06 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 752/16655/22
провадження № 61-4498св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном,
Короткий зміст вимог і рішень судів
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1 , шляхом зобов'язання Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» (далі - ОСББ «Житловий квартал Республіка», ОСББ) відновити електропостачання, водопостачання, дію карток системи контролю доступу, що включає вхід/в'їзд (в тому числі на транспортному засобі) на всіх хвіртках/КПП, обслуговування інженерних мереж квартири
АДРЕСА_1 .
Голосіївський районний суд м. Києва рішенням від 05 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 05 жовтня 2023 року без змін.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду
м. Києва від 05 жовтня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 29 лютого 2024 року в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, усунути перешкоди у здійсненні права користування нерухомим майном - квартирою
АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 шляхом зобов'язання ОСББ «Житловий квартал Республіка» відновити дію карток системи контролю доступу ОСОБА_1 , що включає вхід/в'їзд (у тому числі на транспортному засобі) на всіх хвіртках/КПП, обслуговування інженерних мереж квартири
АДРЕСА_1 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 13 травня 2024 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Голосіївського районного суду м. Києва.
21 травня 2024 року цивільна справа № 752/16655/22 надійшла до Верховного Суду.
Позиція та висновки Верховного Суду
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Щодо клопотання голови правління ОСББ «Житловий квартал Республіка» Бабич С. М. про розгляд справи з викликом сторін
Представник ОСББ «Житловий квартал Республіка» - голова правління Бабич С. М. у поданому відзиві на касаційну скаргу заявила клопотання про розгляд справи за участі представника відповідача.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Абзац другий частини першої даної статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Вочевидь, «публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції» (рішення
від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).
Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany», § 28).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховний Суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
З огляду на вказане касаційна скарга розглядається без повідомлення та виклику учасників справи.
Отже, оскільки ЦПК України передбачає можливість розгляду справи у письмовому провадженні без виклику учасників справи, аргументи про розгляд справи за участю сторін у справі є непереконливими, тому відсутня необхідність у виклику осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, у зв'язку із чим у задоволенні клопотань слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволенні клопотання голови правління Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» Бабич Світлани Михайлівни про розгляд справи за участі сторін.
Справу за позовом ОСОБА_1 до Асоціації об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий квартал Республіка» про усунення перешкод у здійсненні права користування нерухомим майном за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня
2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року призначити до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров