Справа № 569/11208/21
1-кп/569/241/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
06 серпня 2025 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження №№ 12021186180000177, 12021181010001570 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 185 КК України, -
На розгляді у Рівненському міському суді Рівненської області перебуває вказане кримінальне провадження.
28 липня 2025 року прокурор ОСОБА_6 подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці, мотивуючи тим, що з урахуванням тяжкості злочину, сімейного, майнового стану, характеризуючих даних обвинуваченого, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, викладених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, просив суд змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.
При цьому, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Вирішуючи клопотання прокурора щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім інкримінованих йому кримінальних правопорушень, наявність достатніх даних, що існує ризик , переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до статті 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, не має постійного джерела доходів, неодружений, тобто не має стійких соціальних зв'язків, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою не страждає, є достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам.
Даних, які б вказували на неможливість продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як визначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
На підставі п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць встановлений в розмірі 3 028 гривень.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави у межах 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, на думку суду, зміна запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не пов'язаного з триманням під вартою, про що просить суд обвинувачений, на даній стадії розгляду справи не забезпечить належної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 331 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задоволити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Великий Олексин, Рівненського району Рівненської області, українцю, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 06 серпня 2025 року до 04 жовтня 2025 року.
Продовжити ОСОБА_4 розмір застави у межах 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою в судові засідання у даному кримінальному провадженні; не відлучатись за межі Рівненської області, без дозволу суду; здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покладаються на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк до 04 жовтня 2025 року.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 та заставодавцю що, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор».
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 вважати такою, що втратила чинність з моменту постановлення даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_7