Справа № 522/12288/25
Провадження № 3/522/4258/25
06 серпня 2025 року місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ляшко О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 11.05.2025 року о 17:23 год., у м. Одеса, просп. Шевченка, 31 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Reno Megan» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості та здійснив зіткнення з автомобілем «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками, чим порушив п. 12.1 ПДР. За що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
З метою належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового розгляду справи, а також для забезпечення дотримання процесуальних строків, йому було направлено повістку, SMS-повідомлення та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Також, згідно даних протоколу притягуваному роз'яснено про розгляд адміністративної справи відносно нього в Приморському районному суді м. Одеса.
З огляду на те, що попри повідомлення судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд справи Приморським районним судом м. Одеси, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з'явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді. За таких обставин суд, враховуючи строки розгляду справи, передбачені ст. 38 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу без його участі, спираючись на наявні матеріали.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, дослідивши докази долучені потерпілим, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року за №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 та 280 КУпАП.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, які має знати кожний водій, що керує транспортним засобом.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 12.1 ПДР, як зазначено в протоколі. Тому розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості ОСОБА_1 у межах порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху.
Зіставлення фактичних обставин за протоколом відносно ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 свідчать про те, що ДТП сталось за участю двох водіїв транспортних засобів. За переконанням суду для правильного застосування норми закону про адміністративну відповідальність у такому випадку особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен з водіїв.
На таку особливість у правозастосуванні вказує Пленум ВС у постанові «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року. У п.7 цієї постанови роз'яснено, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила Правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
На підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 327406 від 11.05.2025 обставин до матеріалів справи додані: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 327406 від 11.05.2025, схема місця дорожньо-транспортної пригоди, якою зафіксовано обстановку місця події та місце розташування транспортних засобів, письмові пояснення ОСОБА_1 , письмові пояснення іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , письмові показання свідків, а також фотографії долученні потерпілим.
Разом із цим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають підстав для беззаперечного висновку, що ОСОБА_1 були порушені Правила дорожнього руху.
Пунктом 12.1 ПДР України визначений обов'язок водія вибору в установлених межах безпечної швидкості руху необхідної для постійного контролю руху транспортного засобу та безпечного ним керування. Вибір такої швидкості руху водієм повинен проводитись із урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу.
Аналіз цієї правової норми указує на те, що законодавцем не визначено конкретної швидкості, яку повинен дотримуватись водій у відповідній дорожній ситуації. Визначення такої швидкості віднесено до компетенції водія за необхідності урахування ним обставин, визначених у п. 12.1 ПДР України для досягнення тих цілей, які передбачені тим же пунктом.
Суд вважає, що поняттям «безпечне керування транспортним засобом» охоплюється необхідність вчинення водієм усього комплексу дії, пов'язаних із керуванням автомобілем для запобігання негативних наслідків у вигляді наїзду на людей, перешкоди, зіткнення автомобілів тощо, у тому числі і можливості зупинки автомобіля у випадку виникнення обставин які вимушують водія вчинити такі дій. До цих обставин відноситься і раптова зупинка транспортного транспорту, що рухається попереду.
У пункті 1.10. Правил дорожнього руху визначено, що безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах; дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;
Об'єктивних обставин, які б доводили, що ОСОБА_1 , мав технічну можливості уникнути ДТП та що його швидкість не була безпечною за даних дорожніх умов і в даній дорожній обстановці, за обставин виконання маневру ОСОБА_2 , досліджені докази не містять.
З досліджених судом пояснень самих водіїв та свідків, які перебували в автомобілях під час ДТП наявні суперечності. Так, з пояснень ОСОБА_1 він рухався в своїй смузі, як в його смугу різко почав перестроюватись автомобіль «Ford Focus» та почав здійснювати аварійне гальмування з метою уникнення бокового удару. Зазначену версію події також підтвердив пассажир автомобіля «Reno Megan» ОСОБА_3 у своїх письмових пояснення наданих на місці подій.
В той же час водій автомобіля «Ford Focus» ОСОБА_2 та свідок, який перебував в його автомобілі ОСОБА_4 зазначили, що автомобіль «Ford Focus» зайняв вже ліву смугу, проїхавши метрів 5 почули позаду звук аварійного гальмування і з метою уникнення удару позаду водій ОСОБА_2 почав перестроювався назад в праву смугу, щоб не отримати удар позаду.
Втім, суд також звертає увагу на те, що відносно водія автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 327418 від 11.05.2024, за змістом якого водій ОСОБА_2 11.05.2025 року о 17 год. 23 хв. у м. Одеса, просп. Шевченка, 31, керуючи «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 при перестроюванні не надав перевагу автомобілю «Reno Megan» д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі на яку він мав намір перестроїтися, та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 10.3. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
При цьому, в світлі розглядуємої ситуації, слід констатувати, що водій транспортного засобу «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_2 мав діяти з дотриманням вимог п. 10.3 ПДР України і, в разі їх дотримання цим водієм, дорожньо - транспортна пригода могла і не статись.
При цьому, оскільки дана справа розглядається відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, завданням судді є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між порушенням ним пункту п. 12.1 Правил дорожнього руху, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення, та пошкодженням транспортних засобів.
При цьому, суддя не може виходити за межі висунутого особі, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, обвинувачення.
Таким чином, наявні в матеріалах справи докази стосуються події ДТП, однак беззаперечно не підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та не свідчать, що ОСОБА_1 , порушував правила дорожнього руху, які ставилися йому в вину.
Разом із тим, відповідно до ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою) у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба у спеціальних знаннях.
Правоохоронним органом, яким висунуто ОСОБА_1 , обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, експертиза призначена не була, клопотань від учасників справи дорожньо-транспортної пригоди про призначення будь-яких експертиз, в тому числі автотехнічної експертизи у справі, судді заявлено не було.
Зважаючи на те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, віднесено до компетенції суду, то відповідно суд призначає експерта для вирішення питань, що потребують спеціальних знань, за клопотанням учасників справи. За власною ініціативою суд не має процесуальних повноважень на призначення експертизи.
Таким чином, матеріали справи про адміністративні правопорушення не містять конкретних даних про обставини вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Судом також враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд враховує, що обов'язок доказування покладено на сторону обвинувачення, функції якої у даному випадку виконує уповноважений орган Національної поліції, який на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично висунув обвинувачення та разом із протоколами скерував до суду одержані ним письмові докази. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, сторона обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що таке адміністративне правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності є винною у вчиненні цього адміністративного правопорушення. Отже, фактичні обставини повинні бути встановлені з бодай мінімальним ступенем чіткості та переконливості, який дозволяв би суду зробити висновок щодо винуватості особи в межах пред'явленого їй обвинувачення.
Не будь-який сумнів можна констатувати як розумний, існування сумнівів при прийнятті рішення є природним та не означає, що в разі наявності таких сумнівів прийняте рішення є неправильним. Поняття «поза розумним сумнівом» не тотожне поняттю «абсолютна впевненість», яке передбачає непохитність і відсутність будь-яких вагань.
Отже, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи наведене, у судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які б давали підстави для висновку поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 , порушив п. 12.1. Правил дорожнього руху, що привело до ДТП, відповідальність за що передбачена 124 КУпАП.
Крім того, в силу приписів ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, а також відсутність належних доказів на підтвердження наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 124, 247, 251, 280, 283-285, 294, КУпАП,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя О.П. Ляшко