Справа № 204/7250/25
Провадження № 2/204/3627/25
06 серпня 2025 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Черкез Д.Л.,
за участю секретаря судового засідання Борсук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
07 липня 2025 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 33 320,25 грн., з яких: сума кредиту 7 500,00 грн., сума процентів за користування кредитом 11 492,25 грн., нараховані Позивачем проценти за 96 календарних днів - 14 328,00 грн., а також стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 06.01.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 6247655 про надання споживчого кредиту. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 7 500,00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); Строк кредиту 357 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 17 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (29.12.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 7 500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Кредитні кошти відповідачу перераховувалися у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку. За даними Розрахунку заборгованості за Договором № 6247655 від 06 січня 2023 року Позивачем нараховано проценти за 96 календарних днів (25.09.2023 - 29.12.2023) в межах строку договору відповідно до наступного: 7500 грн. * 1,99 % = 149,25 грн.*96 календарних днів = 14 328,00 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед первісним кредитором, 25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором укладеним з відповідачем. До позивача відповідно до укладеного Договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 6247655 від 06 січня 2023 року. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 33 320,25 грн.: з якої заборгованість з тіла кредиту - 7 500,00 грн., заборгованість за процентами - 11 492,25 грн., нараховані Позивачем проценти за 96 календарних днів - 14 328,00 грн. Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25.11.2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Всупереч умовам Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після укладання Договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ані на рахунки первісного кредитора. Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за Договором № 6247655 від 06 січня 2023 року у загальному розмірі 33 320,25 грн. Також, у зв'язку з розглядом даної справи позивач поніс витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Крім того, позивач просив: в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: І = ((si * s): 100) - s, де І - сума інфляційних втрат; si - індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 - переведення відсотків, Розрахунок 3 % річних: С* 3: 100: 365 * Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних; 100 - переведення відсотків; 365 - кількість днів у році; Дн. - кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»; та Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.
Ухвалою суду від 08 липня 2025 року у вказаній справі було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 08 липня 2025 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
Розглянувши клопотання представника позивача - Столітнього М.М. про витребування у АТ «Приватбанк» інформації щодо підтвердження факту належності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу ОСОБА_1 , а також підтвердження факту зарахування коштів 06.01.2023 року на дану платіжну карту у сумі 7 500,00 грн., суд ухвалив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки воно належним чином не обґрунтоване та представником позивача не доведено, що обставини на підтвердження яких він просить витребувати докази входять до предмета доказування по справі або не визнаються іншим учасником справи.
Відповідач у встановлений судом строк не надав відзиву на позовну заяву.
Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.
Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 06 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 6247655, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА надає відповідачу кредит у гривні. А Відповідач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки передбачені договором. Сума кредиту складає 7 500,00 грн.; строк кредиту 357 днів; періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 17 днів; стандартна процентна ставка - 1,99 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 60 782,25 грн. (а.с. 81-85).
Вказаний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України - «Позика», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитодавець ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання виконав повністю та надав позичальнику ОСОБА_1 обумовлені кредитним договором грошові кошти.
Відповідач отримав у кредит обумовлені договором грошові кошти, скористався наданими кредитними коштами, проте зобов'язання належним чином за вищезазначеним договором не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Таким чином, між позивачем та відповідачем склалися кредитні правовідносини, у яких праву кредитодавця вимагати повернення наданих у кредит грошових коштів, кореспондує обов'язок позичальника повернути отримані у кредит кошти на умовах обумовлених укладеною між ними угодою.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 6247655 від 06 січня 2023 року заборгованість відповідача становить 33 320,25 грн.: з якої заборгованість з тіла кредиту - 7 500,00 грн., заборгованість за процентами - 11 492,25 грн., нараховані Позивачем проценти за 96 календарних днів - 14 328,00 грн. (а.с. 63-70).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон не вимагає, щоб при заміні кредитора, новий кредитор укладав з боржниками договір.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
В подальшому, 25 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» як фактором було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору (а.с. 46-50).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 25 вересня 2023 року до договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25 вересня 2023 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло право грошової вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6247655 від 06 січня 2023 року, укладеним з ОСОБА_1 , сума заборгованості становить 18 992,25 грн., з яких: 7 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 492,25 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с. 77).
Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» від 25 листопада 2024 року змінено найменування з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (а.с. 34).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», та стало новим кредитором у зобов'язанні за кредитним договором, який укладений з ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак, відповідач заборгованість за вищезазначеним кредитним договором так і не сплатив.
Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли кредитні правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в цій частині є обґрунтованими.
Таким чином судом встановлено, що відповідачем було порушено право позивача на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит (позику), яке підлягає судовому захисту спосіб визначений позивачем.
З огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів за кредитним договором та не повернув отримані кредитні кошти, не виконавши взятих за договором зобов'язань, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 6247655 від 06 січня 2023 року у загальному розмірі 33 320,25 грн.: з якої заборгованість з тіла кредиту - 7 500,00 грн., заборгованість за процентами - 11492,25 грн., нараховані Позивачем проценти за 96 календарних днів - 14 328,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» правничу допомогу у даній справі надавав адвокат Столітній М.М., що підтверджується договором № 10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 37-38), заявкою № 9010 від 19 травня 2025 року на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року (а.с. 79-80) та ордером на надання правничої допомоги серії АІ № 1918027, виданим 16.06.2025 року (а.с. 87).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно роз'яснень, наведених у п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10 визначено, що підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді регламентовано ЦПК України. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
16 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» та адвокатом Столітнім М.М. було підписано Акт № 9010 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, згідно з яким адвокатом надано, а клієнтом прийнято послуги професійної правничої допомоги в рамках цивільного судочинства в суді першої інстанції по справі про стягнення заборгованості, загальна вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн., витрачено всього 12 годин часу (а.с. 43).
Отже, суд вважає встановленим, що позивач дійсно отримав правову допомогу від адвоката Столітнього М.М., а тому не викликає сумнівів, що позивачем понесені витрати на правничу допомогу у справі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням складності даної справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначена позивачем вартість та обсяг виконаної адвокатом роботи у розмірі 10 000,00 грн., а також витрачений на вказані послуги час (12 годин) є завищеними та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.
Суд вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу виходить з того, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, вартість послуг з надання професійної правничої допомоги у вказаній справі є очевидно завищеною та такою, що не відповідає складності виконаних адвокатом робіт.
Враховуючи викладене, з урахуванням складності справи, виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, приймаючи до уваги наявність у відповідача І групи інвалідності. суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а отже вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги про застосування положень ч.ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України та зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
В свою чергу, згідно ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Тобто, при ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
Однак, це є правом суду, а не обов'язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 06 січня 2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення в порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України інфляційних втрат та 3% річних, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили та стягнення отриманих сум інфляційних втрат і 3% річних, а також роз'яснення даному органу чи особі, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні трати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування, є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи у сукупності усі інші аргументи сторін, наведені ними в обґрунтування своїх вимог або заперечень, суд до уваги їх не бере, оскільки вони не відносяться до предмета спору та є явно необґрунтованими.
Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422,40 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 15, 16, 526, 634, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 133, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ - 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 6247655 від 06 січня 2023 року у загальному розмірі 33 320,25 грн. (тридцять три тисячі триста двадцять гривень, 25 копійок), з яких: 7 500,00 грн. (сім тисяч п'ятсот гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 11 492,25 грн. (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто дві гривні, 25 копійок) - сума заборгованості за процентами; 14 328,00 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять вісім гривень, 00 копійок) - сума заборгованості за процентами за 96 календарних днів, нарахованими Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ - 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 копійок) та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Д.Л. Черкез