Справа № 496/1899/25
Провадження № 2/496/1975/25
28 липня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження: індекс 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, до
відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача - будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив про розгляд справи у його відсутність,
відповідачка - будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 01.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ»(далі - позивач та/або ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ») в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач та/або позичальник) з вимогами про стягнення суми заборгованості за Договором позики № 75919191 у розмірі 12278,40 гривень, яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 4000,00 гривень, а також суми заборгованості за відсотками - 8278,40 гривень, та понесені позивачем судові витрати, що складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 05.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та відповідачкою було укладено Договір позики № 75919191, відповідно до умов якого останній було надано кредит у розмірі 4000,00 гривень, які були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_2 . Всупереч умов Договору відповідачка взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі 12278,40 гривень, яка складається з: 4000,00 гривень - заборгованість по кредиту; 8278,40 гривень - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. 21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) уклали Договір факторингу № 2112, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Договором позики № 75919191 від 05.08.2021 року. 31.03.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Новий кредитор) уклали Договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідачки за Договором позики № 75919191 від 05.08.2021 року. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 31.03.2023 року до Договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 12278,40 гривень. У зв'язку з вищевикладеним у позивача виникло право на звернення до суду з відповідним позовом.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, просив справу розглянути за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи. Окрім того надав відповідне клопотання. (зворотній а.с. 3, а.с. 17)
5. В прохальній частині позовної заяви представником позивача викладене клопотання про витребування доказів. (а.с. 4)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 року цивільна справа № 496/1899/25 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 8)
7. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
8. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 17.04.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 11-13)
9. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
10. Оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України - шляхом направлення електронного листа, яке доставлене 02.05.2025 року (а.с. 15), направлення повідомлення в додаток «Viber», яке доставлене 02.05.2025 року (а.с. 16) та направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 26), в судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
11. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
12. Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).
13. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
14. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
15. Судом встановлено, що 05.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» з метою отримання фінансових послуг, в зв'язку з чим був укладений Договір позики № 75919191 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит розмірі 4000,00 гривень, строком на 14 календарних днів, з кінцевою датою повернення кредиту - 19.08.2021 року з фіксованою процентною ставкою 1,99% в день. Відповідно до п. 5.2. договору позики №75919191, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. (а.с. ЕС)
16. При укладанні Договору позики сторони узгодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до Договору позики № 75919191 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 05.08.2021 року. (ЕС)
17. При надані фінансових послуг Первісний кредитор керувався Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), відповідно до п.п. 7.12, 7.16. яких, з метою недопущення наслідків понадстрокового користування позикою сторони домовились, що у разі якщо у позичальника на дату закінчення строку позики наявна заборгованість за Договором позики і позичальником не оформлено пролонгацію, строк позики автоматично подовжується на один календарний день (далі - Автопролонгація), подовження строку позики на умовах автопролонгації припиняється у разі якщо на протязі 90 автопролонгацій поспіль позичальником не погашено Позику. (ЕС)
18. Відповідно до довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з якою укладено договір 75919191 від 05.08.2021 р. ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - 065mGCB3oI; час відправки ідентифікатора позичальнику - 05.08.2021 19:46:56; номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2. (ЕС)
19. З копії довідки № КД-000018596/ТНПП, виданої 13.03.2025 року ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» вбачається завершення наступної платіжної операції: дата - 05.08.2021; номер платежу - e3cfe003-8517-4647-bff0-0c9210caf622, сума 4000,00 грн., отримувач - ОСОБА_1 - ЕПЗ номер
НОМЕР_3 . З копії платіжної інструкції від 05.08.2021 року, номер замовлення 15152044, вбачається, що первісний кредитор свої зобов'язання за Договором позики виконав в повному обсязі. (ЕС)
21. 21.12.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» (Фактор) та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (Клієнт) укладено Договір факторингу № 2112, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, що належали Клієнту за Кредитними договорами (Право вимоги). (ЕС)
22. Згідно копії Акту приймання-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу № 2112 від 21.12.2021 року, від 21.12.2021 року (ЕС) та копії Реєстру прав вимоги № 4 від 21.12.2021 року (ЕС) до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» перейшло право вимоги до відповідача.
23. Факт укладення Договору факторингу № 2112 від 21.12.2021 року підтверджується копією Акту звірки взаємних розрахунків за період: грудень 2021 р. - грудень 2023 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» і ТОВ «ФК УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» за Договором факторингу № 2112. (ЕС)
24. 31.03.2023 року між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (Фактор) та ТОВ «ФК УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» укладено Договір факторингу № 310323-ФМ, відповідно до умов якого Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові права вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі заборгованостей, в розмірі Портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права грошової вимоги, що належали Клієнту за Кредитними договорами (Право вимоги). (ЕС)
25. Згідно копії Акту приймання-передачі Реєстру заборгованостей за Договором факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року, від 31.03.2023 року (ЕС) та копії Реєстру боржників від 31.03.2023 року (ЕС) до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» перейшло право вимоги до відповідачки.
26. Факт укладення Договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року підтверджується копією Акту звірки між ТОВ «ФК УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за Договором факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року. (ЕС)
27. Листом від 19.05.2025 року за вих. № БТ/Е-4021 АТ «Універсал банк» повідомило суд, що на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . (а.с. 23)
28. З виписки про рух коштів по картці від 14.05.2025 року за період з 05.08.2021 року по 08.08.2021 року вбачається, що на рахунок відповідачки 05.08.2021 року надійшли кошти в розмірі 4000,00 гривень, якими вона користувалася. (а.с. 24-25)
29. З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 75919191 від 05.08.2021 року, вбачається що загальний розмір заборгованості становить 12 278,4 гривень, з яких 4000,00 гривень - заборгованість за тілом позики, 8278,40 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами. (ЕС)
V. Оцінка Суду.
30. В ч. 1 ст. 14 ЦК України закріплено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
31. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
32. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
33. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
34. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в статті 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов'язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов'язання - це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов'язана особа - як боржник.
35. Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
36. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
37. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
38. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
39. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
40. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
41. Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
42. Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
43. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
44. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
45. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
46. За змістом ч. 2 ст. 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
47. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
48. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
49. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
50. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
51. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
52. Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості, позивач надав суду копії Договору позики № 75919191 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 05.08.2021 року та Договорів факторингу № 2112 від 21.12.2021 року та № 310323-ФМ від 31.03.2023 року з додатками, платіжної інструкції та лист АТ «Універсал Банк» про надходження на рахунок відповідача кредитних коштів.
53. З наданих позивачем документів вбачається, що первісний кредитор свої зобов'язання виконав в повному обсязі. Натомість, в порушення вимог Закону, відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув.
54. Враховуючи наведене, Суд вважає, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
55. Суд ухвалюючи рішення також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів сторін), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
56. Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
57. За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
58. Нормами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
59. Відповідно положень ст.ст. 77-79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
60. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
61. Таким чином, з огляду на викладене вище, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
62. Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
63. При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
64. Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.
65. Враховуючи, що представник позивача надав копію Договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01.11.2024 року з додатками (ЕС) та копію Платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 579933511.1 від 07.03.2025 року (ЕС), суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідачки на користь позивача витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги у розмірі 3500,00 гривень.
66. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
67. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
68. Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно платіжної інструкції № 579934173.1 від 26.03.2025 року (а.с. 5), позивачем було сплачено 2422,40 гривні судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 549, 611, 625, 634, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 79, 50, 80, 81, 89, 128, 141, 247, 259, 263-265, 279-282, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 61 Конституції України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ 43311346, місце знаходження: індекс 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, оф. 204, р/р IBAN НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», код ЄДРПОУ 334851, заборгованість за Договором позики № 75919191 від 05.08.2021 року у розмірі 12278,40 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі 3500,00 гривень та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень, всього 18200,80 гривень.
3. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи
8. Повний текст рішення складено 28.07.2025 року.
Суддя О.П. Портна