Ухвала
06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 487/9729/23
провадження № 61-7387ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у справі за позовом Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,
12 червня 2025 року Миколаївська міська рада подала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2025 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду інформацію про ціну позову станом на дату подання позову до суду, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна, та у разі необхідності, з урахуванням сплаченого судового збору в розмірі 5 368,00 грн, надати документ про доплату судового збору, і роз'яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.
10 липня 2025 року Миколаївська міська рада на виконання вимог вказаної ухвали надіслала через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій зазначила, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 17 жовтня 2023 року № 350733713), нежитловий об'єкт на АДРЕСА_1 складається із чотирьох основних будівель: літ. А, загальною площею 108,4 кв. м; літ. Б, загальною площею 71,6 кв. м; літ. В, загальною площею 52,6 кв. м; літ. Л, загальною площею 129,4 кв. м. Предметом спору є право власності на 66/100 часток нерухомого майна, а саме - приміщення літ. А, загальною площею 108,4 кв. м; літ. Б, загальною площею 71,6 кв. м. Відповідно до листа КП ММБТІ від 28 грудня 2016 року № 485/020702, інвентаризаційна вартість останньої технічної інвентаризації становить: будівлі літ. А, загальною площею 108,4 кв. м - 385 449,00 грн; а будівлі літ. Б, загальною площею 71,6 кв. м - 172 494,00 грн. Таким чином, 1,5 відсотка ціни позову становить 8 369,15 грн.
Проте всупереч вимогам ухвали Верховного Суду від 19 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху заявником так і не було надано інформацію про ціну позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння (вартість спірного нерухомого майна станом на дату звернення з позовом до суду), не визначено розмір судового збору в цій частині, не підтверджено такий розмір належними доказами та відповідно не доплачено судовий збір за подання скарги в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, з урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна.
Ураховуючи наведене, вимоги ухвали Верховного Суду від 19 червня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху заявником не виконано.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки недоліки касаційної скарги в повному обсязі усунуто не було, тому касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Миколаївської міської ради на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03 лютого 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 13 травня 2025 року повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев