06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 734/2132/21
провадження № 61-10014ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об'єкта незавершеного будівництвом об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину незавершеного будівництвом об'єкта,
У липні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просила: визнати об'єкт незавершеного будівництва - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , спільною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , визначивши окремі частини, що підлягають виділу та визнавши право власності ОСОБА_2 на 1/2 частину будівельних матеріалів, що були використані в процесі будівництва та існують у вигляді об'єкта незавершеного будівництва.
Козелецький районний суд Чернігівської області рішенням від 27 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.
Чернігівський апеляційний суд постановою від 07 липня 2025 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 березня 2025 року скасував. Позовні вимоги задовольнив. Визнав за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині за кожним на будівельні матеріали та конструктивні елементи, що використані при будівництві житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .
02 серпня 2025 року ОСОБА_3., який діє від імені ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 липня 2025 року у вказаній вище справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додано документи, що підтверджують сплату судового збору, проте, у меншому розмірі ніж встановлено законом.
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору від 02 серпня 2025 року на суму 1 816,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано у липні 2021 року, судовий збір підлягав сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2021 року.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року становить 2 270,00 грн (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається, зокрема: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості (пункти 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).
Тому вимоги у цій справі про мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Заявник в касаційній скарзі вказує, що ціна позову у цій справі становить 90 800,00 грн, яка станом на 01 січня 2025 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.
Отже, заявникові слід надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.
Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на відсутність у Верховного Суду документів, які підверджують дійсну вартість квартири, точний розмір судового збору заявник має розрахувати самостійно на підставі таких документів за формулою: (вартість майна х 1 %) х 200 % х 0,8, але не більше 24 224,00 грн за вимогу майнового характеру.
За відсутності документального підтвердження дійсної вартості квартири судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить у максимальному розмірі: 3 028,00 х 10 максимальна ставка судового збору за вимогою майнового характеру х 0,8 коефіцієнт для пониження = 24 224,00 грн судового збору.
Отже, враховуючи сплачену суму судового збору в розмір 1 816,00 грн, заявнику необхідно доплатити 22 408,00 грн судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження доплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його доплату.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у ОСОБА_1 , надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї доказами надсилання копії уточненої касаційної скарги учасникам справи.
Також Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що реєстрація ОСОБА_1 в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об'єкта незавершеного будівництвом об'єктом спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на частину незавершеного будівництвом об'єкта залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький