Справа № 761/29664/25
Провадження № 3/761/6026/2025
01 серпня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва Глянь О.С., розглянувши матеріал, якій надійшов з Департаменту формування доброчесності політичних фінансів Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 212-21 КУпАП, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 212-21 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 50-33/1030 від 24.06.2025 ОСОБА_1 як голова політичної партії «Громадський рух «Народний контроль», всупереч вимогам ст. 17 Закону України «Про політичні партії» порушив порядок подання Звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за І квартал 2025 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 212-21 КУпАП.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Боровський Т.М. подав клопотання про закриття провадження у справі, в якому вказав, що ОСОБА_1 не є керівником політичної партії «Громадський рух «Народний контроль», на підтвердження чого надав з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
У відповідності до ст. 212-21 КУпАП порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог, тягне за собою настання адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення № 50-33/1030 від 24.06.2025 складені відносно ОСОБА_1 у зв'язку із порушенням ним, як керівником політичної партії «Громадський рух «Народний контроль», фінансової звітності за 2025 рік, а саме порушенням ч. 9 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні».
Водночас, як вбачається з Єдиного реєстру громадських формувань, інформація з якого перебуває в публічному доступі, уповноваженою особою та керівником юридичної особи - політична партія «Громадський рух «Народний контроль» є ОСОБА_2 .
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 не є головою політичної партії «Громадський рух «Народний контроль».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія забезпечує внесення змін до відомостей про політичну партію, її обласні, міські і районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, а також про первинні осередки політичної партії, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», у 10-денний строк після прийняття рішень з цих питань.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено порядок державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі у разі внесення змін до складу керівних органів, а також визначено перелік документів, які подаються для вчинення відповідних реєстраційних дій.
Обов'язок надання відомостей про юридичну особу, зокрема для включення до Єдиного державного реєстру змін до відомостей про юридичну особу, покладено на юридичну особу.
З положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вбачається, що лише уповноважена, в даному випадку політичною партією, особа має право звернутись до державного реєстратора із заявою про внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про політичну партію, пов'язаних із зміною керівника.
Так, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є керівником політичної партії «Громадський рух «Народний контроль» надано копію протоколу позачергового з'їзду політичної партії від 06.2019, під час якого вирішено обрати його головою політичної партії.
Однак, оскільки станом на дату складання протоколу про адміністративні правопорушення уповноваженою особою політичною партією «Громадський рух «Народний контроль» не вчинено визначених чинним законодавством України дій для внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про політичну партію, пов'язаних із зміною керівника, не свідчить про те, що з дати складання протоколу про з'їзд політичної партії ОСОБА_1 є її керівником.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 не є посадовою (уповноваженою) особою політичної партії «Громадський рух «Народний контроль», оскільки він не зареєстрований як такий у встановленому законодавством порядку, а тому не є суб'єктом інкримінованих йому адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 212-21 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відсутність будь-якої складової об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 у справі «Лучанінова проти України», від 15.05.2018 у справі «Надточій проти України», який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України», доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законів.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши відповідно до ст. 252 КУпАП докази, наявні в справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 212-21 КУпАП.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ст. 212-21 КУпАП, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 23, 33, 38, 212-21, 221, 245-249, 251-252, 268, 277, 279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 212-21 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.С. Глянь