ЄУН: 334/5317/25
Провадження №: 2-з/336/7/2025
05 серпня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Приходько В.А.,
за участі секретаря судового засідання Гордейченко Р.Р.,
представника заявника Мерени В.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про забезпечення доказів,-
До суду надійшла заява про забезпечення доказів від ОСОБА_1 , в якій вона просить витребувати з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України інформацію щодо обставин загибелі чи зникнення безвісти військовослужбовця- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витребувати з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України інформацію щодо наявності та місцезнаходження зразків ДНК ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народилась донька ОСОБА_3 , біологічним батьком якої є ОСОБА_2 . При реєстрації дитини заявниця вказала батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , на підставі того, що вони не перебували у шлюбі та не було відповідної заяви батька, тому запис про батька в актовому записі про народження її доньки зроблено відповідно до вимог ст. 135 СК України.
В теперішній час заявниця зі слів родичів ОСОБА_2 дізналась, що він проходив військову службу у Донецькій області під час повномасштабного вторгнення та загинув чи зник безвісті на території металургійного комбінату «Азовсталь» у м. Маріуполь.
Після отримання даної інформації заявниця через свого представника звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерства оборони України, Головного управління НГУ, Міністерства внутрішніх справ України, Військової частини НОМЕР_1 НГУ с запитами про надання інформації щодо факту та обставин загибелі чи зникнення безвісті ОСОБА_2 .
05.06.2025 року їй була надана відповідь, в якій зазначено, що « ОСОБА_3 , від імені якої діє матір ОСОБА_1 , не має встановленого у встановленому законом порядку юридичного зв 'язку (родинних стосунків) з ОСОБА_5 . Відомості про батьківство військовослужбовця внесено до свідоцтва про народження дитини на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (зі слів матері), що не є підтвердженням юридичного факту батьківства. Документи, що підтверджують родинні стосунки (рішення суду, заява про визнання батьківства, тощо), до запиту не додано. Враховуючи викладене, а також зважаючи на вимоги законодавства щодо захисту персональних даних, військова частина не має правових підстав для надання запитуваної інформації.».
На підставі даної відповіді на запит, заявниця звернулась до суду з метою витребування інформації з ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо обставин загибелі чи зникнення безвісті військовослужбовця - ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребування інформації з ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо наявності зразків ДНК ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задля подальшого проведення генетичної експертизи, за висновком якої буде визначена ймовірність біологічного батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник заявниці ОСОБА_6 заяву підтримала та просила її задовольнити.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що заяву про забезпечення доказів необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
З матеріалів заяви судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , із копії свідоцтва про її народження вбачається, що матір'ю дитини є ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_4 .
В заяві ОСОБА_1 зазначає, що відомості про батька в актовий запис про народження дитини внесені з її слів на підставі ст. 135 СК України, але до матеріалів своєї заяви Витяг з актового запису про народження щодо внесення відомостей про батька на підставі ст. 135 СК України, не додає, попри те, що наявність такого Витягу у даному випадку є обов'язковою.
В своїй заяві ОСОБА_1 ніяким чином не торкається питання про спілкування з ОСОБА_2 після народження ОСОБА_3 . В заяві лише зазначено, що згодом, зі слів родичів ОСОБА_2 , вона дізналась що ОСОБА_2 проходив військову службу у Донецькій області під час повномасштабного вторгнення, та загинув чи зник безвісті на території металургійного комбінату «Азовсталь» у м. Маріуполь.
Тобто, ОСОБА_2 має родичів, яких заявниця ОСОБА_1 в своїй заяві зацікавленими особами не зазначає і взагалі не зрозуміло, чи обізнані родичі та близькі особи ОСОБА_2 про наміри ОСОБА_1 , яка не є членом родини ОСОБА_2 , щодо витребування зразків його ДНК та інформації про обставини його загибелі, а також те, що вона претендує на виплату у разі загибелі військовослужбовця.
В своїй заяві ОСОБА_1 , в якості заінтересованої особи зазначає Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, однак в чому саме має бути зацікавлена зазначена військова частина, із заяви ОСОБА_1 не зрозуміло.
Також суд звернув увагу на те, що в обґрунтування своїх вимог заявниця посилається на ст. 16 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і їх членів сімей», однак ОСОБА_3 не підпадає під жодну категорію у визначенні "діти".
Вимогами ст.116 ЦПК України предбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Із заяви ОСОБА_1 не вбачається - до кого і з якими позовними вимогами вона буде звертатися, у зв'язку з чим виникла необхідність забезпечити докази до подання позовної заяви до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд не знайшов підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 116-118 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України, про забезпечення доказів- залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.А.Приходько