Справа № 761/8858/25
Провадження № 1-кс/761/6458/2025
21 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в місті Києві у кримінальному провадженні №12022100100001581 від 27 червня 2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України
У провадженні СВ ВП №2 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100100001581 від 27 червня 2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, відповідно до вироку Тернівського районного суду, м. Кривого Гору, Дніпропетровської області від 24.09.2012, за ч. 2 ст. 186, ч. 3ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст.190, ст. 70 КК України до п'яти років позбавлення волі, після відбуття покарання на шлях виправлення та перевиховання не став, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно, умисно, вчинив злочин проти власності в умовах воєнного стану, введеного на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року за наведених нижче обставин.
Так, 27.06.2022, близько 12 години 40 хвилин, ОСОБА_6 , перебував біля будинку АДРЕСА_2 , де звернув увагу на раніше не відмову йому особу похилого віку ОСОБА_7 на шиї якої були золотий ланцюжок з хрестиком. В цей час у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення в умовах воєнного стану повторного, відкритого викрадення, вищевказаного золотого ланцюжка з хрестиком, що належить ОСОБА_7 .
Реалізуючи злочинний умисел 27.06.2022, в період з 11 год., 55 хв., до 12 год., 32 хв., ОСОБА_6 , з метою вчинення грабежу, прослідував за ОСОБА_7 по АДРЕСА_3 , де звернув за ОСОБА_7 у двори та прослідував до будинку АДРЕСА_4 , очікуючи слушного моменту для вчинення кримінального правопорушення.
В подальшому, переконавшись у відсутності поряд сторонніх осіб, близько 12 години 40 хвилин, перебуваючи біля будинку 60Б,по вул. Дегтярівській, у м. Києві, ОСОБА_6 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов ззаду до ОСОБА_7 , після чого взяв рукою належний останній золотий ланцюг з золота 585 проби, масою 4 грами, вартістю 1 691 (одна тисяча шістсот дев'яносто одна) гривня за один грам, загальною вартістю 6 764 (шість тисяч сімсот шістдесят чотири) гривні з хрестиком з золота 585 проби, масою 1 грам, вартістю 1 691 (одна тисяча шістсот дев'яносто одна) гривня, а всього належного ОСОБА_7 майна вартістю 8 455 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень та різким ривком зірвав з шиї потерпілої, тобто незаконно, відкрито, заволодів чужим майном, після чого не реагуючи на вимоги ОСОБА_7 припинити протиправні дії, не приховуючи свого наміру протиправно заволодіти чужим майном, з метою не бути затриманим на місці вчинення кримінального правопорушення, утримуючи при собі викрадений золотий ланцюг з золотим хрестиком ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився власний розсуд, чим спричинив потерпілій
ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 8 455 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят п'ять) гривень.
07 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04.03.2025 надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 .
20.05.2025 ОСОБА_6 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Підозрюваний та захисник заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої підозри. Крім того, зазначили, що обрання більш м'якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити мінімальний розмір застави.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисника та підозрюваного доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв'язку з можливими ризиками у справі.
Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_6 до злочинної діяльності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_6 міг вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя наділений лише повноваженнями на перевірку обґрунтованості підозри, яка за своїм змістом до процедури висунення обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України, на стадії досудового розслідування є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення, повідомлення про яке складається на певному етапі досудового розслідування, коли є підстави для формулювання підозри (ч. 1 ст. 276 КПК України). Повідомлення про підозру персоніфікує кримінальне провадження, є юридичним фактом, що породжує виникнення кримінальних процесуальних правовідносин, та етапом, з якого починає реалізовуватися кримінальна відповідальність.
З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.
При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань, оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, а відтак ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що може ОСОБА_6 перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.
Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 43 дні.
Так, згідно із п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Беручи до уваги законодавчі положення та практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 дані про особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. у національній грошовій одиниці України, оскільки внесення застави в саме такому розмірі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених обов'язків у разі звільнення з-під варти після її внесення, а також забезпечить утримання останнього від реалізації вищевказаних ризиків.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 43 (сорок три) дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 липня 2025 року, включно.
Визначити розмір застави у вигляді 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 з-під варти, та покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування з особами, що перебувають у статусі свідків, потерпілих в межах даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним та захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1