Номер провадження: 22-ц/813/501/25
Справа № 495/4395/19
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю.В.
Доповідач Карташов О. Ю.
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Карташова О.Ю.
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.
за участю секретаря судового засідання - Рудуман А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тур-Ель», в інтересах якого діє адвокат Аваєва Наталія Валеріївна
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна
на додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2023 року
за заявою адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни, яка діє в інтересах позивача Приватного підприємства «Тур-Ель» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Тур - Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача - Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об'єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію
Короткий зміст вимог
У травні 2023 року представник позивача Приватного підприємства «Тур-Ель» - адвокат Аваєва Наталія Валеріївна звернулась до місцевого суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №495/4395/19 за позовом Приватного підприємства «Тур-Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача - Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об'єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію.
Свою заяву представник позивача Приватного підприємства «Тур-Ель» - адвокат Аваєва Наталія Валеріївна обґрунтовує тим, що 19.05.2023 року по зазначеній вище справі Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було ухвалено рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Тур - Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача - Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об'єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію було задоволено.
Посилаючись на необхідність стягнення з відповідачів Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в порядку статей 137, 139, 141 ЦПК України, судових витрат, пов'язаних з розглядом зазначеної вище справи, сторона позивача просила стягнути з останніх витрати на проведення судових експертиз у розмірі 25131,40 грн, а також витрат на правничу допомогу у розмірі 125131,40 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Додатковим Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2023 року заяву адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни, яка діє в інтересах позивача Приватного підприємства «Тур-Ель» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат по справі за позовом Приватного підприємства «Тур - Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача - Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об'єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію - задоволено частково.
Стягнуто у рівних частках з відповідачів - Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Тур-Ель» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн, тобто по 10000,00 гривень з кожного.
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовлено.
Додаткове Рішення суду вмотивовано тим, що витрати за проведення експертиз не пов'язані з розглядом даної справи, адже були проведені задовго до відкриття провадження по справі та проведені в рамках кримінального провадження, тобто витрати на їх проведення не підлягають розподілу під час розгляду даної справи, а судові витрати на отримання правової допомоги у заявленому представником позивача розмірі - 100 000,00 грн не відповідають принципу розумності та пропорційності, та не є співмірними зі складністю справи, що розглядалася та часом, витраченим адвокатами позивача на підготовку до судових засідань по даній справі тому вони підлягають частковому задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ПП «Тур-Ель», в інтересах якого діє адвокат Аваєва Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення не відповідає ст. 263 ЦПК України, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви ПП «ТУР-ЕЛЬ» про стягнення судових витрат від 23.05.2023 року та стягнути з відповідачів на користь позивача ПП «ТУР-ЕЛЬ» судові витрати у загальному розмірі 125 131 грн 40 коп., які складаються з: 100 000 грн (в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу) та 25 131 грн 40 коп. (в рахунок відшкодування витрат на проведення експертизи).
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шараг О.В. подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять додаткове рішення суду від 12.06.2023 року змінити шляхом виключення з описової частини абзацу: «Однак, вищезазначене не є перешкодою для визнання зазначеного вище висновку експерта належним та допустим доказом під час ухвалення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2023 року по даній справі». Скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині стягнення у рівних частинах з відповідачів - ПП «ПЕРЛИНА», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 витрат на правову допомог у розмірі 30 000 гривень, тобто по 10 000 гривень з кожного, ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольни заяву адвоката Аваєвої Н. В., яка діє в інтересах ПП «ТУР-ЕЛЬ» щодо стягнення витрат на правову допомогу, частково, а саме стягнути витрати на правову допомогу у загальному розмірі 10 000 гривень, які підлягатимуть стягненню у рівних частках з усіх відповідачів у справі.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
В апеляційній скарзі ПП «Тур-Ель», в інтересах якого діє адвокат Аваєва Н.В. з приводу витрат вартості судової експертизи зазначено, що відмовляючи у задоволенні стягнення підтверджених витрат вартості судової експертизи, здійсненої експертизи, проведеної ТОВ «Експертно-юридична фірма Соломон» по Договору про надання експертних послуг № 044/17 від 08.09.2017 року, суд дійшов невірного висновку, що ця експертиза здійснена для інших цілей, оскільки в матеріалах справи є і друга експертиза здійснена ТОВ «Експертно-юридична фірма Соломон» вже в рамках кримінального провадження, за проведення якої позивач не просив компенсувати витрати. Висновки суду про те що «витрати не пов'язані з розглядом даної справи, адже були проведені задовго до відкриття провадження по справі та проведені в рамках кримінального провадження» ґрунтуються на припущеннях. Позивач, готуючись до судового спору, мав право на проведення експертизи, яка в подальшому була покладена в основу обґрунтування позовних вимог, у будь-який час (проміжок часу, у який можливо використати проведену експертизу у спорі, не обмежений законом). Наголошується, що згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати пов'язані із проведенням експертизи. Процесуальним законом не визначено обмежень, що до судових витрат не може бути віднесено витрати на проведення експертизи, що здійснювалась в порядку ст.106 ЦПК - на замовлення учасників справи.
Щодо вимог в частині стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 100 000,00 грн в апеляційній скарзі зазначається, що на підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 100 000,00 грн суду було надано: договір про надання правової допомоги № 97/1 від 10.11.2019 року та до нього Додаткова угода від 10.11.2019 року; розрахунок-фактура від 22.05.2023 року; довідка про отримання коштів від 06.06.2023 року; договір про надання правової допомоги № 69 від 19.02.2022 року та до нього акт від 23.05.2023 року і рахунок від 23.05.2023 року. Звертається увага, що зазначеними документами документально доведено, що стороною понесені витрати на правову допомогу, тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На думку сторони позивача, оскаржуване судове рішення в мотивувальній частині не містить обґрунтування з приводу у чому саме сторона позивача не дотрималась ч. 4 ст. 137 ЦПК України, що було підставою для зменшення розміру судових витрат, що свідчить про невмотивованість рішення суду.
Наголошується, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини перша- шоста статті 137 ЦПК України). Але, представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Шараг О.В. не подавала відповідного клопотання про зменшення судових витрат та не обґрунтувала (з наданням доказів), шо заявлені судові витрати є не спів мірними із складністю справи, не відповідають принципу розумності та пропорційності. Сторона позивача, навпаки, додала з додатковими поясненнями картку справи, яка відображає кількість призначених судових засідань, при наданні пояснень посилалась на протоколи судових засідань, в яких відображено час, витрачений на судові засідання у справі з 2019 року, також матеріали справи містять докази наявності складених і поданих процесуальних документів у справі, зібрані представником докази, тощо.
На думку сторони захисту, висновок суду щодо участі представників позивача ПП «Тур-Ель» - адвокатів Аваєвої Н.В., Волкова П.О. у судових засіданнях, є прямим порушенням судом принципу диспозитивності при розгляді заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки суд перебрав на себе обов'язок відповідача, щодо обґрунтування зменшення витрат на правничу допомогу. Також, суд не обґрунтував, яким чином обраховано «мінімальну» та «економічну незатратність» про яку було зазначено в тексті судового рішення. Наголошується, що складання документів і надсилання їх через «Електронний суд» нічим не відрізняється від складання документів у паперовому вигляді, участь в судових засіданнях через ВКЗ також є часом, який витрачається адвокатом, та участь у інших справах не є підставою для зменшення судових витрат у цій справі. Крім того, суд не врахував тривалість участі представників у справі, а саме адвокат Аваєва Н.В. брала участь у справі чотири роки, починаючи з 2019 року.
Підсумовуючи викладене, сторона апелянтів вважає, що відсутність розрахунку свідчить про необґрунтованість рішення суду. Зменшуючи судові витрати на правничу допомогу до 30000,00 грн, тобто по 10000,00 грн з кожного, суд повинен був зазначити, яким чином вирахувані ці витрати, з чого саме виходив суд, зазначивши саме цей розмір. Акцентується увага, що згідно поданих документів на підтвердження судових витрат позивача на правову допомогу, вбачається, що сторони визначили фіксований розмір оплати з надання послуг у цій справі, а докази необґрунтованості, не співмірності представником Відповідачів (Корінь. Артемчук) не надані, клопотання про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу - відсутнє, інші Відповідачі (ПП «Перлина» та Комунального підприємства «Білгород- Дністровське БТІ») не надали своїх заперечень щодо розміру компенсації судових витрат Позивачу, а тому у суду взагалі не має підстав для зменшення витрат на правову допомогу для цих відповідачів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шараг О.В., щодо стягнення витрат за проведення експертизи, зазначено, що висновок складено не в межах цивільної справи № 495/4395/19, та при замовленні експертизи заявником не вказувалось, що він планує використати замовлений висновок для звернення до суду. Не можливо встановити з якою метою первісно замовлявся даний висновок, оскільки звернення до суду із цивільним позовом відбулось майже через два роки після його складання, а саме 24.05.2019 році.
Також, акцентується увага на тому, що з позовної заяви та з позовної заяви (уточненої) вбачається, що позивачем вказано лише два види судових витрат - понесені витрати за судовий збір, та які очікується понести - витрати на правову допомогу. Жодних відомостей про витрати на висновок експертного дослідження № 040/18 від 28.11.2017 року, позивачем вказано не було. Крім того, з наданих позивачем доказів вбачається, що висновок експертного дослідження № 040/17 від 28.11.2017 року було складено поза межами цивільної справи № 495/4395/19, а відтак витрати позивача в цій частині не відносяться до судових витрат, які підлягають розподілу за наслідком розгляду даної справи.
Наголошується, що в судовому засіданні сторона відповідачів вказувала, що даний висновок не є належним доказом відповідно до вимог ЦПК України. Судом першої інстанції при розгляді заяви враховано заперечення відповідачів, але є незрозумілим чому суд першої інстанції в описовій частині оскаржуваного додаткового рішення надав вказаному висновку експертного дослідження оцінку, встановивши що цей доказ є допустимим та належним, хоча у рішенні суду від 19.05.2023 року судом не було висловлено окремої оцінки вказаному доказу. Відповідачі вважають, що розглядаючи питання щодо стягнення судових витрат, суд повинен лише визначити чи відноситься до таких витрат, що понесені в межах розгляду кожної конкретної справи, а не здійснювати оцінку доказів як належних та допустимих, або навпаки.
Щодо стягнення витрат на правову допомоги, в скарзі зазначається, що відповідачі надавали свої зауваження з приводу заявленого розміру витрат на правову допомогу, однак судом першої інстанції лише частково було їх враховано.
Сторона відповідачів вважають необґрунтованими подані позивачем документи які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатами, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, позивачем не надано суду доказів ведення адвокатом Книги обліку доходів та витрат.
Також, відповідачі не погоджуються з сумою витрат на правничу допомогу визначену судом. Враховуючи всі аспекти і складність цієї справи, час, який міг би витратити один адвокат на участь у справі, беручи до уваги, що другим адвокатом фактично не вчинялось процесуальних дій, окрім підключення до ВКЗ та підтримки позиції основного адвоката, відповідачі вважають, що розмір присуджених витрат на правову допомогу підлягає зменшенню з 30 000 грн до 10 000 грн.
Стороною відповідачів, ще звертається увага на те, що судом першої інстанції вказано, що у випадку задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню в рівних частках з відповідачів. У справі позовні вимоги було заявлено до чотирьох відповідачів: ПП «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , КП «Білгород-Дністровське БТІ», однак витрати на правову допомогу стягнуто лише з трьох відповідачів, і судом першої інстанції не обґрунтовано підстав не включення до учасників справи з яких підлягають стягненню судові витрати з КП «Білгород-Дністровське БТІ», як одного з відповідачів.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Представник відповідачів адвокат Нан Д.М. в судовому засідання підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі.
Позивач директор ПП «Тур-Ель» Власюк О.М. та представник ПП «Тур-Ель» адвокат Аваєва Н.В. в судовому засіданні підтримали доводи своєї апеляційної скарги в повному обсязі, просили її задовольнити в повному обсязі, та заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідачів.
Інші учасники в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, були повідомлені належним чином. Причини не явки суду не повідомляли.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, час знаходження справи на розгляді апеляційного суду, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому її розгляді, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2023 року позовні вимоги Приватного підприємства «Тур - Ель» до Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Комунального підприємства «Білгород-Дністровське БТІ», третя особа на стороні позивача - Білгород-Дністровська районна державна адміністрація, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення частини об'єкту будівництва та скасування рішення про державну реєстрацію було задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора Єремеєвої Ольги Володимирівни Комунального підприємства «Білгород-Дністровського бюро технічної інвентаризації» (Ідентифікаційний код 03350120; 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, будинок 23) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 19.06.2018 року, відомості внесені до реєстру 25.06.2018 року, індексний номер рішення 41779430) відносно об'єкта нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна №1584886651208; готельний комплекс, загальною площею 310,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, реєстраційний номер 1262537151208, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа: 0,03 га). Зобов'язано Приватне підприємство «Перлина» (67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Шабо, вул. Петровська, буд. 11; ідентифікаційний код 23867003), ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків. НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0058 га, за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, Будацька коса (кадастровий номер 5120887700:05:002:0015), яка знаходиться у користуванні ПП «Тур-Ель» (23130 Вінницька обл., Жмеринський район, смт. Браїлів вул. Молодіжна, будинок 2А; Ідентифікаційний код 33928637) шляхом знесення частини нерухомого майна (готельного комплексу, реєстраційний номер об'єкт нерухомого майна №1584886651208; загальною площею 310,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка місця розташування: кадастровий номер 5120887700:05:002:0023, реєстраційний номер 1262537151208) згідно ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудова міських та сільських поселень», 1 метр від глухої стіни та 2 метри від стіни з вікнами для виходу на балкон, а саме: - частина будівлі готельного комплексу площею 0,0010 га з розмірами по периметру від т.1 до т.2 - 20,08 м, від т.2 до т.3 - 0,40 м, від т.3 - до т.4 - 20,08 м, від т.4 - до т.1 - 0,55 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №1; балкони будівлі готельного комплексу площею 0,0017 га з розмірами по периметру від т.1 до т. 2 - 0,80 м, від т.2 до т.3 - 20,08 м, від т.3 до т.4 - 0,90 м, від т.4 до т.1 - 20,08 м, що графічно відображено на план-схемі в Додатку 7 до висновку експертного дослідження №040/17 від 28.11.2017 року, як Ділянка №2. Стягнуто в рівних частках з відповідачів Приватного підприємства «Перлина», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Тур-Ель» сплачені судові витрати у сумі 4802,50 гривень, тобто по 1600,83 гривні з кожного.
У 23 травня 2023 року представник позивача Приватного підприємства «Тур-Ель» - адвокат Аваєва Наталія Валеріївна звернулась 23 травня 2023 року до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі №495/4395/19
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд
У ЦПК України (Цивільному процесуальному кодексі) питання розподілу судових витрат між сторонами врегульовано статтею 141. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За загальним правилом, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, а у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До таких витрат належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати на експертизу, залучення свідків, витрати, витрати на оплату послуг перекладача тощо.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог про стягнення витрат за проведення експертизи.
Як убачається з матеріалів справи, висновки експертизи, що були надані стороною позивача, були проведені в межах досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 42016160240000042 від 03.08.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, а тому витрати за проведення експертизи не пов'язані з розглядом даної справи та були проведені задовго до відкриття провадження по зазначеній цивільній справі.
Згідно з положеннями ст. 141 ЦПК України, до судових витрат належать витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на проведення експертизи, які понесені стороною у зв'язку з цим провадженням. Витрати, понесені у зв'язку з проведенням експертиз у межах іншої справи, не можуть вважатися витратами, безпосередньо пов'язаними з розглядом цієї цивільної справи.
Отже, у суду першої інстанції були правові підстави для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на проведення експертиз, а доводи апеляційної скарги сторони позивачів в цій частині є необґрунтованими та не спростовують висновків суду.
Водночас апеляційний суд вважає необґрунтованим та недоречним посилання суду першої інстанції у додатковому рішенні на належність та допустимість висновку експертизи як доказу, оскільки в мотивувальній частині основного рішення відсутня будь-яка оцінка цього доказу відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України.
З огляду на це, доводи сторони відповідача з цього приводу знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду, а тому зазначене посилання підлягає виключенню з додаткового рішення як таке, що не підтверджене фактичними обставинами справи.
Щодо витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 ст. 137 ЦПК України також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт ( надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами ( ч.5 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Задовольняючи частково судові витрати на отримання правової допомоги, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений представником позивача розмір - 100 000,00 грн не відповідає принципу розумності та пропорційності, та не є співмірними зі складністю справи, що розглядалася та часом, витраченим адвокатами позивача на підготовку до судових засідань по даній справі.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується з висновком міськрайонного суду, що заявлений представником позивача розмір витрат за надану правничу допомогу у сумі 100 000,00 грн є неспівмірним із складністю справи, наданими адвокатами обсягом послуг і витраченим адвокатами часом на надання таких послуг, зазначені суми гонорару не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір заявлених витрат на правничу допомогу до 30000 грн і ця сума відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та справедливості.
Також, апеляційний суд звертає увагу, на те що з матеріалів справи вбачається, що стороною відповідачів були подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зокрема зазначено, щодо відсутні підстави для стягнення заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, та зазначено, що справедливим призначити позивачеві компенсацію витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн. З журналу судового засідання 12.06.2023 року, також вбачається, що представник відповідачів просила правову допомогу зменшити до 10 000 грн.
Виходячи з вищевикладеного, доводи сторони відповідачів з приводу відсутності клопотання сторони відповідачів про зменшення витрат на правничу допомогу та про те, що суд першої інстанції безпідставно зменшив зазначені витрати є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги сторони відповідачів, щодо зменшення суми витрат на правничу допомогу, та доводи апеляційної скарги про збільшення витрат на правничу допомогу.
Суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про розмір судових витрат на правничу допомогу, правильно застосував норми процесуального права, а тому підстав для визначеної суми апеляційний суд не вбачає.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ч. 4 с. 376 ЦПК України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної (та (або) резолютивної частини.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду щодо вирішення питання про стягнення судових витрат в силу ст. 376 ЦПК України підлягає зміні, а саме в частині виключити з описової частини додаткового рішення абзац: «Однак, вищезазначене не є перешкодою для визнання зазначеного вище висновку експерта належним та допустимим доказом під час ухвалення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2023 року по даній справі».
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Тур-Ель», в інтересах якого діє адвокат Аваєва Наталія Валеріївна, залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Шараг Ольга Вікторівна задовольнити частково.
Додаткове рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 червня 2023 року змінити, виключити з описової частини додаткового рішення абзац: «Однак, вищезазначене не є перешкодою для визнання зазначеного вище висновку експерта належним та допустимим доказом під час ухвалення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 19.05.2023 року по даній справі».
В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий О.Ю. Карташов
Судді В.А. Коновалова
В.В. Кострицький