07.08.2025 Справа № 756/11445/25
Справа пр. № 2/756/6440/25
ун. № 756/11445/25
07 серпня 2025 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Андрейчук Т.В., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна міграційна служба України, про встановлення факту місця проживання, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва в позовному провадженні в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна міграційна служба України, про встановлення факту постійного проживання та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою судді Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. ст. 175, 315 ЦПК України, а саме: ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення у позовному провадженні, не зазначаючи доказів на підтвердження наявності спору про право, що виключало б можливість розгляду справи в порядку окремого провадження; для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, однак мета не була зазначена; позивачеві слід було визначитись зі змістом позовних вимог, з огляду на те, що ним було пред'явлено вимоги до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; у позовній заяві ОСОБА_3 стверджував, що ним вживались заходи щодо врегулювання спору у досудовому порядку шляхом звернення до Державної міграційної служби України, проте докази надсилання та отримання звернення адресатом позивачем не зазначено; позивачем долучено до суду копію рішення Вільнюського окружного суду Литовської Республіки від 26 травня 2023 року, однак вона не засвідчена цим судом або офіційною особою (постійним перекладачем, експертом і т.ін.) в межах їх компетенції та встановленою формою і не завірена гербовою печаткою відповідного суду, а також не надано засвідчений відповідно до законодавства переклад рішення Вільнюського окружного суду Литовської Республіки від 26 травня 2023 року; позивачеві було слід надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачці за адресою, за якою зареєстроване її місце проживання, та надати докази надсилання суду.
ОСОБА_1 суддею був наданий строк на усунення недоліків не пізніше п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Ухвала судді Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху була вручена йому через його електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи
01 серпня 2025 року, а тому, останнім днем строку для усунення недоліків є 06 серпня
2025 року.
05 серпня 2025 року на виконання ухвали судді Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року позивачем через його електронний кабінет у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подано позовну заяву в новій редакції.
Суддя, дослідивши позовну заяву в новій редакції та додані до неї документи, дійшов такого висновку.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд встановити факт, що має юридичне значення, у позовному провадженні.
Таким чином, його позовна заява повинна також відповідати вимогам ст. ст. 293, 315 ЦПК України.
Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, що суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
У судовому порядку підлягають встановленню факти: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Отже, існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий та судовий.
Якщо факт, що має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку адміністративного судочинства.
Верховний Суд у постанові від 10 липня 2024 року у справі № 213/3417/23 зазначив, що суддя, приймаючи заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Отож судовий порядок встановлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
У позовній заяві в новій редакції, поданій 05 серпня 2025 року на виконання вимог ухвали судді Оболонського районного суду міста Києва від 01 серпня 2025 року про залишення позовної заяви без руху, ОСОБА_1 зазначив, що встановлення факту, що ОСОБА_2 постійно проживає в АДРЕСА_1 з 2016 року до липня 2025 року, позивачеві необхідно для визначення підсудності у справі № 527/2195/19, яка перебуває у провадженні Глобинського районного суду Полтавської області, та у справі № 756/2940/24, яка перебуває у провадженні Дарницького районного суду міста Києва.
Підсудність цивільної справи визначається судом, до якого подано позовну заяву, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, відповідно до правил підсудності, закріплених у ст. ст. 26-30 ЦПК України, виходячи з наявних у справі матеріалів (щодо зареєстрованого місця проживання/перебування сторін справи, місця знаходження нерухомого майна, яке є предметом спору, тощо).
Отже, підсудність цивільної справи, учасником якої є чи буде відповідач
ОСОБА_2 , буде визначитись судом, у провадженні якого перебуває чи перебуватиме справа, відповідно до правил підсудності, визначених ст. ст. 26-30 ЦПК України, та на підставі наявних у справі доказів, зокрема й рішення Вільнюського окружного суду Литовської Республіки
від 26 травня 2023 року.
З огляду на викладене, зважаючи на мету встановлення факту, який просить позивач встановити суд, цей факт не може встановлюватись в окремому чи позовному провадженні в порядку цивільного судочинства, оскільки законодавством передбачено інший порядок його встановлення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи викладене, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, слід відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державна міграційна служба України, про встановлення факту місця проживання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Тарас АНДРЕЙЧУК