06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 369/8851/23
провадження № 61-8134ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна Олексія Миколайовича від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Оператора газорозподільної системи Акціонерного товариства «Київоблгаз», третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки та захист прав споживачів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року,
В червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Оператора газорозподільної системи акціонерного товариства «Київоблгаз», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди заподіяної каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я джерелом підвищеної небезпеки, захист прав споживачів житлово-комунальних послуг з розподілу/доставки природного газу і відшкодування збитків.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 04 червня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року заяву
ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 про відкликання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 червня 2024 року задоволено частково. Апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
21 березня 2025 року ОСОБА_1 вперше подав касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року у справі № 369/8851/23.
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2025 року (провадження
№ 61-3686ск25) касаційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто заявнику
з підстав передбачених статтею 185, пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
27 червня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 вдруге подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду
від 27 грудня 2024 року у справі № 369/8851/23.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику строк- десять днів з дня вручення заявнику копії цієї ухвали шляхом:
- надання суду доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, зокрема довідки суду в якому зберігаються матеріали справи № 369/8851/23 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії ухвали Київського апеляційного суду від 27 грудня 2024 року, або копії матеріалів справи № 369/8851/23 в хронологічному порядку після оскарженої ухвали апеляційного суду та зазначення поважних причин неподання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику оскарженої ухвали апеляційного суду;
- надання документу на підтвердження сплати судового збору
у розмірі 605, 60 грн або документи, що підтверджують підстави звільнення заявника від його сплати відповідно до закону.
Ухвалу Верховного Суду заявник отримав 28 липня 2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення
АТ «Укрпошта» № 0610268480920.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 27 червня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Білоконь О. В., Сакара Н. Ю.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 серпня 2025 року у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Білоконь О. В., справу призначено судді-доповідачеві Осіяну О. М., судді, які входять до складу колегії: Сакара Н. Ю., Шипович В. В.
05 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна О. М.
Заява мотивована тим, що суддя Осіян О. М. залишаючи касаційну скаргу без руху «порушив право ОСОБА_1 на справедливий суд», оскільки заявником надано достатньо документів на підтвердження причин пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, зазначає, що «суддя не врахував ту обставину, що провадження у справі було відкрито у інтересах третьої
особи - 2 - ОСОБА_3 , для захисту її прав та яка відповідно до частини п'ятої статті 56 ЦПК має права позивача і відповідно, має право як позивач залучитися до участі у справі на свій розсуд, без ніякої ухвали».
На думку ОСОБА_1 вказані обставити викликають сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Осіяна О. М. при розгляді його касаційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Також, згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (BELUKHA v. UKRAINE
N 33949/02, § 49 - 52).
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Верховного Суду Осіяна О. М. зводяться до незгоди з прийнятим рішенням судді, а саме із ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року, якою касаційну скаргу залишено без руху, що в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Отже, доводи заяви ОСОБА_4 не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді Верховного Суду Осіяна О. М.
Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки не підтверджують наявність об'єктивних сумнівів у його неупередженості та об'єктивності, а також наявність підстав вважати, що суддя Осіян О. М., прямо заінтересований в результаті розгляду справи.
Інших змістовних доводів та підстав для відводу судді Осіяна О. М. заявник не наводить.
Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Осіяна Олексія Миколайовича визнати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Верховного Суду Осіяна Олексія Миколайовича передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович