Справа №760/20443/25 1-кс/760/9826/25
24.07.2025 м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 01.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000182, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,
23.07.2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 01.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000182, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Клопотання обґрунтовано наступним.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, № 740/2024 від 28.10.2024, № 26/2025 від 14.01.2025 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 08.02.2025 року строком на 90 діб.
Також, 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України Президентом України видано указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію». Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Досудовим розслідуванням встановлено, що станом на лютий 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відбував покарання у камерному приміщенні № 206 ДУ «Київський слідчий ізолятор», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
Також, у вказаному приміщені перебував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12024111030002014 від 04.06.2024, за ч. 2 ст. 194 КК України, за фактом умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, а саме транспортного засобу, який належав ЗС України, та щодо якого було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Так, ОСОБА_9 , набувши попереднього досвіду у виконанні замовлень на знищення транспортних засобів ЗС України шляхом підпалу, переслідуючи корисливі мотиви та маючи бажання вчиняти дії з метою ослаблення обороноздатності держави, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06 лютого 2025 року, користуючись мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A10», IMEI НОМЕР_1 , до якого підключена сім-картка з номером НОМЕР_2 , за допомогою власного облікового запису у месенджері «Telegram» з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », зареєстрованим на номер мобільного зв'язку НОМЕР_2 , здійснював пошук пропозицій щодо можливості заробити грошей. Під час здійснення вказаного пошуку ОСОБА_9 отримав від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » пропозицію щодо вчинення дій з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди держави, шляхом влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України за грошову винагороду. Про отримання вказаної пропозиції ОСОБА_9 розповів ОСОБА_8 . Після цього вони вдвох, за спільною домовленістю вирішили організувати виконання зазначеного завдання представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 », з метою отримання прибутків шляхом влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України на постійній основі.
Таким чином, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06 лютого 2025 року, у ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виник спільний злочинний умисел, направлений на вчинення особливо тяжких злочинів, спрямованих на вчинення дій з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди держави, шляхом влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України за грошову винагороду.
З метою реалізації спільного злочинного умислу, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , розуміючи що самостійно вчиняти злочини даної категорії в умовах перебування у ДУ «Київський слідчий ізолятор» не можливо, у перших числах лютого 2025 року, але не пізніше 13.02.2025, прийняли рішення створити стійке об'єднання - організовану групу для вчинення особливо тяжких злочинів на постійний основі, пов'язаних із вчиненням дій з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди держави, шляхом влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України за грошову винагороду, до складу якої вирішили залучити в якості виконавця давнього знайомого ОСОБА_8 , з яким останній підтримував постійний зв'язок, а саме - громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який перебував на волі.
Так, ОСОБА_12 у перших числах лютого 2025 року, але не пізніше 13.02.2025, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 інструкції щодо виконання завдання щодо вчинення дій з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди держави, шляхом влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України.
Усвідомлюючи, що самостійно виконувати вказівки останніх буде складно, ОСОБА_12 залучив до виконання отриманого вище вказаного завдання свого давнього знайомого громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості співвиконавця спільного із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 злочинного задуму. Так, ОСОБА_12 під час особистої розмови із ОСОБА_5 у формі пропозиції, розповів останньому про сумісно розроблений із ОСОБА_9 та ОСОБА_8 план здійснення особливо тяжких злочинів, спрямованих на вчинення дій з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди державі шляхом влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України за грошову винагороду на виконання завдання представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 ». На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився.
Таким чином, у перших числах лютого 2025 року, але не пізніше 13.02.2025, ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 попередньо умисно та добровільно зорганізувались у стійке злочинне об'єднання, а саме організовану групу, будучи об'єднаними єдиним злочинним планом з розподілом функцій між учасниками злочинного угруповання, спрямованих на досягнення злочинного плану щодо влаштування вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України, відомого всім учасникам організованої групи.
Так, відповідно до сумісно розробленого злочинного плану, ОСОБА_9 , як організатор вчинення злочину, та ОСОБА_8 , як співорганізатор вчинення злочину, в умовах обмеженої можливості користування мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A10» в якості єдиного засобу зв'язку з представником спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » та контролю за діями ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , домовились залишити за собою керування організованою групою. Обумовлене керування організованою групою полягало в отримувані завдання та інструкції у месенджері «Telegram» від представників спецслужб рф, направлення їх для виконання ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , контролю за виконанням останніми, керування діями ОСОБА_12 та ОСОБА_5 та узгодження з представниками спецслужб рф місця і об'єктів на предмет їх придатності до зруйнування або влаштування вибухів, а також узгодження результатів звітування щодо факту зруйнування об'єкту або влаштування вибухів.
До обов'язків ОСОБА_12 , як виконавця вчинення злочину, входило виконання всіх вказівок та детальних інструкцій ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо пошуку відповідних військових та життєвоважливих об'єктів інфраструктури України для їх схвалення представниками спецслужб рф у їх придатності до зруйнування, підготовки засобів та знарядь вчинення злочинів, а в подальшому влаштування їх вибухів, а також особливостей належного звітування за виконані завдання у відповідності до рішень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 .
Відповідно до розподілених обов'язків, ОСОБА_5 , як співвиконавець вчинення злочину, у ході реалізації їх спільного злочинного задуму, повинен виконувати всі вказівки та детальні інструкції керівників злочинного об'єднання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо сумісного з ОСОБА_12 пошуку відповідних військових та життєвоважливих об'єктів інфраструктури України для їх схвалення представниками спецслужб рф у їх придатності до зруйнування, підготовки засобів та знарядь вчинення злочинів, а саме вибухової речовини, чи запалюючої суміші, а в подальшому влаштування їх вибухів, особливостей належного звітування за виконані завдання у відповідності до рішень ОСОБА_9 та ОСОБА_8 ..
Так, в період часу з 10 по 13 лютого 2025 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримали на вище вказаний мобільний телефон у месенджері «Telegram» від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » інформацію у вигляді координат місця розташування схрону електродетонаторів та вибухівки пластиду, який необхідно було застосувати для влаштування вибухів на військових об'єктах або для зруйнування життєвоважливих об'єктів інфраструктури України з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди державі. В той же період часу ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримали від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » подальші інструкції, які передбачали придбання електропроводів, мобільних телефонів та інших необхідних деталей для виготовлення детонаторів. Отриману інформацію ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », одразу скерували ОСОБА_12 та ОСОБА_5 на обліковий запис з ніком «- ОСОБА_13 » та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 . Останні, виконуючи свої ролі щодо безпосереднього виконання злочину, в період часу з 10 по 13 лютого 2025 року неподалік станції метро «Житомирська» відшукали схрон з пластичною речовиною та електродетонаторами промислового виробництва. ОСОБА_5 з використанням завчасно підготовленого кишенькового складного ножа відкопав заховану пластичну речовину та електродетонатори промислового виробництва, а ОСОБА_12 , за допомогою мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi 12» до якого підключена sim-картка з номером мобільного зв'язку НОМЕР_3 , сфотографував відкопані об'єкти на руках ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_12 , перебуваючи на місці знайдення вказаних об'єктів, використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав зроблену фотографію у листуванні з обліковим записом у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », яке ОСОБА_9 одразу надіслав представнику спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » в якості звітування за виконане завдання.
Надалі, ОСОБА_9 організував отримання ОСОБА_12 та ОСОБА_5 від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » грошової винагороди у розмірі 3000 грн., яка була отримана на банківську карту ОСОБА_12 .. Надалі, ОСОБА_9 за виконання подальших завдань представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » зажадав від останнього передоплати, однак останній повідомив, що надасть відповідну грошову винагороду тільки після виконання кожного завдання в повному обсязі.
ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , розуміючи, що швидко організувати виконання завдання представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_11 » яке полягало у влаштувані вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди державі із використанням пластичною речовиною та електродетонаторами промислового виробництва та в подальшому отримати грошову винагороду неможливо, вирішили використати отримані пластичну речовиною та електродетонатори промислового виробництва для інших завдань представників спецслужб рф. У зв'язку з чим, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 за попередньою узгодженістю з ОСОБА_14 та ОСОБА_8 , будучи впевненими що отримана пластична речовина є вибуховою речовиною, приховали та зберігали її та отримані бойові припаси, а саме два промислово-виготовлених електродетонатори, без передбаченого законом дозволу за місцем свого фактичного проживання ОСОБА_12 у приміщенні квартири АДРЕСА_3 .
Однак, 01.03.2025 в ході невідкладного обшуку у вказаній квартирі, проведеного співробітниками ГУ СБ України у м. Києві та Київській області було виявлено та вилучено два промислово-виготовлених електродетонатори ЕД-8Ж, які є вибуховими пристроями промислового виготовлення та бойовими припасами, а також придатними до вибуху відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № КСЕ-19/111-25/16930 від 10.06.2025.
Крім того, ОСОБА_9 , користуючись мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy A10» у месенджері «Telegram» здійснював пошук у мережі Інтернет контактів з представниками спецслужб рф для отримання різних завдань, які полягали у влаштувані вибухів на військових об'єктах або у зруйнуванні життєвоважливих об'єктів інфраструктури України з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди державі з метою швидкого отримання грошової винагороди. Так під час вказаного пошуку, останній отримав пропозицію щодо заробітку, відправлену від представника спецслужб рф з акаунту у месенджері «Telegram» під ніком « ОСОБА_15 ».
Отримана ОСОБА_9 пропозиція від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 » передбачала, що за грошову винагороду у розмірі 500 доларів США необхідно здійснити підпали об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди державі, з відеофіксацією вказаних дій з визначеним жестом руки на фоні підпаленого об'єкту. На вказану пропозицію ОСОБА_9 погодився.
Маючи створене стійке об'єднання, а саме організовану групу, ОСОБА_9 для реалізації злочинного умислу у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 25.02.2025 року, повідомив про отриману від представника спецслужб рф під ніком «ІНФОРМАЦІЯ_15» пропозицію ОСОБА_8 , як керівнику злочинного об'єднання.
В подальшому, 25.02.2025 ОСОБА_8 , перебуваючи у камерному приміщенні № 206 ДУ «Київський слідчий ізолятор», за допомогою мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A10», IMEI НОМЕР_1 , до якого підключена сім-картка з номером НОМЕР_2 , зв'язався з ОСОБА_12 , та в ході телефонної розмови повідомив останньому про отримане завдання щодо здійснення підпалу об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф, за грошову винагороду. В свою чергу, ОСОБА_12 під час особистої розмови, повідомив ОСОБА_5 про отримане нове завдання щодо підпалу об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, а саме релейних шаф за грошову винагороду.
В подальшому 26.02.2025 ОСОБА_9 , маючи доступ до мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A10», IMEI НОМЕР_1 , до якого підключена сім-картка з номером НОМЕР_2 , з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », направив текстові та аудіо повідомлення ОСОБА_12 та ОСОБА_5 на обліковий запис з ніком «- ОСОБА_13 » та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_5 », зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , в яких містились детальні інструкції щодо виконання завдання по підпалу релейних шаф та обговорення грошової винагороди, яку можна отримати за виконане завдання.
Так, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 » отримували від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 » вказівки щодо особливостей виконання завдання, належного звітування та відповідних прикладів об'єктів, які необхідно пошкодити та вивести з ладу. В подальшому отриманні вказівки та повідомлення ОСОБА_9 та ОСОБА_8 озвучували та перенаправляли для виконання ОСОБА_12 та
ОСОБА_5 , шляхом направлення аудіозаписів та текстових повідомлень на обліковий запис з ніком «- ОСОБА_13 » та ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_5 ».
Зокрема, ОСОБА_9 направив ОСОБА_12 та ОСОБА_5 переслані повідомлення від представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 », в яких містились фотографії вишок стільникового зв'язку, як приклад об'єктів, які необхідно підшукати для подальшого здійснення підпалу, та фотографії жестів рук, зроблених на фоні підпалених об'єктів, як приклад належного звітування за виконане завдання.
Також, 26.02.2025 о 01 годині 33 хвилині ОСОБА_9 направив ОСОБА_12 та ОСОБА_5 аудіо повідомлення, в якому пояснив, які об'єкти необхідно підшукувати для подальшого здійснення їх підпалів, а саме: щитки веж стільникового зв'язку та залізничні релейні шафи. 26.02.2025 о 11 годині 39 хвилині, маючи доступ до мобільного телефону ОСОБА_8 з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », направив ОСОБА_12 та ОСОБА_5 аудіо повідомлення, в якому він повідомив про необхідність здійснити відеозапис об'єкту, який останній планував підпалити, з демонстрацією на камеру визначеного жесту рукою на фоні вказаного об'єкту.
ОСОБА_12 та ОСОБА_5 за спільною домовленістю, маючи роль виконавців, розподілити між собою зміст виконуваних кожним обов'язків щодо підготовки засобів та знарядь вчинення злочинів, з метою реалізації спільно розробленого злочинного плану організованою групою щодо виконання диверсійних завдань представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 ». А саме, ОСОБА_12 мав підшукати об'єкт, який відповідає вимогам представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 » для вчинення підпалу, отримувати інструкції і вказівки від ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , та передавати їх ОСОБА_5 . В свою чергу, ОСОБА_5 мав допомагати ОСОБА_12 підшукати об'єкт, який відповідає вимогам представника спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 » для вчинення підпалу, виконувати отримані інструкції і вказівки від
ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , та підготувати знаряддя вчинення злочину, а саме легкозаймисту речовину бензин, для здійснення підпалу.
В подальшому, 27.02.2025 о 01 годині 42 хвилині ОСОБА_8 маючи доступ до мобільного телефону з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », направив ОСОБА_12 та ОСОБА_5 знімок екрану, на якому зафіксовано фрагмент листування з представником спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 », в якому містились інструкції щодо виконання завдання по підпалу, а саме:
- текстове повідомлення, в якому містилась вимога до відеозапису звітування щодо виконаного завдання, яке мало бути чітким, тривати не менше 10 секунд, і на якому мало бути зафіксовано палаючий об'єкт і продемонстровано жест рукою;
- текстове повідомлення, в якому містилась вимога після виконання завдання по підпалу релейної шафи надіслати замовнику географічні координати місця об'єкту, який було підпалено;
- фотографію на якому зафіксовано об'єкт, як приклад об'єктів, які необхідно підшукати для подальшого здійснення підпалу;
- фотографію, на якій зафіксовано жест руки з зігнутими великим та безіменним пальцями, та який необхідно відтворити при здійсненні відеозапису підпаленого об'єкту.
В той же день, 27.02.2025 ОСОБА_12 та ОСОБА_5 встановили об'єкт вчинення злочину, а саме релейну шафу Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві навпроти будинку за адресою: вул. 17-А Садова, 75, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення. Фотографію вказаної релейної шафи ОСОБА_12 надіслав у листуванні з обліковим записом у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». В подальшому ОСОБА_8 27.02.2025 о 03 годині 40 хвилин, маючи доступ до мобільного телефону з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », направив зазначену фотографію користувачу з ім'ям « ОСОБА_15 » для погодження об'єкту підпалу.
Надалі, 27.02.2025 о 15 годині 17 хвилині ОСОБА_8 маючи доступ до мобільного телефону з використанням облікового запису у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ОСОБА_10 », направив ОСОБА_12 та ОСОБА_5 знімок екрану, на якому зафіксовано фрагмент листування з представником спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 », в якому він підтверджує, що об'єкт, зафіксований на надісланій фотографії, а саме релейна шафа Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця», підходить для виконання завдання щодо її підпалу за грошову винагороду. Також о 15 годині 52 хвилині ОСОБА_8 направив ОСОБА_12 та ОСОБА_5 знімок екрану, на якому містилась нова інструкція щодо виконання завдання по підпалу, зокрема представником спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 » вказувалось на необхідність перед підпалом релейної шафи зафіксувати на відеозаписі її вміст, тим самим підтвердити, що остання використовується за призначенням та відповідає об'єктам, відносно яких необхідно здійснити підпал.
З метою підготовки до вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_5 28.02.2025, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Золота, буд. 53, отримав у свого знайомого ОСОБА_16 легкозаймисту рідину, а саме бензин, який в подальшому розлив до чотирьох пластикових пляшок об'ємом один літр кожна.
В подальшому, 01.03.2025 близько 03 години 20 хвилин ОСОБА_12 разом зі ОСОБА_5 знаходячись по вулиці Марка Черемшини у місті Києві, маючи при собі заздалегідь підготовленні засоби для вчинення злочину, а саме: легкозаймисту рідину бензин та запальничку, здійснили підпал релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка», яка розташована по вулиці Марка Черемшини у місті Києві навпроти будинку за адресою: вул. 17-А Садова, 75, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення.
Зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , використовуючи заздалегідь підготовлену легкозаймисту рідину бензин, облили релейну шафу. ОСОБА_12 для підтвердження здійснення злочину та отримання грошової винагороди, використовуючи мобільний телефон ОСОБА_5 марки «iPhone», здійснив відеофіксацію вчиненення підпалу, а ОСОБА_5 , використовуючи запальничку, підпалив релейну шафу, і продемонстрував на камеру жест рукою з зігнутими великим та безіменним пальцями, відповідно до інструкції представника спецслужб рф під ніком «ІНФОРМАЦІЯ_15».
Переконавшись в тому, що релейна шафа спалахнула, та здійснивши відповідну відеофіксацію вчиненого злочину, ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, покинули місце вчинення підпалу.
Після чого, в той же день 01.03.2025 повертаючись з місця вчинення підпалу релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця» разом з ОСОБА_12 до місця фактичного проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_5 , використовуючи застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», надіслав відео підпалу релейної шафи у листуванні з обліковим записом у месенджері «Telegram», з ідентифікатором профілю « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яке ОСОБА_8 маючи доступ до мобільного телефону, одразу надіслав представнику спецслужб рф під ніком « ОСОБА_15 ».
У подальшому, у цей же день 01.03.2025, в якості винагороди за зруйнування шляхом підпалу релейної шафи Дарницької дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ-12) АТ «Укрзалізниця», розташованої біля зупиночної платформи «Троєщина 1» на залізничному перегоні «Микільська Слобідка» по вулиці Марка Черемшини у місті Києві навпроти будинку, за адресою: вул. 17-А Садова, 75, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення, ОСОБА_5 отримав на особистий крипто-гаманець від невстановленої особи грошову винагороду у розмірі еквівалентному 500 доларам США (що на 01.03.2025, відповідно до офіційного курс гривні щодо іноземних валют НБУ, становить 20 757 грн.).
Отримавши вказану грошову винагороду у розмірі еквівалентному 500 доларам США, ОСОБА_5 , відповідно до раніше обумовлених та визначених ролей з ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_8 щодо розподілу грошової винагороди за зруйнування життєвоважливих об'єктів інфраструктури України з метою ослаблення обороноздатності та завдання шкоди державі між всіма учасниками організованого злочинного угрупування в реалізації їх злочинного плану, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб 01.03.2025 близько 07 години 10 хвилин здійснив переказ грошових коштів ОСОБА_12 на банківську карту № НОМЕР_4 у розмірі 15500 грн., з яких останній мав переказати 5000 грн. ОСОБА_9 , який в свою чергу, мав передати половину отриманої суми ОСОБА_8 .
Так, 02.03.2025 громадянину України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинених в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Так, 03.03.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 29 квітня 2025 року 18:52, без визначення розміру застави.
Також, 22.04.2025 року постановою заступника керівника Київської міської прокуратури продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до трьох місяців, тобто до 02 червня 2025 року.
Окрім того, 28.04.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 червня 2025 року, без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Також, 28.05.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження до шести місяців, тобто до 02 вересня 2025 року.
Окрім того, 30.05.2025 слідчим суддею Солом'янського районного суду м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 28.07.2025 включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Під час досудового розслідування - встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на що слідчий за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив застосувати до підозрюваного домашній арешт або визначити розмір застави.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду клопотання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000182, внесеного до ЄРДР 01.03.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 28.05.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22025101110000182, внесеного до ЄРДР 01.03.2025, до шести місяців, тобто до 02.09.2023 року.
30.05.2025 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.07.2025 року.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах дані, слідчий суддя приходить для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
На обґрунтування пред'явленої ОСОБА_5 підозри, слідчим надані зібрані під час досудового розслідування докази та інші матеріали кримінального провадження в їх копіях, які на думку слідчого судді, обґрунтовано свідчать про причетність підозрюваного ОСОБА_5 , до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке розслідується, а саме: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію а.с. 25-26, рапорт а.с. 27, протокол огляду місця події а.с. 28-39, протокол допиту свідка а.с. 39-40, протокол обшуку а.с. 41-47, довідка про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів а.с. 48-50, протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та її обшуку а.с. 52-55, повідомлення про підозру а.с. 61-65, протокол допиту підозрюваного а.с. 66-69, протокол огляду а.с. 70-105, протокол допиту свідка а.с. 106-111, протокол допиту свідка а.с. 112-118, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками а.с. 119-121, протокол слідчого експерименту а.с. 122-140, протокол огляду а.с. 141-149, висновок експерта а.с. 159-180, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри а.с. 204-210, та інші матеріали в їх сукупності та взаємозв'язку.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Під час судового розгляду клопотання встановлено існування ризику переховування від органів досудового розслідування, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довідчним позбавленням волі з конфіскацією майна. а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, може переховуватися від слідства та суду.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, адже у разі непродовження щодо підозрюваного строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній буде в змозі знищити, сховати та спотворити будь-які предмети та речі, що мають істотне значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, оскільки досудове розслідування триває, встановлюются обставини кримінального провадження.
Перевіряючи наявність ризику незаконного впливу на свідків в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує, що перебуваючи на волі підозрюваний матиме можливість зустрічатися зі свідками, що дасть йому можливість незаконно впливати на них, зокрема, із застосуванням погроз щодо їх життя та здоровя, а також умовлянням їх змінити показання, надати нові або відмовити від наданих раніше показів. Слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає даний ризик доведеним, оскільки, на даний час досудове розслідування триває, не встановлено все коло учасників вчинення кримінального правопорушення, а відтак, підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на повідомлення про факт виявлення злочинної діяльності.
Що стосується ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає його не доведеним, оскількисторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення підозрюваним вказаних дій.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У справі «Амбрушкевич проти Польщі» (Ambruszkiewicz v. Poland N 7/03 від 04.05.2006) Європейський суд з прав людини наголошує, що не викликає протиріч те, що в деяких особливих випадках позбавлення свободи може бути єдиним засобом, який дозволяє гарантувати явку обвинуваченого до суду, зокрема, з урахуванням його особистості та характеру злочину, а також тяжкості ймовірного покарання. Крім того, Європейський суд з прав людини вважає за необхідне, щоб підстави, наведені владою на обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді позбавлення свободи, були доповнені конкретними фактами стосовно підозрюваного, а мотиви за обставинами справи могли вбачатися переконливими та відповідними.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини та враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 113, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, який відноситься до особливо тяжкого злочину, тому з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, положень ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам та вважає за необхідне продовжити підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.09.2025 р.
Слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Разом з тим, відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину, вважає за необхідне не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131,176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого 3 відділу слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено 01.03.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22025101110000182, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.09.2025, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали визначити до 23 год. 59 хв. 02.09.2025.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1