Справа № 553/2096/25
Провадження № 3/553/573/2025
іменем України
07.08.2025м. Полтава
Суддя Подільського районного суду м. Полтави Москаленко В.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 2 статті 173-8 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 399154 від 17.05.2025, вбачається, що 17.05.2025 близько 09 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , а саме порушив винесений на нього терміновий заборонний припис серії АА 431220 від 08.05.2025 на заборону в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, жодних заяв або клопотань не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 173-8 КУпАП передбачено відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до Наказу «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» № 654 від 01.08.2018- терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Згідно ст. 1 п. 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Отже терміновий заборонний припис це спеціальний захід протидії домашньому насильству, який виносить відносно кривдника з метою захисту потерпілої особи та недопущення продовження насильства.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточний проти України» Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п.21 рішення).
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
В рекомендації №R (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держава-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 наявних у матеріалах справи, ОСОБА_2 17.05.2025 сама вранці прийшла за місцем проживання свого чоловіка ОСОБА_1 , з 'яким вони не проживали разом близько трьох місяців, але ведуть спільний бізнес. Після чого вони трохи випили, а потім на фоні робочих моментів між ними виник конфлікт. Порушення заборонного припису зі свого боку визнала.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.2 ст.173-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Згідно з ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Врахувавши ту обставину, що терміновий заборонний припис було винесено відносно ОСОБА_1 як на кривдника з приводу подій, які відбулися 07.05.2025 року,
однак ОСОБА_1 не мав умислу на порушення його вимог,що підтверджується тим, що потерпіла ОСОБА_2 сама добровільно прийшла за його місцем проживання, суд приходить до висновку про відсутність в діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що будь-які докази того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював протиправний характер своїх дій, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.За наведених обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-8 КУпАП.
Керуючись ст.ст.173-2, 173-8, 252, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 173-8 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави.
Суддя В.В.Москаленко