Справа № 761/26281/25
Провадження № 3/761/5504/2025
30 липня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України,про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24.05.2025 серії ЕПР1 № 340434 водій ОСОБА_1 24.05.2025 о 16 год. 06 хв. за адресою: вул. Дегтярівська, 28А, м. Київ, керувала транспортним засобом марки «BMW», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, збуджена реакція.
Від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовилася, що кваліфіковано як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнала.
Її захисник - адвокат Оверчук Д.М. подав клопотання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в яких вказав на грубі процесуальні порушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказав, що в матеріалах справи відсутність докази, які підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортного засобу у стані сп'яніння, посилаючись також на те, що попередньо працівниками поліції було винесено постанову про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки чи стоянки транспортного засобу), що підтверджує перебування її автомобіля у стані повної зупинки.
Також акцентував увагу на порушення працівниками поліції встановленої законом процедури проведення огляду та направлення особи для медичного огляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Частиною другою статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок).
За змістом ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 року №1103 (далі - Порядок №1103) та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція №1452/735), щодо адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у формі відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у поліцейського виникають після:
- встановлення факту керування особою транспортним засобом;
- виявлення у неї ознак наркотичного сп'яніння;
- висунення поліцейським вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я;
- відмови особи від проходження такого огляду, яка повинна бути висловлена у формі, що не передбачає двозначного трактування цієї відмови чи викликати сумніви у її дійсності.
Лише після висловлення такої відмови адміністративне правопорушення вважається вчиненим і породжує у поліцейського обов'язок скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, у вину ОСОБА_1 було поставлено вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у тому, що вона керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовилася від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Переглянувши долучений відеозапис з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що він розпочинається з того, що працівниками поліції було складено відносно ОСОБА_1 постанову за ч. 3 ст. 122 КУпАП (порушення правил зупинки чи стоянки транспортного засобу), проте факту керування останньою транспортним записом відеозапис не містить.
Відразу після вручення ОСОБА_1 постанови ч. 3 ст. 122 КУпАП, працівник поліції запитав її відношення до наркотичних засобів та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Разом з цим, у протоколі ЕПР1 № 340434 від 24.05.2025 вказані встановлені поліцейським ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає дійсності, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, збуджена реакція. Однак факт встановлення цих ознак поліцейським на відеозаписі не зафіксовано та водію ОСОБА_1 не повідомлені.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП при складанні протоколу обов'язок роз'яснення прав особі, яка притягається до відповідальності, покладається на особу, яка складає протокол.
Під час перегляду відеозапису судом встановлено, що права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснено не було.
Отже, вищенаведені обставини дають підстави суду констатувати, що у даній справі має місце істотне порушення працівниками поліції процесуальних норм під час складання протоколу серії ЕПР1 № 340434 від 24.05.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже цей протокол, у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає недопустимим доказом у справі.
Оскільки, протокол про адміністративне правопорушення визнано судом не допустимим доказом, відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruitofthepoisonoustree), сформульованої Європейським Судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», недопустимими є і всі наступні докази, отримані внаслідок складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Варте уваги, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає обов'язкову суб'єктивну сторону у формі прямого умислу, тобто у даному випадку суду необхідно встановити чи мало місце добровільне волевиявлення водія про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичній установі.
Суд зазначає, що оглянувши повністю відеозапис з нагрудної камери поліцейського, не встановлено будь-яких ознак того, що ОСОБА_1 виражала відмову від проведення огляду у лікаря-нарколога в установленому законом порядку.
Варте також те, що працівник поліції, встановивши, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння, у порушення вимог ст. 266 КУпАП не відсторонив її від керування транспортним засобом, а навпаки, вказав, що вона може їхати.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 , а саме те, що вона відмовився на вимогу поліцейського від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а отже, на думку суду в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У той же час протокол про адміністративне правопорушення, не може бути єдиним й беззаперечним доказом на підтвердження винуватості особи, оскільки така встановлюється сукупністю фактів.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у відповідності до пункту першого статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Враховуючи наведене, дослідивши всі зібрані докази, що містяться у справі, керуючись ст. ст. 221, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Глянь