Справа № 562/2012/25
"06" серпня 2025 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. при секретарі судового засідання Щербак В.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що постановою серії ЕНА № 5004482 від 18.06.2025його визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, однак вважає дану постанову незаконною та безпідставною, оскільки він не порушував Правил дорожнього руху України. Зазначив, що постанова винесена без врахування всіх обставин справи та йому було відмовлено у наданні пояснень під час розгляду справи. Наголосив, що дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» у м. Хмельницьку по вул. Старокостянтинівська, 2/1 встановлено з порушенням вимог ПДР України та ДСТУ 4001:2021 «Дорожні знаки», оскільки такий розміщений в кущах, тому позивач не міг його бачити при русі. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5004482 від 18.06.2025, винесену відносно нього за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 26 червня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
04 липня 2025 року представником Департаменту патрульної поліції подано відзив на позов, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та зазначив, що позивачем порушено п. 8.4(г) ПДР. Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується обставинами викладеними у постанові, відео- та фотозаписах, долучених до відзиву. На спростування тверджень позивача, що знак не було видно, звертає увагу на те, що фото зроблено позивачем з виїзду із прилеглої території, а по проїжджій частині транспортні засоби рухаються значно лівіше. Вважає, що оскаржувану постанову складено правомірно, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
05 серпня 2025 року позивач подав до суду письмові пояснення у яких наголосив на тому, що відео- та фотозаписи, долучені відповідачем до відзиву, зокрема Video 2025-07-01, Image 2025-07-01 та clip-znak зроблені після обрізання кущів та не з дороги, а з іншого ракурсу через 13 днів після складання поліцейським постанови. На підтвердження неможливості своєчасного виявлення дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч» долучив відеозаписи та фото, зроблені ним у день складання постанови, з яких, на його переконання, видно, що дорожній знак не можливо було своєчасно виявити. Вказав, що за наведених обставин, зміна напрямку руху могла призвести до аварійної ситуації. Також на спростування позиції відповідача надав відеозапис зроблений ним 25.07.2025, який свідчить про обрізання кущів після складання відносно нього постанови.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, у поданій заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представники відповідача Департаменту патрульної поліції будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники справи не з'явилися у судове засідання.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.06.2025 року інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області лейтенантом поліції Шкробтаком Артемом Володимировичом винесено постанову серії ЕНА № 5004482, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 18.06.2025 року близько 08:43 год. в м. Хмельницький, вулиця Старокостянтинівське шосе 2/1 водій керуючи транспортним засобом порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», а саме здійснив рух ліворуч (відео з бодікамери 476600), чим порушив п. 8.4 Правил дорожнього руху - порушення вимог наказових знаків та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
В силу положень пункту 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
На виконання приписів частини п'ятої статті 14 Закону 3353-XII учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 268 КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.
Зі змісту ч. 1 ст. 122 КУпАП слідує, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як передбачено пунктом 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил.
Пунктом 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно доп. 8.4 «г» Правил дорожнього руху, наказові знаки показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так, за змістом адміністративного позову, основоположними доводами позивача фактично є те, що вказаний дорожній знак 4.2 «Рух праворуч» йому було не видно при русі, оскільки на його думку, знак був встановлений з порушеннями в кущах, через що, власне, виконання його вимог було неможливим, а зміна напрямку руху могла призвести до аварійної ситуації.
З наданого відповідачем відеозапису прослідковується, що позивач рухався по вул. Старокостянтинівське шосе у м. Хмельницький, звернув ліворуч, чим порушив вимоги дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч».
Разом з тим, з відеозапису доданого позивачем видно, що дорожній знак частково закритий від учасників дорожнього руху перешкодою, а саме зеленими насадженнями (кущом) і побачити його до здійснення маневру з повороту неможливо.
Так згідно з пунктом 8.2-1 ПДР України, дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правилта повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або ж частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстаніне менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною.
Якщо ж дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Водночас, дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли б сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Пунктом 14.1.1 Правил розташування дорожніх знаків визначених Національним стандартом України - ДСТУ 4100-2021 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» регламентовано те, що дорожні знаки необхідно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо).
Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
З матеріалів справи слідує, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 4.2 «Рух праворуч», разом з тим, дізнатись про даний знак водій міг лише наблизившись до нього на коротку відстань, і здійснення будь-яких інших маневрів для уникнення порушення вимог знаку могло нанести значно більшу шкоду.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд вважає, що позов слід задовольнити, скасувати постанову серії ЕНА №5004482 від 18 червня 2025 року,а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Керуючись ст. ст. 19, 55, 62 Конституції України, ст.ст. 122, 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5004482 від 18 червня 2025року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, 03048, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України - 40108646.
Суддя І.А.Чорний