07 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 739/922/23
провадження № 61-9290ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину будинку та земельної ділянки,
16 липня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2025 року (повний текст постанови складено 23 червня 2025 року) у цивільній справі № 739/922/23.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору
у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину будинку та земельної ділянки.
Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від
26 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2025 року, позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 13/71 часток житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 71,0 м.кв, житловою площею 28,4 м.кв, а інші 58/71 часток зазначеного житлового будинку з господарськими спорудами залишено у власності ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 13/71 часток земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а інші 58/71 часток зазначеної земельної ділянки залишено у власності ОСОБА_2 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області
від 29 липня 2024 року.
У касаційній скарзі заявниця просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове - про задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
У розглядуваній справі заявлено вимоги майнового характеру - про визнання права власності на 1/2 частину будинку та земельної ділянки, а отже судовий збір має розраховуватися з огляду на ціну позову, яка визначається вартістю спірного майна (частина перша статті 176 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2023 року - 2 684 гривень.
Таким чином ціна позову (ЦП) у розглядуваній справі має визначатися вартістю спірного майна, а судовий збір за подану касаційну скаргу розраховується за формулою (ЦП х 1%) х 200%), але не більше 13 420 грн.
До касаційної скарги додано документ про сплату судового збору в сумі
2 181,44 грн, проте не наведене обґрунтування цього розміру.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання документу, що підтверджує сплату судового збору з урахуванням роз'яснень, викладених у цій ухвалі з урахуванням вартості спірного майна.
Крім того Верховний Суд звертає увагу, що за загальним правилом, передбаченим частиною третьою статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн у 2025 році).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у цивільній справі
№ 739/922/23 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович