Номер справи 171/974/25
Номер провадження 2/171/1077/25
(заочне)
23.07.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Ліпчанського С.М. за участю секретаря Бахтіярової Н.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,
встановив:
27.03.2025 року позивач звернувся до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Курахівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона на підставі договору дарування від 18 грудня 1999 року набула у власність житловий будинок з усіма надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці 700 кв. м.
З 1999 року по листопад 2024 року вона проживала у вищезазначеному будинку. В листопаді 2024 року у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України та активними бойовими діями, що тривають і дотепер у місті Курахове Донецької області, вона була вимушена переміститись до міста Запоріжжя, про що свідчить довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2302-5003525561 від 13.11.2024.
Територія м. Курахове, де знаходиться вищевказаний будинок, віднесена до території активних бойових дій відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за № 1668/39004.
Внаслідок активних бойових дій на території Курахівської міської територіальної громади, її житловий будинок АДРЕСА_1 , було суттєво пошкоджено. Теперішній його стан їй невідомий.
14.11.2024 року вона звернулась до державного реєстратора з метою реєстрації речових прав на належний їй житловий будинок в Державному реєстрі речових прав. Однак, 30.01.2024 року отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 76900443, мотивоване відсутністю відповіді на запит до Мар'їнського БТІ щодо підтвердження реєстрації права власності, яке виникло до 01 січня 2013 року, на паперових носіях в архівах БТІ, з посиланням на ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 року № 1141.
Для отримання уточнюючої інформації, вона особисто зверталась до КП «Мар'їнське бюро технічної інвентаризації». Листом № 02-114/25 від 03.02.2025, їй було повідомлено, що надати відомості про житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , про наявність/відсутність реєстрації права власності та технічну характеристику є неможливим через відсутність паперового носія інформації, яка залишилась на території бойових дій в м. Мар'їнка Донецької області.
З огляду на зазначене, її звернення до суду зумовлене виникненням права на отримання компенсації за знищене внаслідок військової агресії рф нерухоме майно. Оскільки відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» та Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381, проведення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є обов'язковим, а через неможливість проведення державної реєстрації та відсутність паперових носіїв інформації (інвентарної справи) об'єкта нерухомого майна, вона позбавлена такої можливості.
Просить позов задовольнити, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, загальною площею 80.2 кв.м., з яких: житлова - 47.8 кв.м., допоміжна (підсобна) - 32.4 кв.м., який разом з господарчими та побутовими будівлями та спорудами: тамбуром, верандою, кухнею, сараями, погребами, парканом та воротами, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
За заявою позивача справу розглянуто без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить вирішити справу на розсуд суду.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Курахове, Мар'їнського району, Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 03.01.2002 року, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданого Курахівським МВ Мар'їнського РВ УМВС україни в Донецькій області.
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2302-5003525561 від 13.11.2024 року ОСОБА_1 взята на облік внутрішньо переміщеної особи, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідно до договору дарування від 18.12.1999, дарувальником є - ОСОБА_2 , обдарована - ОСОБА_1 . Договір посвідчений заступником голови виконавчого комітету Курахівської міської ради народних депутатів Мар'їнського району Донецької області та зареєстрований в реєстрі за № 736.
На зворотній стороні договору наявний штамп начальника Селидівського бюро технічної інвентаризації, відповідно до якого, ціла частина домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності за договором дарування, про що 21 грудня 1999 р. здійснено запис в реєстрову книгу за № 99.
Згідно рішення про відмову проведенні реєстраційних дій № 76900443 від 30.01.2025 року державний реєстратор посилався на відсутність відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: не надання відповіді відповідним БТІ щодо реєстрації права власності.
Згідно відповіді КП «Мар'їнське БТІ» від 03.02.2025 № 02-114/25 надання відомостей на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , щодо наявності/відсутності реєстрації права власності, технічної характеристики, копій правовстановлюючих документів Комунальним підприємством «Мар'їнське БТІ» неможливе через відсутність паперового носія інформації - інвентарної справи об'єкта нерухомого майна, яка залишилась на території активних бойових дій м. Мар'їнка Донецької області.
Відповідно до ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права.
Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо законом або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позовній заяві вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до статті 66 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.
Відповідно до змісту частини першої, другої статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною першої статті 1221 Цивільного кодексу України ( в редакції що діяло до набрання чинності Закону України № 2923-IX від 23.02.2023)визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до статті 1297 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку,установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (пункт 1 частина друга статті 16 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що викладені обставини дають підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі та за позивачем необхідно визнати право власності.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1225, 1261, 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок, загальною площею 80.2 кв.м., з яких: житлова - 47.8 кв.м., допоміжна (підсобна) - 32.4 кв.м., який разом з господарчими та побутовими будівлями та спорудами: тамбуром, верандою, кухнею, сараями, погребами, парканом та воротами, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Ліпчанський