Справа № 161/14142/25 Провадження №11-сс/802/370/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 серпня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці відносно підозрюваного ОСОБА_8 (ЄРДР №12025030580001503),
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням, яке погоджене прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, в рамках кримінального провадження № 12025030580001503 від 18.05.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2025 року залишено без задоволенняклопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора або суду на першу вимогу, а в разі неможливості прибути через поважні причини, завчасно повідомити посадову особу, яка здійснила виклик;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
- утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а тому прийшов до висновку про необхідність відмовлення в задоволенні клопотання, однак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування, застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, а клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставно відхилено. Судом не прийнято до уваги те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, однак з особливою зухвалістю, вчиненого в групі осіб із заподіянням тілесних ушкоджень кільком потерпілими, а тому наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці у період часу з 21 години по 07 годину.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги; думку прокурора, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав та просив задовольнити; підозрюваного та його захисника, які заперечили скаргу прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін; пояснення слідчого; перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин. В той же час, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Клопотанням слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 та матеріалами кримінального провадження підтверджено, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за № 12025030580001503 від 18.05.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.296 КК України.
ОСОБА_8 16.07.2025 року вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу встановив наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.296 КК України, що підтверджується доданими матеріалами.
Відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до приписів ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається зі змісту оскарженої ухвали, відмовляючи в обранні запобіжного заходу у виді домашнього арешту слідчий суддя правильно застосував вимоги ч.4 ст.194 КПК України, відповідно до якої якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, тобто наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків згідно ст.177 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, тобто недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам, то слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Також, слідчим суддею вірно встановлено, що ОСОБА_8 раніше не судимий, є уродженцем та постійно проживає на території міста Ківерці Луцького району Волинської області, офіційно працює водієм міжнародних перевезень, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, під час досудового розслідування з'являється на виклики до слідчого, прокурора або суду, відомості про ухилення чи неявку, а також іншу негативну процесуальну поведінку підозрюваного в судовому засіданні не встановлено та документально органом досудового розслідування не підтверджено.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні в судах першої та апеляційної інстанцій не наведені ризики, що передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується. Наведені дані ризики в клопотання про застосування запобіжного заходу ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджені доказами, що відповідають ст.84 КПК України.
Крім того, під час апеляційного розгляду встановлено, що підозрюваний не допускав порушень своїх процесуальних обов'язків та повністю дотримується обов'язків, покладених на нього застосованим запобіжним заходом.
Тому суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді, що до ОСОБА_8 може бути застосовано більш м'який запобіжний захід - особисте зобов'язання, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що відповідає вимогам ст.181 КПК України.
Апеляційний суд не знаходить підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, так як доказів того, що застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного до клопотання слідчого надано не було, під час апеляційного перегляду їх також надано не було. А тому апеляційний суд вважає, що застосований запобіжний захід до ОСОБА_8 з покладенням певних обов'язків забезпечить належну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, в яких він просить обрати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.176-178, 193, 194, 196, 198, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_10 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 липня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці відносно підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді