сплату до ухвалення постанови за результатами перегляду судового рішення. Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 у справі №914/1694/18 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Скасувати додаткове рішення у даній справі.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.07.2025, вищевказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук Н.М., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.
29.07.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Будєвростиль» повторно надійшла ідентична апеляційна скарга від 29.07.2025. вих. №25/07-3 з ідентичними вимогами.
Також, 30.07.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшло клопотання (вих. №30/07-1 від 30.07.2025) у якому просить долучити до апеляційної скарги докази надсилання апеляційної скарги з додатками, сформованої у системі «Електронний суд№ 29.07.2025 учасникам справи.
Згідно з ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Положеннями ст. 256 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження щодо рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга ТОВ «Будєвростиль» за вих. №25-07/3 від 29.07.2025 на рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.07.2025 у справі №914/1694/18 подана до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» - 29.07.2025.
Повний текст рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 у справі №914/1694/18 складено 24.06.2025, відтак, останнім днем подання апеляційної скарги на дане рішення є 14.07.2025.
Отже апеляційна скарга за вих. №25-07/3 від 29.07.2025 подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і без клопотання про поновлення такого строку.
Щодо оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 14.07.2025 в даній справі, то суд апеляційної інстанції зазначає, що строк апеляційного оскарження на додаткове рішення скаржником дотримано.
Частиною 3 ст. 260 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику, необхідно подати мотивоване клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 в даній справі.
Як зазначено вище, скаржник в апеляційній скарзі від 29.07.2025 просить зменшити розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/1694/18 від 24.06.2025 до 5% від загального доходу скаржника за 2024 рік, а саме до 12 065,00 грн. У випадку відмови у зменшенні розміру судового збору - відстрочити його сплату до ухвалення постанови за результатами перегляду судового рішення. В обґрунтування даного зазначає, що загальний дохід ТОВ «Будєвростиль» за 2024 рік становить 241 300 грн, а відтак вказує, що відповідно 105 525 грн. (суд. збір) становить 43,7 % від загального доходу та в два рази перевищує чистий прибуток (57500 грн.), що є непосильним тягарем для нього. В обґрунтування даного додає до апеляційної скарги: фінансову звітність малого підприємства ТОВ «Будєвростиль» за 2024 рік; звіт про фінансові результати ТОВ «Будєвростиль» за 2024 рік; квитанція про подання фінансового звіту ТОВ «Будєвростиль» та прийняття фінансової звітності контролюючим органом; заключна виписка з 24.07.2025 по 24.07.2025 з рахунку ТОВ «Будєвростиль» про наявність коштів.
Суд апеляційної інстанції повторно зазначає, що питання відстрочення / розстрочення, звільнення від сплати судового збору врегулювано Законом України «Про судовий збір». Зокрема, частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж, до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, зокрема, у п.п. 37, 39, 41 викладено правові позиції щодо застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір». Так зокрема зазначено:
пункт 37: «З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення;
пункт 39: «Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена»;
пункт 41: «Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20 також зазначено, що положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою (пункти 61, 70).
Предметом спору у даній справі є стягнення коштів, а не захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Підставою позову є невиплата в добровільному порядку ТОВ "Будєвростиль" належної ОСОБА_1 частки в статутному капіталі, у зв'язку з її виходом з товариства.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, яке є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується з статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та статтею 7 України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Апеляційний суд зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що судовий збір сам по собі не обмежує право заявника на справедливий суд.
Відтак, з врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору/відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, наведені скаржником у заяві про відстрочення сплати судового збору не ґрунтуються на правозастосуванні для такого відстрочення сплати судового збору, адже (1) відповідач у справі є юридичною особою, (2) предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а є стягнення коштів, (3) наведені аргументи в цьому контексті не є умовою, яка є підставою для зменшення розміру судового збору/відстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб, не узгоджується зі статтею 7 ГПК України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Отже, при поданні апеляційної скарги про перегляд рішення суду у даній справі розмір судового збору становить 103 948,02 грн. (4619912,20*1,5%=69298,68*150%=103948,02).
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апеляційну скаргу сформовано та подано до суду через систему “Електронний суд», розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 83158,42 грн (103 948,02 х 0.8= 83 158,42).
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному веб-порталі “Судова влада України» https://court.gov.ua/.
Згідно з ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 2 ст. 260 ГПК України, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
постановив:
1. В задоволенні клопотання скаржника про зменшення розміру судового збору / відстрочення сплати судового збору - відмовити.
2. Апеляційну скаргу ТОВ "Будєвростиль" від 29.07.2025 ( вх. №ЗАГС 01-05/2344/25 від 29.07.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 14.07.2025 у справі №914/1694/18 - залишити без руху.
3. ТОВ "Будєвростиль" протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати (надіслати) суду:
- мотивоване клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги в частині оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 24.06.2025 в даній справі;
- докази сплати судового збору у розмірі 83 158,42 грн;
При неусуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику в порядку частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається
Суддя - доповідач Н.М. Кравчук