Провадження номер № 2/0186/578/25
Справа № 186/496/25
06 серпня 2025 року м.Шахтарське.
Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Янжули С.А.
при секретарі - Лиман Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Шахтарському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
13 березня 2025 року в провадження Першотравенського (нині Шахтарського) міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до судового наказу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2020 року №186/426/20 з нього стягнуті аліменти на користь відповідача на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягувати з 27 березня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно.
Він сумлінно виконує свій обов'язок по утриманню дитини, заборгованості зі сплати аліментів не має. Після розлучення з відповідачем квартиру, в якій вони проживали, разом з меблями та технікою, він залишив у користуванні відповідача. У квартирі відповідач мешкала разом з їх сином та її дочкою від попереднього шлюбу. Через деякий час, в цій квартирі, без попереднього інформування його, став проживати теперішній чоловік відповідача - ОСОБА_4 , який, як йому відомо, не працевлаштований. Відповідач отримує аліменти і від батька її дочки від попереднього шлюбу, який так як і позивач, проходить службу в ЗСУ. Більшість часу в той період, коли ним сплачувалися аліменти, відповідач працювала на неповній ставці в ДЗ "Білочка", що дає йому привід розуміти, що вона не мала потреби в покращенні свого фінансового становища завдяки отримуваним аліментам на дітей. Під час розмови, відповідач повідомила, що не розділяє кошти, які заробляє сама та кошти, які стягуються як аліменти на дітей, вважає, що сукупний дохід відповідача та її чоловіка, в значній мірі менший за аліменти, отримані на дітей. Він вважає, що це нецільове використання аліментів.
10 лютого 2024 року він уклав шлюб з ОСОБА_5 . Його дружина має онкологічне захворювання, тому потребує постійного щоденного та курсового лікування, проходження додаткових обстежень, що впливає на сімейний бюджет його родини та тягне за собою значне погіршення майнового стану. Весь тягар лікування, догляду, реабілітації дружини, він несе самотужки, витрачаючи значні грошові кошти. Він цікавиться життям сина, крім сплачених аліментів, придбав йому телефон, планшет, велосипед та інші речі. Приймає участь у змаганнях та тренуваннях дитини. Відповідач на оплату секцій, репетиторів сплачує лише кошти з аліментів, не витрачаючи свої гроші.
Зважаючи на зміну його сімейного та погіршення матеріального стану, просить суд зменшити розмір аліментів на сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходу).
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити.
Відповідач та її представник - адвокат Маілян А.С., у судове засідання не з'явилися, надали заяву про розгляд справи в їх відсутність, просять відмовити в задоволенні позову. Крім того, надали письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначили, що посилання позивача щодо витрат на лікування дружини не відповідають дійсності, оскільки надані документи лише вказують на проведення медичного обстеження, без підтвердження конкретної суми витрат саме на лікування, відсутній будь-який чек, квитанції, тощо, отже, погіршення майнового стану не вбачається. Позивач своїми діями лише ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини. Відповідно до звіту про здійснення відрахувань, наданих позивачем, сума надходжень з лютого 2024 року по лютий 2025 року складає 1 120 270,27 гривень, таким чином, у позивача вбачається лише доходи без документального підтвердження витрат. Також, не враховано той факт, що у позивача є додаткові надходження грошових коштів від здачі в оренду їх сумісної квартири, виставивши відповідача з дитиною на вулицю.
05 серпня 2025 року представник відповідача подав додаткові письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що позивач вказує на скрутне фінансове становище у звязку з тим, що його дружина хворіє, він стверджує, що на лікування дружини витрачає приблизно 3,5-5 тисяч гривень, але не надав суду належних квитанцій, які підтверджують його витрати на лікування дружини, купівлю препаратів для системного лікування хвороби дружини та проведення відповідних медичних обстежень (приблизно 2-3 рази на рік). Дружина позивача дійсно хворіє та потребує відповідного лікування, дохід позивача становить, приблизно 80-100 тисяч гривень, щомісячно, аліменти, які він сплачує, становлять 25% від доходу, залишок, приблизно 50 тисяч гривень. Дружина позивача має дохід, приблизно 5-6 тисяч гривень, відповідач має, приблизно, такий же дохід. Позивач витрачає залишок на власні потреби та потреби дружини (20 тисяч гривень на себе та дружину). Вбачається, що позивач намагається уникнути та ухилитися від свого обов'язку утримувати дитину, безпідставно вигнав відповідача та їх дитину з квартири, яка є спільною власністю, отримує орендну плату по цій квартирі, приблизно 5 000 гривень на місяць, які витрачає на потреби дружини. Просить відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі N 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
30 березня 2020 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області видав судовий наказ №186/426/20, яким стягнув аліменти на користь ОСОБА_6 , на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) з ОСОБА_1 , але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу до суду, тобто з 27 березня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, допустивши негайне виконання судового наказу у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідач - ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу, змінила прізвище на ОСОБА_7 .
10 лютого 2024 року позивач ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 від 10 лютого 2024 року.
Копіями медичної документації, долученої позивачем до матеріалів справи, підтверджується, що його дружина - ОСОБА_9 ( ОСОБА_8 ) має онкологічне захворювання, в зв'язку з чим, як до реєстрації шлюбу з позивачем, так і після, змушена звертатися за медичною допомогою, консультаціями, проходити лікування.
Позивач ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2 від 21 квітня 2023 року.
Звітом про здійснені відрахування та виплати, виданим 04 березня 2025 року за вих.№670/ФЕС військовою частиною НОМЕР_3 , підтверджується, що ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2024 року по 28 лютого 2025 року отримав грошове забезпечення, без відрахування податків та зборів, в розмірі 1 120 270,27 гривень, з них утримано на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, в розмірі 278 908,10 гривень (25% від отриманого доходу).
Індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_5 (дружину позивача), підтверджується, що за період з 2024 року по квітень 2025 року вона отримує дохід в ТОВ "СВП Плюс" в сумах, по 8 700, 10 500, 10 600 гривень на місяць, відповідно.
Позивачем, як на підставу своїх позовних вимог в частині зміни свого матеріального становища, зазначено, що він вступив до шлюбу, його дружина хворіє на онкологічне захворювання, він витрачає значні кошти на її обстеження, лікування, відповідач використовує кошти, які отримує, як аліменти, не за цільовим призначенням.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився матеріальний стан, оскільки його дружина тяжко хворіє.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, зокрема, не надано доказів того, що він на даний час проживає разом із дружиною - ОСОБА_10 , яка хворіє на онкологічне захворювання, веде з нею спільне господарство, несе витрати на її лікування, в яких сумах, оскільки суду надані докази того, що дружина позивача хворіє, але не надано жодного доказу про суми, які витрачаються позивачем на її лікування, що призводе, зі слів позивача, до погіршення його матеріального становища.
Суд звертає увагу на те, що зменшення розміру аліментів, без підтвердження погіршення матеріального становища позивача, не буде спрямоване на належне забезпечення дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та суперечитиме її інтересам.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Приймаючи до уваги обов'язок позивача надавати матеріальну допомогу своїй малолітній дитині, те, що позивач не довів належними та допустимими доказами зміну свого матеріального становища, тобто підстави позову про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 березня 2020 року, розмір стягуваних аліментів за рішенням суду не є завищеним, тому суд вважає, що достатніх та законних підстав для зменшення розміру аліментів немає, а відтак в задоволенні позову слід відмовити. Той факт, що позивач одружився та його дружина хворіє, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов'язку утримувати до досягнення повноліття свою дитину та не повинно впливати на право дитини на належне утримання (Постанова ВС від 15 травня 2018 року справа N234/6207/17).
Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,77,78,79,80,89,258,263,264,280-283 ЦПК України, ст.ст.180-183, ч.1 ст.192, ч.1 ст.273 Сімейного Кодексу України, - суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити.
Судові витрати по справі залишити за позивачем - ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлений 06 серпня 2025 року.
Суддя: С.А.Янжула.