Єдиний унікальний номер 728/2879/24
Номер провадження 2/728/63/25
29 липня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кирути Л.І.,
а також
позивач - не з'явився,
відповідач - не з'явилася,
третя особа - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), тертя особа без самостійних вимог - Бахмацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 21402837), про визнання батьківства та зобов'язання внесення змін до актового запису, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 25.11.2024 № 728/2879/24 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), до ОСОБА_2 (далі також - Відповідач), тертя особа без самостійних вимог - Бахмацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - Третя особа), за змістом якої Позивач просить визнати його батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із внесенням змін до актового запису про народження дитини, а також вирішити питання про стягнення понесених ним судових витрат у вигляді 1 211,20 грн судового збору.
З урахуванням положень статті 14 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), вказану справу для розгляду було передано судді Роздайбіді О.В.
2. Згаданою ухвалою Суду вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
3. Ухвалою Суду від 13.01.2025 № 728/2879/24 призначено проведення судово-генетичної експертизи, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
4. Водночас, на підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи від 24.02.2025 № 41 у зв'язку з відрядженням судді Роздайбіди О.В. до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, відповідно до пункту 2.3.490 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи № 728/2879/24, за результатами якого справу передано на розгляд судді Сороколіту Є.М.
5. Ухвалою Суду від 26.02.2025 № 728/2879/24 вищевказану справу прийнято до свого провадження, питання про поновлення провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання вирішено здійснювати після надходження з експертної установи висновку експерта на наслідками призначеної судово-генетичної експертизи.
6. Ухвалою Суду від 29.04.2025 № 728/2879/24 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання, вирішено продовжувати провадження у справі зі стадії, на якій його було зупинено.
7. Ухвалою Суду від 26.06.2025 № 728/2879/24 підготовче провадження у справі закінчене, справу призначено до розгляду по суті.
8. У подальшому судове засідання з розгляду справи по суті відкладалося з підстав передбачених Цивільним процесуальним кодексом України і в останнє призначене судове засідання учасники справи не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, клопотання про відкладення судового розгляду не надали.
9. Водночас Позивач направив до Суду заяву від 23.07.2025 б/н, за змістом якої вказав, що просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
10. Відповідач у заяві від 23.07.2025 б/н також вказала, що просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
11. У зв'язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).
ІІ. Позиції учасників справи.
12. У поданій позовній заяві в обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначив, що вони з Відповідачем проживали однією сім'єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу з червня 2020 року по січень 2024 року.
13. За час сумісного проживання у них народилась дитина, син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14. З січня 2024 року сторони сумісно не проживають.
15. Відповідач не бажає в добровільному порядку вносити зміни до актового запису про народження сина та записати дитину на прізвище Позивача, оскільки бажає зберегти статус матері - одиначки з метою збереження соціальних виплат.
16. Як на правову підставу своїх вимог Позивач посилався на статті 125-130 Сімейного кодексу України (далі також - СК України), за змістом яких за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
17. У зв'язку з чим, Позивач просить визнати його батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із внесенням змін до актового запису про народження дитини, та вирішити питання про відшкодування судових витрат.
18. Відповідач відзив на позовну заяву не подала, однак у заяві від 23.07.2025 б/н (згадана у п. 10 цього рішення), вказала про визнання позовних вимог.
19. Третя особа у клопотанні про розгляд справи без її участі від 13.05.2025 б/н, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
20. Спірні правовідносини сторін виникли з приводу визнання батьківства Позивача щодо малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якого відповідно до актового запису про народження від 13.07.2021 під № 92 виданого Бахмацьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) є ОСОБА_2 , у відомостях про батька зазначений ОСОБА_4 (а.с. 80).
21. Відповідно до актового запису про народження № 92 від 13.07.2021 відомості про батька ОСОБА_4 , громадянина України, записані за вказівкою матері ОСОБА_2 згідно з частиною першою статті 135 СК України (а.с. 80).
22. Позивач та Відповідач на момент народження дитини перебували у фактичних шлюбних відносинах та проживали разом до січня 2024 року.
23. З матеріалів справи, зокрема з наданих фотокопій вбачається, що Позивач під час спільного проживання з Відповідачем, проявляв увагу та спілкувався з дитиною у різні етапи його зростання (а.с. 14-15).
24. Згідно повідомлення Пісківського старостинського округу Бахмацької міської ради від 22.11.2024 № 17-26/144, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з нею проживають: син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).
25. Ухвалою Суду від 13.01.2025 № 728/2879/24 клопотання Позивача про призначення судової генетичної експертизи у справі було задоволено, доручено Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи виконати відповідну експертизу.
26. У подальшому від завідуючої відділенням судово-медичної генетично ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи надійшло повідомлення щодо повернення ухвали про призначення судово-медичної експертизи у зв'язку з тим, що клопотання судового експерта не задоволено, а саме - ОСОБА_2 до експертної установи для відібрання генетичного матеріалу не з'явилася.
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
27. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
28. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
29. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
30. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання 5доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
32. Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
33. Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
34. Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
35. Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
36. Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
37. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
38. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
39. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
40. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
41. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
42. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
43. Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
44. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
45. При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
46. Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Калачова проти Росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).
47. У цьому контексті Суд зауважує, що згідно з частиною четвертою, пунктами 3-5 частини п'ятої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
48. У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
49. Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
50. Судом наголошує, що у справі призначалась судово-генетична експертиза для встановлення біологічного батьківства Позивача, проте Відповідач не з'являлися для забору біологічних зразків для проведення судово-генетичної експертизи, що унеможливило її проведення і це свідчить про їх ухилення від проведення зазначеної експертизи з метою встановлення істини у справі.
51. Нез'явлення Відповідача разом із дитиною до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про її небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів Позивача про оспорювання батьківства.
52. Відповідач не довела наявність поважних підстав, які перешкоджали їй з'явитися разом із дитиною до експертної установи для забору відповідних зразків її та дитини. Вказані дії та бездіяльність Відповідача, що призвели до неможливості проведення експертизи, надають Суду можливість визнати факт та встановити, з урахуванням інших доказів, походження дитини від позивача (стаття 109 ЦПК України).
53. Визнання позивача батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 відповідає інтересам малолітньої дитини. Негативних наслідків для дитини судом апеляційної інстанції не встановлено.
54. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 478/690/18 (провадження № 61-18333св19); від 09.09.2020 у справі № 277/836/16-ц, (провадження № 61-48029св18).
55. Отже Суд приходить до висновку про можливість задоволення позовної вимоги щодо визнання Позивача батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
56. Щодо позовної вимоги про зміну прізвища дитини, то Суд зазначає, у відповідності до положень статті 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
57. При цьому на час розгляду цієї справи відсутній спір між батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 щодо його прізвища, у зв'язку з чим Суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.
V. Розподіл судових витрат.
58. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
59. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
60. При цьому Суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
61. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі також - Закон № 3674-VІ) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
62. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VІ за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
63. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2024 дорівнював 3 028,00 грн.
64. Згідно з квитанцією до платіжної інструкції АТ “ОЩАДБАНК» від 19.11.2024 № 21 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що є фіксованим розміром судового збору.
65. Підсумовуючи наведене, Суд вважає, що сплачений судовий збір має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача у повному розмірі, а саме - 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.), оскільки було встановлено її зловживання процесуальними правами шляхом ухилення від проведення експертизи.
66. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України Суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , тертя особа без самостійних вимог - Бахмацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання батьківства та зобов'язання внесення змін до актового запису - задовольнити частково.
2. Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_3 , батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа без самостійних вимог: Бахмацький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: вул. Соборності, буд. 42, м. Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, індекс 16500, код ЄДРПОУ 21402837.
Суддя Є.М. Сороколіт