Справа № 191/3494/24
Провадження № 2/191/1175/24
Іменем України
04 серпня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді - Порошиної О.О.
за участю секретаря судового засідання - Бугайової Б.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Моторного транспортного бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу,
Моторне (транспортне) страхового бюро України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.07.2015 року Троїцьким районним судом Луганської області було задоволено позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення з Відповідача на користь Позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 35 548 грн. 88 коп., витрати на залучення до участі у справі представника у розмірі 2 000 грн. 00 коп., витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 355 грн. 49 коп.
30.11.2011 року на вул. Будьонного в м.Луганськ, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ-2108», під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Chevrolet». Внаслідок ДТП автомобілю «Chevrolet» завдано механічних пошкоджень із матеріальними збитками для Позивача. Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Луганська від 26.12.2011 року, Відповідача було визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, відтак відповідно до 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню. Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. 14.07.2015 року було винесено рішення Троїцького районного суду Луганської області. Моторне (транспортне) страхове бюро України неодноразово зверталося до відділу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості у примусовому порядку (інформація з бази Автоматизованої системи виконавчих проваджень). 10.08.2023 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72503863. 30.11.2023 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72503863 у зв'язку з фактичним виконанням рішеннясуду 14.07.2015 року в повному обсязі. З урахуванням вищезазначеного, Позивач має право на стягнення з Відповідача суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення рішення суду по справі №433/1331/15 - 15.07.2015 року та до дня виконання грошового зобов'язання в повному обсязі - 29.11.2023 року. Загальний розмір інфляційних витрат за вказані періоди складає 45 059 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. Загальна сума відсотків річних за користування грошовими коштами за період з 15.07.2015 року по 29.11.2023 року складає 8 938 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп. (деталізований розрахунок додається). У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на користь Позивача - Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) 3% річних у розмірі 8 938 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 45 059 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі: 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Представник позивача до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не надав. Відповідно до ст.187 ЦПК України виклик відповідача, здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 14.07.2015 року, яке набрало законної сили 27.07.2015 року, задоволено позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування та стягнуто з відповідача на користь позивача суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 35 548 грн. 88 коп., витрати на залучення до участі у справі представника у розмірі 2 000 грн. 00 коп., витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача у розмірі 420 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 355 грн. 49 коп.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На виконання вказаного судового рішення від 14.07.2015 року, 10.08.2023 року заступником начальника відділу Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Лугайської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Майборода І.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №72503863. (а.с. 8)
30.11.2023 року заступником начальника відділу Луганського відділу державної виконавчої служби у Луганському районі Лугайської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Майборода І.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72503863 у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду від 14.07.2015 року.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином. (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Така правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 14-16цс18 (№ 686/21962/15-ц).
Відповідно до розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних період прострочення грошового зобов'язання з 15.07.2015 року по 29.11.2023 року, кількість днів прострочення 3059, сума боргу 35548,00 грн., інфляційне збільшення за весь період 45059,27 грн., три відсотка річних 8938,00 грн. (а.с.10-13).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності .
Обставини, наведені в позовній заяві, та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог. Стороною відповідача не спростовано розмір нарахованих трьох відсотків річних та інфляційної складової, заявлений стороною позивача.
Враховуючи, що відповідач порушив грошове зобов'язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення на користь позивача інфляційних втрат у сумі 45059,27 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 8938,00 грн. на підставі ст. 625 ЦК України підлягають задоволенню.
При звернені до суду Моторним (транспортним) страховим бюро України було сплачено 3028,00 грн. судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги Моторного (транспортного)страхового бюро України підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 3028,00 грн., який позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509,525,526,549-552,598,610,611,625-629ЦК України, ст. 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Моторного транспортного бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргузадовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк», м. Київ, код ЄДРПОУ: 21647131) 3% річних у розмірі 8 938 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 45 059 (сорок п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 27 коп. та витрати по сплаченому судовому зборі в розмірі: 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. О. Порошина