06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 194/1313/24
провадження № 61-9328ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Букур Максим Євгенович, на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Тернівської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», про відшкодування шкоди в порядку регресу,
У липні 2024 року Тернівська міська рада Дніпропетровської області звернулася до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство», про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 732 593,13 грн.
Рішенням Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року частково задоволено позовні вимоги Тернівської міської ради Дніпропетровської області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Тернівське житлово-комунальне підприємство» кошти в розмірі 540 754,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Тернівської міської ради Дніпропетровської області судовий збір у розмірі 8 109,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій 18 липня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Букур М. Є., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Тернівської міської ради Дніпропетровської області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.
Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов'язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права.
Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.
Ціна позову у цій справі складає 732 593,13 грн, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час подання касаційної скарги (250 х 3 028 грн = 757 000 грн). Оспорювана заявником у касаційному порядку сума складає 540 754,40 грн.
Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Букур М. Є.,зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд, взявши до уваги предмет позову, складність справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, надану обґрунтовану оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі.
Заявник належним чином не обґрунтував наявності у цій справі новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для широкого кола суб'єктів правовідносин. Незгода заявника з встановленими судами обставинами не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. При вирішенні спору суд апеляційної інстанції врахував правові висновки суду касаційної інстанції, послався на відповідні постанови Верховного Суду.
Разом з тим, заявник не вказує обставин, які б могли свідчити провиняткове значення для нього цієї справи, не посилається на суспільний інтерес.
Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.
Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягали б касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Букур М. Є., подавкасаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, не обґрунтував наявності виключних обставин, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Букур Максим Євгенович, на рішення Юр'ївського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Тернівської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - комунальне підприємство «Тернівське житлово-комунальне підприємство», про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович