Справа № 214/7200/25
1-кп/214/929/25
31 липня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності сторін кримінального провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046750000192 від 17.06.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого в військовій частині НОМЕР_1 , радіо-телефоніст зенітного артилерійського відділення 1143 взводу охорони 21 дивізіону, раніше не судимого,
який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1ст. 125 КК України,
Встановив:
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 , підозрюється у тому він будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду радіо-телефоніста зенітного артилерійського відділення 1143 взводу охорони 21дивізіону,15 червня 2025 року близько 18-00 год. перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним і його дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї дружини ОСОБА_5 , у ОСОБА_3 виник намір,спрямований на завдання тілесних ушкоджень.
Так, ОСОБА_3 реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно закривши своєю рукою рот потерпілої ОСОБА_5 та завдав 7 ( сім) ударів кулаком правої руки в область голови та обличчя спричинив тим самим фізичний біль та тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_5 .
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , заподіяв потерпілій ОСОБА_5 тілесне ушкодження у вигляді: синці обличчя з набряком м'яких тканин, яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 944 від 26.06.2025 року відноситься за своїм характером до легких тілесних ушкоджень, які мають незначні скороминучі наслідки.
Умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: умисного легкого тілесного ушкодження.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст.ст. 381, 382 КПК України він просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно з заявою ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складеної за участі його захисника адвоката ОСОБА_7 обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Також, обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку та погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до заяви потерпілого щодо згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, ОСОБА_5 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, відповідно до положень ч.2 ст.381 КПК України.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Так, відповідно до положень ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України, що є кримінальним проступком.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення кримінального проступку ОСОБА_3 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України за ознаками: за ознаками:умисне легке тілесне ушкодження.
Обставини вчинення кримінального правопорушення підтверджуються належними та допустимими доказами, зібраними під час досудового розслідування, оцінку яким надано судом. Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, згідно ст.ст. 381, 382 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України є доведеною.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зокрема, відомості, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин що обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України. обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлені.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального проступку підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (Т. 2 а.с. 37).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» до лікаря психіатра та до лікаря нарколога за медичною допомого не звертався ( Т.2, а.с. 37,38), за місцем служби характеризується позитивно ( Т.3, а.с. 27).
Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.
Судовим розглядом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю. Матеріальні збитки вказаним кримінальним правопорушенням не заподіяно. Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття. При цьому, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Підстав для застосування ст.ст. 69 , 69-1, 75 КК України судом не встановлено.
В даному кримінальному провадженні речові докази відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.368-371, 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -
Ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 гривень.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Роз'яснити обвинуваченому та його захиснику право подати клопотання про помилування.
Суддя ОСОБА_1